Рішення № 132661917, 15.12.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/20448/21

провадження № 2-іс/340/621/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (надалі Позивачі) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області, в якій просять суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.12.2020 №40625-0418-1016, від 03.12.2020 №40626-0418-1016, винесені відносно ОСОБА_2 ;

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2020 №40459-0418-1016, від 02.12.2020 №40460-0418-1016, від 02.12.2020 №40461-0418-1016, винесені відносно ОСОБА_3 ;

- скасувати податкову вимогу від 19.03.2021 та рішення про опис майна у податкову заставу від 25.03.2021 №872/10-36-13-18, винесені відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 14.07.2021 роз`єднано позовні вимоги у справі №640/18002/21, виділивши з неї у самостійне провадження вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_1

27.07.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі.

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. На виконання вимог Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ та визначає порядок передачі не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК).

Згідно з пунктами 4-7 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам належать передачі судові справи, що не розглянуті ОАСК та передані до Київського окружного адміністративного суду, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ належать передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, що належать передачі судам, мають бути зареєстровані у базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ (у тому числі дану адміністративну справу).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана адміністративна справа передана судді А.В. Сагуну, у зв`язку з чим суддя прийняв справу до свого провадження.

Ухвалою суду від 15.12.2025 вирішено у задоволенні клопотання представника відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду відмовити; в задоволенні клопотання представника відповідача щодо розгляду справи з викликом сторін відмовити.

В обґрунтування вимог представник позивача Босакевича Андрія Михайловича зазначив, що відповідачем безпідставно нараховано земельний податок за користування земельною ділянкою, яка не належать на праві власності відповідно до судових рішень, які набрали законної сили. У зв`язку із цим просить скасувати податкову вимогу від 19.03.2021 та рішення про опис майна у податкову заставу від 25.03.2021 №872/10-36-13-18, винесені відносно ОСОБА_1 .

Відповідач проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що земельний податок нарахований позивачу ОСОБА_1 на підставі даних земельного кадастру, згідно яких він є власником земельної ділянки. Відповідач посилався на те, що діяв у відповідності до вимог законодавства та просив відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача подано відповідь на відзив та додаткові пояснення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до облікових даних АІС «Податковий блок» за платником податку -фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКГШ НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ) обліковані наступні земельні ділянки на території Козинської ОТГ (Київська обл., Обухівський р-н, с.Старі Безрадичі):

-кадастровий номер 3223187700:05:028:0096 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування готельно - ресторанних та будівельних комплексів (за даними «Податкового блоку» цільове призначення «інші») площею 5,7301га.;

-кадастровий номер 3223187700:05:029:0016 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування готельно - ресторанних та будівельних комплексів (за даними «Податкового блоку» цільове призначення «інші») площею 7,8059га.;

Головного управління ДФС у Київській області сформовано податкові повідомлення - рішення на сплату земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік від 03.12.2020р. №40609-0418-1016 на суму 11594,34грн., та №40610-0418-1016 на суму 15794,54гривень ( а.с.112).

Дані податкові повідомлення - рішення на сплату земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік вручено платнику особисто 30.12.2020р., про що свідчать корінці оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Контролюючим органом винесено податкову вимогу від 19.03.2021 №16878-13 на суму 27388,88 грн. (за несплату ППР від 03.12.2020р. №40609-0418-1016 на суму 11594,34 грн., та №40610-0418-1016 на суму 15794,54 грн.) ( а.с.99) та винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 25.03.2021 №872/10-36-13-18.

Згідно пояснень представника позивача податкова вимога від 19.03.2021 №16878-13 на суму 27388,88 грн. була отримана позивачем 09.04.2021, на підтвердження чого надано копію поштового конверту ( а.с.101).

Представником відповідача до суду не надано доказів направлення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу позивачу.

Вважаючи, що відповідач протиправно сформував податкову вимогу від 19.03.2021 №16878-13 на суму 27388,88 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 25.03.2021 №872/10-36-13-18 за податковим зобов`язанням зі сплати земельного податку, позивач звернувся до суду.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 36 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання; або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно із підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статей 270, 271 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (стаття 285 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Статтею 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Положеннями статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Пунктом 60.6 статті 60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення - рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Згідно з визначенням, наведеним в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзацами другим-третім п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ.

Якщо згідно з нормами ст. 54 Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ.

Плата за землю фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податку щодо погашення суми податкового боргу. Надсилається податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання, - так визначає п. 59.3 ст. 59 ПКУ.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави податковими органами» право податкової застави виникає:

-у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп. 89.1.1 ст. 89 ПКУ);

-у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пп. 89.1.2 ст. 89 ПКУ);

-у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань (пп. 89.1.3 ст. 89 ПКУ).

Суд зазначає, що стороною позивача не надано доказів оскарження, скасування або сплати податкового зобов`язання визначеного позивачу податковими повідомленнями - рішеннями на сплату земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік від 03.12.2020р. №40609-0418-1016 на суму 11594,34 грн., та №40610-0418-1016 на суму 15794,54 грн. ( а.с.112).

В межах даного спору наведені податкові повідомлення-рішення також позивачами не оскаржуються.

Отже, вказане грошове зобов`язання є узгодженим, а тому контролюючим органом правомірно вжито заходів по стягненню податкового боргу шляхом формування податкової вимоги та винесення рішення про опис майна у податкову заставу.

Підсумовуючи наведене вище податкова вимога від 19.03.2021 №16878-13 щодо сплати земельного податку з фізичних осіб та рішення про опис майна у податкову заставу від 25.03.2021 №872/10-36-13-18 прийняті відповідачем в межах чинного законодавства в порядок та у спосіб ним передбачений.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують. При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним і у його задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (с. Пилипи Хребетіївські, Новоушицький район, Хмельницька область, 23653, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування - АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус а, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН