Рішення № 132641886, 15.12.2025, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1417/25

пров. №2/478/642/2025

З а о ч н е р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

15 грудня 2025 року . смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Іщенко Х.В.,за участі секретаря судового засідання Крюкової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Казанка цивільну справу за позовом ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про простягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив :

Позивач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» звернулось до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за кредитним договором за № 4610371 від 30.04.2024 в загальному розмірі 22177,49 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3999,98 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 14817,53 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" у розмірі 3359,9832 грн.,здійснення нараховуванняорганом (особою),що здійснюєпримусове виконаннярішення впорядку ч.ч.10,11ст.265ЦПК Україниінфляційних втратта 3%річних,починаючи здати набраннярішенням судузаконної силита стягненняотриманих сумінфляційних втраті 3%річних,а такожроз`ясненняданому органучи особі,що здійснюватимепримусове виконаннярішення суду,що уразі частковоїсплати основногоборгу,інфляційні тратиі 3%річних нараховуютьсяна залишокзаборгованості,що залишився,при цьомудень частковоїоплати невключається доперіоду часу,за якийможе здійснюватисятаке нарахування, витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 30.04.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ( Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Договір № 4610371 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 30.04.2024 року по 25.04.2025 року.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування з пониженої відсоткової ставки) на умовах 1,425 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього у як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день.

Відповідно до реквізитів Договору № 4610371 від 30.04.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «40589».

Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану Банком АТ «Ощадбанк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК» , що підтверджується детальною інформацією викладеної в розділі 4. «Щодо зарахування грошових коштів на платіжну карту Відповідача».

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору про організацію переказу коштів між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору № 4610371 від 30.04.2024 відповідачу ОСОБА_1 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 4000 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 .

За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4610371 від 30.04.2024 року у період з 30.04.2024 року по 27.02.2025 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 14817,53 грн.

Сума заборгованості за Договором розрахована Первісним кредитором в формі щоденного Розрахунку заборгованості, у відповідності до умов Договору.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 27.02.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 27/02/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 4610371 від 30.04.2024 .

Отже, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 4610371 від 30.04.2024 .

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 27.02.2025 року №27/02/2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4610371 від 30.04.2024 року .

На час звернення до суду Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав позивача .

Сума позовних вимог позивача підтверджується наданим розрахунком заборгованості.

Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою судді відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлялася судом належним чином, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, про підтримання позовних вимог та надав згоду на винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, відзиву на позов або зустрічного позову не подала.

Враховуючи,що всправі єдостатні матеріалипро праваі взаємовідносинисторін,відповідач належнимчином повідомленийпро місцеі чассудового засідання,не заперечуєщодо задоволенняпозову позивача,представник позивачанадав досуду заявупро розглядсправи завідсутності їхпредставника тавинесення рішенняна підставінаявних усправі доказів, ухвалив розглядати справу на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.04.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ( Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Договір № 4610371 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 30.04.2024 року по 25.04.2025 року.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування з пониженої відсоткової ставки) на умовах 1,425 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього у як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день.

Відповідно до реквізитів Договору № 4610371 від 30.04.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «40589».

Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану Банком АТ «Ощадбанк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК» , що підтверджується детальною інформацією викладеної в розділі 4. «Щодо зарахування грошових коштів на платіжну карту Відповідача».

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору про організацію переказу коштів між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору № 4610371 від 30.04.2024 відповідачу ОСОБА_1 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 4000 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 .

За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4610371 від 30.04.2024 року у період з 30.04.2024 року по 27.02.2025 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 14817,53 грн.

Сума заборгованості за Договором розрахована Первісним кредитором в формі щоденного Розрахунку заборгованості, у відповідності до умов Договору.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 27.02.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 27/02/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги згідно реєстру боржників і до Відповідача за кредитним договором № 4610371 від 30.04.2024 .

Отже, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 4610371 від 30.04.2024 .

Про відступланння права вимоги за кредитним договором № 4610371від 30.04.2024 року, ТОВ «Українські фінансові операції» повідомило відповідача , шляхом направлення текстового повідомлення (SMS-повідомлення) на зазначений в анкеті боржника телефонний номер.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 27.02.2025 року №27/02/2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4610371 від 30.04.2024 року.

Про відступланння права вимоги за кредитним договором №4610371від 30.04.2024 року, ТОВ «Українські фінансові операції» повідомило відповідача , шляхом направлення текстового повідомлення (SMS-повідомлення) на зазначений в анкеті боржника телефонний номер.

Розмір заборгованості за кредитним договором, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, відповідачем не спростований належними та допустимими доказами.

Таким чином, враховуючи, той факт, що на підставі договору факторингу право вимоги щодо відповідача було відступлено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», відповідачем не надано суду жодного доказу того, що вона належним чином виконала зобов`язання з повернення кредитних коштів , суд дійшов висновку, що відповідачем не повернуто своєчасно суму кредиту та не сплачено нараховані відсотки, в порушення умов договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відтак вона є такою, що зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Отже, відповідачем було порушено умови кредитного договору, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту і не виконано обов`язків позичальника, в зв`язку з чим, позивач має право вимагати стягнення наданого відповідачу кредиту та відсотків.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 22177,49грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч.ч.10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов`язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.10 ст. 625 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

В свою чергу, згідно ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п.18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 12 лютого 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч.10, 11 ст.265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз`яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору та витрат на надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024, акт прийому-передачі наданих послуг та детальний опис робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а й самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, відповідно до копії акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 01/08-2024-А від 01.08.2024 року з детальним описом робіт (наданих послуг) від 24.03.2024 року та копії рахунку на оплату № 4381532-24/03-2025 від 24.03.2025 року, вартість послуг адвоката складає 10000 грн. Також позивачем надано копію договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію довіреності та копію заявки № 4381532 на виконання доручення до договору № 01/08-2024-А від 01.08.2024 року.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, що включає в себе збір та аналіз доказів і документів для подання та складення позовної заяви, яка подана до суду в сумі 10 000 грн. є завищеним, враховуючи категорію, складність справи.

А відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 280282,354 ЦПК України, суд

Ухвалив:

ПозовАкціонерного товариства«УНІВЕРСАЛ БАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , адреса місця проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» , юридична адреса : 04070, місто Київ, вул. Глибочицька, будинок 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», ЄДРПОУ 40966896, заборгованість за кредитним договором за № 4610371 від 30.04.2024 в загальному розмірі 22177 ( двадцять дві тисячі сто сімдесят сім ) грн. 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , адреса місця проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» , юридична адреса : 04070, місто Київ, вул. Глибочицька, будинок 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», ЄДРПОУ 40966896, , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2420 (дві тисячі чотиресто двадцять) гривень 80 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд,якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.12.2025 року.

Суддя: Х.В. Іщенко