Рішення № 132671098, 17.12.2025, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/1420/25

2-а/479/40/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2025 року смтКриве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.;

за участі секретаря судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смтКриве Озеро, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, адміністративну справу №479/1420/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Голубенко Р.С., за ордером серія ВЕ №1170844

від 06 жовтня 2025 року,

відповідач Головне управління національної поліції

в Миколаївській області,

представник відповідача Галицький С.О.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування позову зазначив, що 13 вересня 2025 року поліцейським ВП №3 Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Іванковим А.Ю. винесено постанову ЕНА №5712821 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн., за керування транспортним засобом без права керування. Позивач вважає, що постанова є незаконною, оскільки в той день він взагалі не керував вказаним транспортним засобом, однак пояснення ОСОБА_1 працівниками поліції були проігноровані. З вказаних підстав просив скасувати постанову.

10 жовтня 2025 року від представника позивача надійшла заява про те, що при поданні позовної заяви ним було допущено помилку у по батькові позивача, а саме замість вірного " ОСОБА_2 ", вказав - " ОСОБА_3 ". Просив при винесенні рішення вважати правильним написання по батькові позивача - " ОСОБА_2 ", що підтверджується його паспортними даними.

Від представника Головного управління національної поліції в Миколаївській області до суду надійшов відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, вказаних у відзиві.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За положеннями ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Диспозиція ч.4 ст.126КУпАП визначає адміністративним правопорушенням керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Постановою Кабінету Міністрів Українивід 10жовтня 2001року "Проправила дорожньогоруху"№1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Підпунктом "а" пункту 2.1. Правил дорожньогоруху України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Встановлено, що постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2024 року у справі №479/1013/24, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік(а.с.50).

Згідно постанови серія ЕНА №5712021 від 13 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, встановлено, що 13 вересня 2025 року о 14.35 год. в с-ще Криве Озеро вул.Калантирська,110, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 217030", д.н.з - НОМЕР_1 , без права керування транспортним засобом, а саме був позбавлений права керування Кривоозерським районним судом від 28 листопада 2024 року, строком на 1 рік, чим порушив п.п.2.1.а ПДР України, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн.(а.с.47).

Суд, переглянувши відео, додане до відзиву в якості доказу факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.4 ст.121 КУпАП, встановив, що нікого окрім ОСОБА_1 на місці ДТП немає. Твердження позивача про те, що його знайомий ОСОБА_4 попрохав його про передачу права керування автомобілем для поїздки, та що ОСОБА_1 перебував з ним у машині на пасажирському сидінні, не підтверджено належними та допустимими доказами, та сприймається судом як спосіб уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.

Суд приймає у якості належного та допустимого доказу відеозапис подій, що був наданий відповідачем.

Відповідно до змісту ч.1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, ч.4 ст.161КАС України передбачає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На підтвердження своїх тверджень, позивач вказує, що не вчиняв адміністративного правопорушення. Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, що викладені в оскаржуваній постанові, а також оскарження неправомірних дій інспектора поліції.

Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 20400 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАпП, є законною та не підлягає скасуванню.

Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у виді судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.2, 77, 242, 286 КАС України, ст.ст.276, 280, 293 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судового рішення складено - 17 грудня 2025 року.

Суддя :