Ухвала суду № 132646599, 16.12.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.12.2025

Справа № 334/7689/25

Провадження № 6/334/291/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районнийсуд містаЗапоріжжя ускладі суддіБредіхіна Ю.Ю,за участюсекретаря ІвановоїА.О.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання адвоката Дерев`янко Ірини Олександрівни про розстрочення виконання рішення,

установив:

05.12.2025 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Деревьянко І.О. про розстрочення виконання рішення. У своїй заяві представник просить суд розстрочити виконання рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2025 року у справі №334/7689/25 шляхом сплати суми боргу рівними частинами протягом 24 місяців з дати набрання законної сили ухвалою суду.

В обґрунтування своєї заяви посилається на тяжке матеріальне становище ОСОБА_2 , яке викликано тим, що він перебуває у складному матеріальному становищі, має невеликий рівень доходів у розмірі 10000 грн.

Представник АТ «Таскомбанк» надав суду письмову заяву, яка не стосується суті питання, що розглядається судом та просить суд розгляд справи здійснювати за їх відсутності, просить задовольнити їх позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Розглянувши клопотання та додані документи, суд дійшов до таких висновків.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 23.10.2025 року у справі №334/7689/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» суму боргу за договором у розмірі 68204,75 грн. та судовий збір.

Приписами ст. 267 ЦПК України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частиною першою статті 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Положеннями частини п`ятої даної статті визначено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Судом встановлено, що представником відповідача заявлені вимоги, які не відповідають положенням ч. 5 ст. 435 ЦПК України, якими визначений максимальний строк розстрочення виконання рішення (не більше одного року), натомість адвокатом заявлено вимогу про розстрочку сплати стягнутої заборгованості строком на 24 місяці (2 роки).

Згідно із частиною сьомою статті 435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. 260, 435 ЦПК України, суд

ухвалив:

клопотання адвоката Дерев`янко Ірини Олександрівни про розстрочення виконання рішення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін