Постанова № 132669918, 17.12.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1480/25 Провадження № 3/302/582/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(у повному обсязі)

17 грудня 2025 року селище Міжгір`я

Суддя Міжгірськогорайонного судуЗакарпатської областіГотра В.Ю.,за участі:секретаря судовогозасідання ЦарьО.В.,особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 і йогозахисника-адвокатаБелли В.М.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріалисправи пропритягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працюючого майстром виробничого навчання Міжгірського професійного коледжу, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

10 жовтня 2025 року о 07:40 год по вул. Шевченка у селищі Міжігр?я Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Шкода Фабія», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння обличчя, тремтіння рук, запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови і координації рухів та від проходження огляду в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у даному правопорушенні не визнав та пояснив, що мундштук не був запакований, що викликало в нього сумніви щодо належного тестування на прилад «Драгер» та він не в повній мірі був обізнаний із правовими наслідками відмови від проходження огляду.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Белла В. М. у судовому засіданні просив провадження у справі закрити за відсутністю складу даного правопорушення, так як поліцейськими порушено вимоги ст. 266 КУпАП та доданий до матеріалів справи відеозапис є неналежним доказом унаслідок його фіксування поліцейським на власний телефон, без зазначення дати і часу тощо і про цей відеозапис немає посилання в протоколі про адміністративне правопорушення, що відповідає правовій позиції щодо неналежності такого доказу, викладеній у постановах КАС ВС від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а, від 24.01.2019 у справі № 428/2769/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як кореспондує ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Стаття 252 КУпАП регламентує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил /пункт 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306/.

Пунктом 1.3. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5. ПДР).

Відповідно до підпункту «а»пункту 2.9 Правил дорожнього рухуводієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як передбачено ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 659638 від 10 жовтня 2025 року слідує, що цього ж дня о 07:40 год по вул. Шевченка у селищі Міжігр?я, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Шкода Фабія», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння обличчя, тремтіння рук, запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови і рухів та від проходження тесту в установленому порядку на «Драгер» відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім протоколу, факт учинення ОСОБА_1 цього правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи: - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 10.10.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився (а.с.4); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду (а.с.3); - письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.10.2025, в яких він зазначив, що 10.10.2025 керуючи своїм автомобілем марки «Шкода Фабія», номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Шевченка у селищі Міжгір?я був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти тест на приладі «Драгер», однак він відмовився від проходження тесту, оскільки напередодні ввечері вживав алкогольні напої, а саме пиво об`ємом 0,5л (а.с.4) та доданими відеоматеріалами.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відтак нормамиКУпАП не заборонено використання даних любого приладу, який має функцію фотозйомки чи відеозапису.

Наявний у матеріалах справи відеозапис події відповідає вимогамст. 251 КУпАП, згідно з якою доказом є показання технічних засобів, що мають функції відеозапису. До того ж цей відеозапис повністю відповідає й обставинам справи та повністю узгоджується із письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 (а.с.5).

У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував, що події відображені на відеозапису дійсно відбувались 10.10.2025 близько 08:00 год по вул. Шевченка у селищі Міжгір?я за його участі як водія та участі працівників поліції, після зупинки його автомобіля. Наявність носія відеозапису з місця події є доказом, який свідчить про відмову ОСОБА_1 від проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. У суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозаписі, наданому працівниками поліції. А та обставина, що на відеозаписі зафіксовані не всі дії працівників поліції щодо виявленого правопорушення та його фіксації й оформлення, сама по собі не може свідчити про фальсифікацію вказаного доказу та його недопустимість і, як наслідок, свідчити про автоматичну відсутність складу вчиненого ОСОБА_1 даного правопорушення.

Не встановлено під час розгляду справи підтверджуючих даних, які свідчать про те, що стосовно ОСОБА_1 з боку поліцейських були вчинені незаконні методи, примус чи упередженість - докази, які можуть підтвердити цей факт відсутні, і такі докази до матеріалів справи не додано.

Також у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 під час складення відносно нього протоколу заперечував факт як керування ним транспортним засобом, так і не порушення ним вимог пункту 2.5. ПДР чи висловлював будь-які спростування з цього приводу, а навпаки, складений відносно нього протокол підписав без жодних зауважень, застережень, від підпису не відмовлявся та надав письмові пояснення, в яких він ствердив, що був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти тест на приладі «Драгер», однак він відмовився від проходження тесту, оскільки напередодні ввечері вживав алкогольні напої.

Окрім цього, вимоги щодо обов`язкового зазначення відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), викладені у ч. 3 ст. 283 КУпАП щодо постанови по справі про адміністративне правопорушення, а не щодо протоколу про таке правопорушення, як помилково вважає захисник ОСОБА_2 .

Захисник БеллаВ.М.також обґрунтовуєсвої доводиз посиланнямна правовіпозиції КАСВС у постановах КАС ВС від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а, від 24.01.2019 у справі № 428/2769/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а. Проте у цих постановах указано, що ч. 3 ст. 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, а не протокол про адміністративне правопорушення.

Водночас положення КАС України застосовуються при вирішенні спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту від порушень із боку суб`єктів владних повноважень, які, зокрема виникають у зв`язку з винесенням постанов у справах про адміністративні правопорушення іншими уповноваженими органами (посадовими особами), а не судом. КАС України не регулює провадження у справах про адміністративні правопорушення в судах.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, зазначені вище докази, на переконання судді, у своїй сукупності є достатніми поза розумним сумнівом для визнання доведеним факту відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобоммарки «Шкода Фабія», номерний знак НОМЕР_2 , від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суддя доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

Ураховуючи характер учиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, уважаю, що стягнення ОСОБА_1 слід визначити необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України і запобігання вчиненню нових правопорушень, у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, з урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», 605,60 гривень.

З огляду на наведене вище та керуючись статями 40-1, 130 ч. 1, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарп.обл. - 21081300, код ЄДРПОУ 37975895, рахунок UA538999980313030149000007001, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Роз`яснити порушнику, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови з наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови судді, згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (отримувач - ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106)

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, із наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів із дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В. Ю. Готра