Ухвала суду № 132656460, 16.12.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/32890/25 1-кс/760/14153/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72025111500000025 від 31.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на транспортні засоби, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- вантажний автомобіль марки «VOLVO FH 460» державний номер НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 ,

- напівпричіп марки «MAISONNEUVE S-385PB» державний номер НОМЕР_3 VIN-код НОМЕР_4 ,

- вантажний автомобіль марки «VOLVO FH 460» державний номер НОМЕР_5 VIN-код НОМЕР_6 ,

- напівпричіп марки «MAGYAR SR34E» державний номер НОМЕР_7 VIN-код НОМЕР_8 ,

- напівпричіп марки «MAGYAR SR34BT» державний номер НОМЕР_9 VIN-код НОМЕР_10 .

На обґрунтування клопотання зазначив, що детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72025111500000025 від 31.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України.

До Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Київській області від Координаційно-моніторингової митниці надійшло повідомлення про ознаки кримінального правопорушення в діях службових осіб ТОВ «Інтрокс» (ЄДРПОУ 45549354).

Досудовим розслідуванням встановлено, що за митними деклараціями типу «ІМ40ДЕ» №24UA903250000389U2 від 24.09.2024, №24UA903250000389U1 від 27.09.2024, №24UA903250000440U0 від 16.10.2024, №24UA903250000442U8 від 17.10.2024, 24UA903250000463U6 від 25.10.2024, оформленими в зоні діяльності відділу митного оформлення «Бориспіль» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці було випущено у вільний обіг на митній території України товар , загальною вагою 117 100 кг, вартістю 76 115 Євро, заявлений як «Продукт з комерційною назвою Fuel addictive «Solvent» (присадка для палива) у вигляді прозорої, безбарвної , рухливої рідини з запахом спирту (код УКТЗЕД - 3811900000), що може використовуватись у бензинах для підвищення октанового числа. Фірма виробник Chimie Liquide, Турецька Республіка. Вантажоодержувач - ТОВ «Інтрокс (ЄДРПОУ 45549354) в особі керівника ОСОБА_5 . Вказані товари були ввезені з 11.09.2024 по 24.10.2024 а митну територію України через пункти пропуску «Рені» та «Орлівка» Одеської митниці.

У подальшому, до Координаційно-моніторингової митниці надійшла відповідь митних органів Турецької Республіки від 06.02.2025 згідно якої вказаний вантаж було відправлено з території Туреччини у 2-х видах: «Спирт етиловий неденатурований» (код УКТ ЗЕД 22071000) загальною вагою 64 405 кг, вартістю 44 564,7 євро, та «метанол» (код УКТ ЗЕД 29051100) загальною вагою 52 695 кг, вартістю 31 025,64 євро. Встановлено, що вказані товари відносяться до підакцизних.

Отже, під час співставлення відомостей, зазначених в документах, надісланих митними органами Туреччини, з даними, вказаними у матеріалах митного оформлення товарів за митними деклараціями №24UA903250000389U2 від 24.09.2024, №24UA903250000389U1 від 27.09.2024, №24UA903250000440U0 від 16.10.2024, №24UA903250000442U8 від 17.10.2024, 24UA903250000463U6 від 25.10.2024, встановлено, що співпадають відомості щодо відправника та одержувача товарів, їх загальної ваги, номерних знаків транспортного засобу, в якому товари переміщено через митний кордон України. Відмінність встановлено у найменуванні товарів, коді товару згідно з УКТ ЗЕД та вартості.

Згідно з п. 6 Постанови від 03.06.2005 № 8 Пленуму Верховного Суду України (зі змінами), «судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів».

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Постанови, «підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації…».

При цьому, згідно з абз. 4 цього пункту Постанови:

«Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності».

Таким чином, вказані підакцизні товари були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, коду УКТ ЗЕД (3811900000- присадка для палива, замість 22071000-«Спирт етиловий неденатурований» та 29051100 - «метанол»), а також їх вартості.

Загальна вартість предметів контрабанди згідно офіційного курсу НБУ на момент вчинення правопорушення становила 3 469 596,6 гривень, що в 1500 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є великим розміром.

В ході виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України оперативним підрозділом ДЗНД СБУ встановлено, що до вчинення вказаного триваючого кримінального правопорушення причетна група осіб, серед мешканців Київської та Одеської областей, які розподілили свої ролі у спільному злочинному умислі.

Зокрема проведеними слідчими (розшуковими) діями, а також розсекреченими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який відповідав за організацію всіх дій з контрабандного переміщення підакцизного товару та залучив до цих дій інших учасників, забезпечував постійну комунікацію між ними з цього приводу.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , який відповідав за логістичне супроводження вантажів з контрабандним товарами, контроль водіїв та спілкування з митним брокером.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_4 , який за завданням ОСОБА_4 здійснював реєстрацію ТОВ «Інтрокс» (ЄДРПОУ 45549354), а також інших підприємств (ТОВ «ТРЕНТО ТРЕЙД (45755450) для використання їх реквізитів при митному оформленні підакцизних товарів та підбір номінальних (фіктивних) директорів за грошову винагороду, контролює документообіг в цих підприємствах.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований: АДРЕСА_5 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 , який є «фіктивним» директором ТОВ «Інтрокс» (ЄДРПОУ 45549354), який насправді будь-якої участі в господарській діяльності підприємства не приймає, керівництво не здійснює, всі реквізити та печатка знаходяться у іншої особи, а саме ОСОБА_7 , який насправді керує підприємством.

Вказані вище обставини знайшли своє підтвердження за результатами проведення комплексу заходів передбачених главою 21 КПК України, протоколи щодо яких розсекречено та долучено до матеріалів кримінального провадження.

В ході досудового розслідування, вказані операції з ввезення предметів контрабанди на митну територію України за митними деклараціями №24UA903250000389U2 від 24.09.2024, №24UA903250000389U1 від 27.09.2024, №24UA903250000440U0 від 16.10.2024, №24UA903250000442U8 від 17.10.2024, 24UA903250000463U6 від 25.10.2024 здійснювались за допомогою транспортних засобів, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , а саме згідно митних декларацій:

- вантажний автомобіль марки «VOLVO FH 460» державний номер НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 ,

- напівпричіп марки «MAISONNEUVE S-385PB» державний номер НОМЕР_3 VIN-код НОМЕР_4 ,

- вантажний автомобіль марки «VOLVO FH 460» державний номер НОМЕР_5 VIN-код НОМЕР_6 ,

- напівпричіп марки «MAGYAR SR34E» державний номер НОМЕР_7 VIN-код НОМЕР_8 ,

- напівпричіп марки «MAGYAR SR34BT» державний номер НОМЕР_9 VIN-код НОМЕР_10 .

20.11.2025 вказані транспортні засоби визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

Прокурор подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Власник майна належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Судом встановлено, що детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72025111500000025 від 31.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України.

В ході досудового розслідування, вказані операції з ввезення предметів контрабанди на митну територію України за митними деклараціями №24UA903250000389U2 від 24.09.2024, №24UA903250000389U1 від 27.09.2024, №24UA903250000440U0 від 16.10.2024, №24UA903250000442U8 від 17.10.2024, 24UA903250000463U6 від 25.10.2024 здійснювались за допомогою транспортних засобів, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , згідно митних декларацій та реєстраційних карток ТЗ:

- вантажний автомобіль марки «VOLVO FH 460» державний номер НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 ,

- напівпричіп марки «MAISONNEUVE S-385PB» державний номер НОМЕР_3 VIN-код НОМЕР_4 ,

- вантажний автомобіль марки «VOLVO FH 460» державний номер НОМЕР_5 VIN-код НОМЕР_6 ,

- напівпричіп марки «MAGYAR SR34E» державний номер НОМЕР_7 VIN-код НОМЕР_8 ,

- напівпричіп марки «MAGYAR SR34BT» державний номер НОМЕР_9 VIN-код НОМЕР_10 .

20.11.2025 вказані транспортні засоби визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі можуть бути знаряддям злочину, і можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 72025111500000025.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити частково. Слідчий суддя вважає, що прокурором на даній стадії кримінального провадження, з урахуванням того, що з часу ввезення товарів на територію України минуло більше року, не доведено наявність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна в частині заборони користування транспортними засобами з причепами, а відтак, в даній частині клопотання задоволенню не підлягає.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72025111500000025 від 31.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортні засоби, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом заборони їх відчуження, а саме на:

- вантажний автомобіль марки «VOLVO FH 460» державний номер НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 ,

- напівпричіп марки «MAISONNEUVE S-385PB» державний номер НОМЕР_3 VIN-код НОМЕР_4 ,

- вантажний автомобіль марки «VOLVO FH 460» державний номер НОМЕР_5 VIN-код НОМЕР_6 ,

- напівпричіп марки «MAGYAR SR34E» державний номер НОМЕР_7 VIN-код НОМЕР_8 ,

- напівпричіп марки «MAGYAR SR34BT» державний номер НОМЕР_9 VIN-код НОМЕР_10 .

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Cлідчий суддя ОСОБА_1