Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про накладення штрафу за невиконання судового рішення
15 грудня 2025 року 320/43217/23
Київський окружний адміністративний суд Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження питання про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.10.2018 року по 17.06.2023 року включно;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.10.2018 року по 17.06.2023 року включно в сумі 197 304 гривні 13 копійок відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.
Ухвалою суду відкрито провадження по справі, визначено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження та призначив справу до судового розгляду без виклику сторін.
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, що набрала законної сили 07.03.2025 та є обов`язковою до виконання, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано докази по справі від ІНФОРМАЦІЯ_1:
- довідки-розрахунку про всі належні позивачу суми при звільненні та фактично виплачені суми при звільненні позивача із зазначенням також їх видів;
- доказів проведення розрахунку з позивачем при звільненні;
- довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за два повні місяці, що передували дню його звільнення з розрахунком середньомісячної та середньоденної заробітної плати, розрахованої відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 №100;
- письмових пояснень з приводу зарахування на картковий рахунок позивача 22.08.2022 та 18.06.2023 заробітної плати з зазначенням причин невиплати зазначеної суми в день звільнення. Витребувані документи зобов`язано надати до суду в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Отже, крайній строк на подання витребуваних документів сплив.
Водночас, станом на день прийняття ухвали витребуваних судом документів від відповідача до суду не надійшло.
Отже вимоги ухвали суду від 07.03.2025 в частині подання витребуваних доказів відповідачем не виконані.
Заяв, клопотань або пояснень щодо причин неможливості виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі та про витребування доказів, а також про продовження процесуального строку на виконання вимог ухвали відповідачем суду не подано.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 129 Конституції України обов`язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої-третьої статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Частиною другою цієї норми визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках.
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.
Отже, враховуючи ненадання відповідачем витребуваних судом доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за необхідне накласти штраф на ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн за неповідомлення суду про неможливість подати витребовувані докази або неподання таких доказів без поважних причин.
Відповідно до частини п`ятої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Частиною шостою цієї ж статті визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п.2).
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Відтак, ухвала суду про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу в дохід Державного бюджету України є виконавчим документом, оригінал даної ухвали підлягає направленню до Державної судової адміністрації України для здійснення примусового виконання.
Також суд доходить висновку про повторне витребування у відповідача доказів, оскільки, згідно із частиною третьою статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 6, 9, 80, 145, 149, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у х в а л и в:
Повторно витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1:
- довідки-розрахунку про всі належні позивачу суми при звільненні та фактично виплачені суми при звільненні позивача із зазначенням також їх видів;
- доказів проведення розрахунку з позивачем при звільненні;
- довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за два повні місяці, що передували дню його звільнення з розрахунком середньомісячної та середньоденної заробітної плати, розрахованої відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 №100;
- письмових пояснень з приводу зарахування на картковий рахунок позивача 22.08.2022 та 18.06.2023 заробітної плати з зазначенням причин невиплати зазначеної суми в день звільнення.
Витребувані документи подати до суду у якісно виготовлених копіях не пізніше трьох днів із дня отримання (ознайомлення) копії цієї ухвали шляхом надсилання засобами підсистеми «Електронний суд» та одночасно у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку.
Попередити посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Застосувати до ІНФОРМАЦІЯ_1 захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стягнути в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 штраф у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) на рахунок Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ 26255795; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5).
Ухвала є виконавчим документом.
Відповідно до вимог частини п`ятої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України:
Стягувач: Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5).
Боржник: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса 03168, Київська область, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 22990368).
Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання становить три місяці з дня набрання ухвалою законної сили.
Попередити посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до частини шостої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.
Попередити посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1, що у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України для примусового виконання, копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Судове рішення № 132661880, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 15.12.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/43217/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: