Рішення № 132688381, 16.12.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/9213/23

провадження №: 2/752/597/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платі та комунальних платежів, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2023 року позивач Національний університет біоресурсів і природокористування України, в особі уповноваженого представника Андронік А.О. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платі та комунальних платежів.

В обґрунтування позову вказано, що Національний університет біоресурсів і природокористування України є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 .

Квартира АДРЕСА_2 , знаходиться на обслуговуванні і забезпечується наданням житло-комунальних послуг через житлово-комунальний відділ Університету. ОСОБА_1 прописана та проживає у вказаній квартирі, а отже є споживачем житлово-комунальних послуг.

Позивач добросовісно здійснює обслуговування будинку та прибудинкової території, і забезпечує надання житлово-комунальних послуг відповідачу, а остання своєчасно не розрахувалась за надані послуги та має борг у розмірі 15843,31 за період з 01.07.2022 по 31.01.2023.

08.07.2022 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 0669 та 13.01.2023 № 0095 про стягнення заборгованості, але вимоги задоволені не були. З огляду вказане позивач просить стягнути ОСОБА_1 на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України заборгованість по квартирній платі і комунальних послугах за період з 01.07.2022 по 31.01.2023 у розмірі 15843,31 грн. та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.05.2023 відкрито провадження у справі за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платі та комунальних платежівта постановлено проводити розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Від відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, додатками до якого було долучено копії рахунків повідомлення станом на 01.12.2024, 01.01.2025, 01.02.2025 та квитанції про сплату комунальних послуг на загальну суму 12845,64 грн.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, згідно довідки від 24.04.2023 № 63/123, яка видана Національним університетом біоресурсів і природокористування України житловий будинок АДРЕСА_3 обліковується на балансі університету.

Відповідно довідці форми №16 ОСОБА_1 проживає за вказаною адресою та є споживачем житлово-комунальних послуг.

Згідно рахунку - повідомлення станом на 01.02.2023 у відповідача утворилась заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги у розмірі 15843,31 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензії № 0669 від 08.07.2022 та № 0095 від 13.01.2023 про стягнення заборгованості.

Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, зазначений обов`язок споживача оплачувати вчасно та в повному обсязі житлово-комунальні послуги, а також брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території, проведенню ремонту, визначений нормами ЖК України, а саме ст.ст. 68, 156, 162.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки, визначаються Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV в редакції, чинній на момент надання послуг та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, який введено в дію з 01.05.2019 року.

За п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2189-VIII передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього закону (тобто до 01 травня 2019 року), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІV комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно з ч. 6 ст. 19, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Згідно з ч. 6 ст. 19, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією передбачено, що споживач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

Так, за приписами статей 526, 525, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підставою для нарахувань витрат теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування є Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затверджена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 359 від 31.10.2006.

Судом встановлено, що платіжними інструкціями, які надані відповідачем, підтверджено сплату житлово-комунальних послуг на загальну суму 12845, 64 грн.

Разом з тим відповідачем надано копії рахунків-повідомлень за адресою АДРЕСА_4 за 01.12.2024, 01.01.2025, 01.02.2025, з яких видно, що станом на вказані дати в графі «борг (+)/ переплата (-)» заборгованість за будь-який вид житлово-комунальних послуг відсутня.

В свою чергу позивачем не подано додаткового розрахунку із запереченням наданих платіжних квитанцій.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, стороною відповідача добровільно погашено суму заборгованості, що утворилась за період з 01.07.2022 по 31.01.2023.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В зв`язку з тим, що відповідач сплатила заборгованість пізніше подання позову до суду, понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі (ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Національного університету біоресурсів і природокористування України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платі та комунальних платежів- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ), на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України(ідентифікаційний код: 00493706, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд. 15) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.Ю. Мазур