Ухвала суду № 132669670, 17.12.2025, Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/65/25

Провадження № 2/131/191/2025

У Х В А Л А

"17" грудня 2025 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

у складі:

головуючого - судді Марчук В.І.,

при секретарі судових засідань Яременко Г.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівського РУП ГУНП у Вінницькій області про відшкодування завданої моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В проваджені Іллінецького районного суду Вінницької області (головуючий суддя Марчук В.І.) перебуває цивільна справа №930/65/25 за позовом ОСОБА_1 до Немирівського РУП ГУНП у Вінницькій області про відшкодування завданої моральної шкоди.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 16 червня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання по даній справі на 22 липня 2025 року.

В судове засідання на вказану дату позивач ОСОБА_1 не з`явився,подавши до суду заяву, в якій просив розгляд справи перенести на іншу дату, оскільки він 07.07.2025 року звернувся до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проханням призначити йому адвоката у даній справі, та станом на 09.07.2025 року (дата вказана у заяві) жодного рішення щодо призначення/відмови у призначенні адвоката не отримав. Підготовче засідання відкладено на 05 серпня 2025 року.

Підготовче засідання вказаної дати не проводилося в зв`язку із неявкою учасників справи та відкладено на 09 вересня 2025 року.

В судове засідання 09 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 не з`явився. В поданій до суду заяві за вх.№4352 від 02.09.2025 року останній просив розгляд справи перенести на іншу дату, оскільки він 09.07.2025 року звернувся до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проханням призначити йому адвоката у даній справі, однак жодного рішення щодо призначення/відмови у призначенні адвоката не отримав. 26.08.2025 року він звернувся із скаргою до керівника даного центру щодо відсутності відповіді на його заяву. Станом на 29.08.2025року (дата вказана у заяві) жодного рішення щодо призначення ОСОБА_1 адвоката немає та відсутня відповідь на його заяву. Підготовче засідання відкладено на 02 жовтня 2025 року.

Розгляд справи 02 жовтня 2025 року не відбувся у перебуванням головуючого судді Марчук В.І. у відпустці. Підготовче засідання відкладено на 27 жовтня 2025 року.

В судове засідання 27 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 не з`явився. В поданій до суду заяві за вх.№5517/25 від 28.10.2025 року останній просив розгляд справи перенести на іншу дату, оскільки він 09.07.2025 року звернувся до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проханням призначити йому адвоката у даній справі, однак жодного рішення щодо призначення/відмови у призначенні адвоката не отримав. 26.08.2025 року він звернувся із скаргою до керівника даного центру щодо відсутності відповіді на його заяву. Не отримавши відповіді на вказані заяву та скаргу він особисто звернувся із усною скаргою, на що керівник Центру пообіцяв розібратися. Однак станом на 25.10.2025року жодного рішення щодо призначення ОСОБА_1 адвоката немає та відсутня відповідь на його заяву. Підготовче засідання відкладено на 17 листопада 2025 року.

У підготовче судове засідання 17 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином та своєчасно повідомленим відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи у його відсутності та клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.

Підготовче засідання вказаної дати не проводилося в зв`язку із неявкою учасників справи та відкладено на 17 грудня 2025 року.

В судове засідання 17 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 не з`явився. В поданій до суду заяві за вх.№6483/25 від 15.12.2025 року останній просив розгляд справи перенести на іншу дату, оскільки він 16.12.2025 року звернувся до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги зі скаргою щодо неналежного розгляду його клопотання про призначення адвоката. Однак станом на 13.12.2025року (дата вказана у заяві) жодного рішення щодо призначення ОСОБА_1 адвоката немає та відсутня відповідь на його скаргу.

Доказів на підтвердження вказаних обставин щодо звернення до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проханням призначити йому адвоката Кравчуком М.М. так і подачі відповідних скарг суду не надано.

З приводу наведеного суд зазначає наступне.

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За приписом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно приписів ст. 58, ч.ч. 3, 5 ст.223 ЦПК України позивач може забезпечити свою участь в судовому засіданні особисто або шляхом участі повноважного представника, при цьому особиста участь позивача не позбавляє його права мати при розгляді справі й представника, неявка ж представника за умови участі позивача не є перешкодою в розгляді справи, відкладення розгляду справи у такому випадку є правом, а не обов`язком суду, коли з урахуванням обставин суд дійде поважності причин та підстав відкладення справи, в той час у разі одночасної повторної неявки позивача та його представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від цих учасників процесу надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, та не з`явлення безпосередньо позивачане перешкоджає вирішенню спору.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Як зазначено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № № 755/21179/21 - у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин неявки є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «:…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні»

Як вказано у Постанові Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21), процесуальний закон щодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика залишення позову без розгляду.

Таким чином, зазначені приписи покладають на позивача обов`язок цікавитися рухому справи в суді та не вчиняти дій, які спрямовані на затягування її розгляду, з`являтися за викликом до суду, в разі визнання явки обов`язкою, для надання пояснень і необхідних доказів, сприяти встановленню істини по справі.

Відповідно до положень ч. 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як роз`яснено у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі№ 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20) викладено правову позицію про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).

При цьому, суд враховує тривалість перебування справи у провадженні, дії позивача у розгляді його позовних вимог, який не цікавиться рухом справи, в судові засідання не з`являється, не вживає дій спрямованих на забезпечення явки свого представника в судове засідання.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обізнаність позивача про дати, час та місце розгляду справи підтверджується матеріалами справи .

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що неявка позивача чи його представника в судові засідання свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що призводить до порушення строків розгляду справи і порушення права відповідача на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку. Зважаючи на те, що належним чином повідомлений позивач не з`являється в судові засідання, його неявка перешкоджає розгляду даної цивільної справи у зв`язку з необхідністю в особистих поясненнях позивача чи його представника, про що достовірно відомо позивачу, розгляд справи відкладається з цієї причини.

З врахуванням положень ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, з метою запобігання зловживанню позивачем правами та вживаючи заходів для виконання ним його обов`язків, суд важає за необхідне роз`яснити позивачу ОСОБА_1 його процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2,12,43,44,58,223,353ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відкласти підготовче засідання по даній справі на 11 годину 00 хвилин 13 січня 2026 року.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 права та обов`язки, як учасника справи, у відповідності до ст.ст.43,58 ЦПК України, зокрема:

- право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

- не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою;

- виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

- сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

- виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до п.2 ч.1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Зобов`язати ОСОБА_1 надати суду в строк до 11 січня 2026 року докази поважності причин неявки у судові засідання особисто та докази звернення до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проханням призначити йому представника та із відповідними скаргами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК