Ухвала суду № 132670389, 18.12.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8295/25

Провадження №: 1-кп/336/1457/2025

У Х В А Л А

іменем України

18 грудня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 обидва в режимі відеоконференції,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 ККУкраїни,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12025082080001187 від 13.08.2025, № 12025082080001316 від 06.09.2025, № 12025082080001451 від 08.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 ККУкраїни

В підготовчому судовому засіданні прокурор вказав, що кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, обвинувальні акти складені відповідно до вимог процесуального закону, просив суд призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників судового провадження.

Прокурор також підтримав раніше подана клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений та захисник вважали за можливе призначення справи до судового розгляду.

Щодо запобіжного заходу сторона захисту заперечила проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зокрема, обвинувачений зазначив, що ризики, на які посилається прокурор, відсутні, а стан сам обвинувачений потребує лікування.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Ознайомившись із обвинувальними актами, суд не встановив наявність підстав для прийнятті рішення про повернення обвинувальних актів прокурору, закриття провадження по справі чи направлення обвинувальних актів до відповідного суду для визначення підсудності.

Розгляд справи слід здійснювати суддею одноособово, обставини справи не вимагають її судового розгляду в закритому судовому засіданні.

Ґрунтуючись на матеріалах кримінального провадження, необхідним є виклик учасників кримінального провадження, а саме прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника.

При вирішенні клопотання прокурора продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Виходячи із змісту ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України при продовженні строку дії запобіжного заходу мають бути встановлені достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Як вбачається із змісту клопотання та реєстру матеріалів досудового розслідування ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2025 у кримінальному провадженні № 12025082080001451 від 08.10.2025 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з одночасним визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840,00? гривень.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що слідчий суддя, обираючи вид запобіжного заходу визнали доведеними наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 ККУкраїни, наявність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПКУкраїни, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші кримінальні правопорушення.

З огляду на стадію кримінального провадження, суд не може давати власну оцінку обґрунтованості підозри чи вагомості доказів, а тому, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку судом, встановленим законом (слідчим суддею на стадії досудового розслідування) були зроблені відповідні висновки щодо наявності обґрунтованої підозри та вагомості доказів, достатніх для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

Отже, на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На теперішній час рівень раніше встановлених ризиків не зменшився, і сторонами кримінального провадження не приведено будь-яких фактичних обставин, які б свідчили про протилежне.

Суд зауважує, що суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який не має постійного доходу, обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, у тому числі у період, коли обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні аналогічного злочину вже надійшов до суду, раніше встановлений ризик продовження злочинної діяльності продовжує існувати, його рівень не зменшився.

Суворість можливого покарання у сукупністю з даними щодо відсутності в обвинуваченого міцних соціальних зав`язків, родини та утриманців, свідчить про існування високого ступеню ризику переховування від суду.

Вказаним ризиками неможливо запобігти шляхом застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

За наведеного суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого підлягає задоволенню.

Одночасно суд роз`яснює обвинуваченому, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України він або будь-яка інша особа може внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2025.

Щодо посилання підозрюваного на стан його здоров`я, суд зазначає таке.

Статтею 49 Конституції Українизадекларовано, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Згідност. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення»передбачено, що медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення зорганізуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 2.3, 2.6, 2.7 Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільнимнаказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 № 239/5/104, зареєстрованим в Мінюсті 10.02.2012 за № 212/20525, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.

Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.

У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.

У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.

Отже, з огляду на гарантоване Конституцією та законами України право обвинуваченого, незалежно від місця його перебування, на належні медичне обслуговування та надання медичної допомоги, на вільний вибір лікаря-фахівця, а також враховуючи скарги обвинуваченого щодо неналежного надання йому медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора, суд уважає за необхідне звернути увагу керівництва слідчого ізолятора на необхідність виконання вимог вищевказаних законів та нормативно-правових актів щодо медичного обслуговування та надання належної якості медичної допомоги обвинуваченому та доручити ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» здійснити перевірку стану здоров`я ОСОБА_4 , який утримується в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», у разі необхідності надати належне лікування.

Керуючись ст.ст. 314-316, 336, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 ККУкраїни, на 10:00 год. 02 лютого 2026 року, який відбудеться в залі судових засідань Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.

Справу розглядати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 135-139 КПК України.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 15лютого 2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України він або будь-яка інша особа може внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2025.

Доручити ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» здійснити перевірку стану здоров`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який утримується в ДУ«Дніпровська установа виконання покарань (№4)», у разі необхідності надати належне лікування.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1