Рішення № 132684799, 18.12.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5525/25

2/583/2002/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді - Сидоренка Р.В.,

при секретарі - Вербі Н.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду № 5 в м. Охтирці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

24.11.2025 до суду звернувся представник ТОВ ФК «Кредит-Капітал» з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач свої вимоги мотивує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем 11.09.2022 був укладений договір про споживчий кредит № 409643, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 2000 грн. 01.02.2024 р. між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу відповідно до якого отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 409643 від 11.09.2022 р. Відповідач у встановлені кредитним договором строки своїх зобов`язань не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на день звернення до суду із позовом становить 17840 грн., з яких: 2000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15840 грн. заборгованість за процентами, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також стягнути судові витрати.

28.11.2025 ухвалою судді відкрите провадження по справі, призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін у порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав письмову заяву якою прохав провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, справа розглядається в порядку заочного провадження.

В судове засідання сторони не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В зв`язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справита без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 11.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 409643, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 2000 гривень на строк 365 днів та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у встановлений термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 11.09.2021 року. Загальна вартість кредиту складає 17840 грн., стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день, знижена процентна ставка 0,01 % в день, стандартна процентна ставка річних 803 %.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується довідкою про ідентифікацію. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора); довідкою від АТ «Універсал Банк».

Факт використання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується випискою по особовому рахунку.

Згідно з договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали даний договір, за умовами якого кредитор ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) новому кредитору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. Внаслідок такої передачі (відступлення) позивач набув право грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами.

Згідно розрахунку заборгованості, поданого позивачем, борг відповідача за договором № 409643 від 11.09.2022 р. станом на день звернення до суду із позовом становить 17840 грн., з яких: 2000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15840 грн. заборгованість за процентами.

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що витікають з кредитного договору.

Правовідносини у даній справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зч.3,4,6ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електроннийдоговір укладаєтьсяшляхом пропозиціїйого укласти(оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною. Електроннийдоговір вважаєтьсяукладеним змоменту одержанняособою,яка направилапропозицію укластитакий договір,відповіді проприйняття цієїпропозиції впорядку,визначеному частиноюшостою цієїстатті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи,якій адресованапропозиція укластиелектронний договір,про їїприйняття (акцепт)може бутинадана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12Закону України«Про електроннукомерцію» визначено,що якщовідповідно доакта цивільногозаконодавства абоза домовленістюсторін електроннийправочин маєбути підписанийсторонами,моментом йогопідписання євикористання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Проелектронний цифровийпідпис",за умовивикористання засобуелектронного цифровогопідпису усімасторонами електронногоправочину; електронногопідпису одноразовимідентифікатором,визначеним цимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору. Клієнт здійснює заповнення заявки на сайті. Товариство інформує клієнта про прийняте рішення про реєстрацію на сайті та щодо можливості надання кредиту шляхом надсилання смс-повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці.

Договір позики було укладено та підписано в електронній формі, такі дії сторін відповідають приписам статей 6, 627 ЦК України, статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законність вимоги позивача про стягнення відсотків після закінчення строку кредитування передбачено пунктом 2.2.3 кредитного договору, який укладено між сторонами.

Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення нарахування процентів згідно п. 1.5.2 здійснювались у межах строку кредитування.

Таким чином, сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, зокрема щодо визначення розміру процентів за його користування та процентів передбачених ст. 625 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 вказано, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Якщо грошове зобов`язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов`язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов`язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов`язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Таким чином, належними і допустимими доказами підтверджено факт укладення договору між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем, факт надання йому кредитних коштів та факт наявності заборгованості у вказаній позивачем сумі.

В зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, з ОСОБА_1 . на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 409643 від 11.09.2022 р., що станом на день подання позову становить 17840 грн., з яких: 2000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15840 грн. заборгованість за процентами.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

Так положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 про надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «Апологет»; акт наданих послуг №354 від 10.11.2025, відповідно до якого сума наданих послуг складає 8000,00 грн; детальний опис наданих послуг від 10.11.2025; ордер на надання правничої допомоги адвокатом Усенком М.І.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.

У детальному описі виконаних робіт Адвокатським об`єднанням «Апологет» зазначено, що ним здійснено таку роботу: усна консультація клієнта 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год.; погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв.; складання позовної заяви 3 год. 30 хв.; подання позовної заяви.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 8000 грн є завищеним і не співмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, при подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 5422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 1048, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 13, 49, 76, 77-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 267-268, 274, 279, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заявуФінансова компанія«Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 409643 від 11.09.2022 р. в сумі 17840 грн та 5422,40 грн. судових витрат, а всього стягнути 23262,40 грн (двадцять три тисячі двісті шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль Стоцького, 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 35234236, рах. № НОМЕР_1 в АТ «Креді Агріколь Банк»)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Судове рішення складено 18.12.2025 року

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко