Рішення № 132671216, 16.12.2025, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/3981/25

Провадження №2/504/3408/25

Доброславський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2025с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву ОСОБА_1 проти Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулась до суду із позовом проти відповідача, яким просить визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обгрунтування своїх вимог позивач зазначила, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

За життя ОСОБА_2 належала одна друга частина житлового будинку з надвірними господарчими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця вказує, що її батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявниця стверджує, що не має правовстановлюючих документів на належне спадкодавцеві майно, тому у нотаріальному порядку оформити своє право на спадкове майно можливості не має.

Представник позивача подав письмову заяву про розгляд справи у свою відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Фотнанської сільської ради Одеського району Одеської області у судове засідання не з`явився, повідомлений електронною поштою про дату, час та місце розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні правовідносини:

На підставі договору купівлі- продажу нерухомого майна від 17.06.1978 року, який посвідчений у нотаріальному порядку виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, зареєстрованому у реєстрі за № 76, ОСОБА_2 належала за життя половина домоволодіння з господарчими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 своє право власності належним чином не оформив.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 повторно виданого 26.07.2012 року, в графі «Батько» вказаний ОСОБА_3 .

Відповідно до інформаційного витягу 00021063018 від 25.09.2018 року з актового запису про народження ОСОБА_3 , в графі «Батько» вказаний ОСОБА_2 .

Таким чином ОСОБА_2 є рідним дідом заявниці.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.

Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з 30.08.1996 року, що встановлено судом зі змісту довідки від 05.08.2019 року, яка видана Крижанівською сільрадою.

Суд звертає увагу, що відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Отже ОСОБА_1 як онука ОСОБА_2 в силу закону є такою, що фактично прийняла спадщину.

Щодо черговості спадкування.

З матеріалів спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом на спадщину, яка залишилась після смерті діда.

Отже ОСОБА_1 має безумовне право на судовий захист свого права.

При вирішенні даного спору суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент закінчення будівництва будинку, а також положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР».

Зокрема, за змістом п. 48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 набув право власності на спірну половину домоволодіння у порядку, передбаченому законодавством, що діяло на час набуття права власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Виходячи зі змісту положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України.

Відсутні у заявниці правовстановлюючого документу в розумінні діючого законодавства на час звернення до органу нотаріату, виключає отримання свідоцтва про право на спадщину в позасудовому порядку.

Інакше ніж в судовому порядку заявниця не може захистити своє право, тому її позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 392 ЦК України, п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, ст.ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 проти Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право приватної власності на одну другу частину житлового будинку з надвірними господарчими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 27,6 кв.м., який складається з групи приміщень І: 1-1 передпокою площею 4,0 кв.м., 1-2 санвузлу площею 3,7 кв.м., 1-3 вітальні площею 9,7 кв.м., 1-4 кухні площею 6,5 кв.м., 1-5 житловою площею 9,1 кв.м., 1-6 - житлової площею 18,5 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Суддя В. К. Барвенко