Рішення № 132641653, 12.12.2025, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2079/25

2/468/1129/25

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12.12.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Зарванської Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу № 468/2079/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.12.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №3366688 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу грошові кошти в кредит в сумі 7000 грн строком на 360 днів.

28.07.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір, за яким новий кредитор отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

23.05.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір, за яким новий кредитор отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Крім того, 20.12.2020 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №0963927112/1 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу грошові кошти в кредит в сумі 2000 грн строком кредитування на 30 днів з умовою сплати процентів в розмірі 1,75% в день.

11.02.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір, за яким новий кредитор отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір, за яким новий кредитор отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

18.02.2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір, за яким новий кредитор отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Заборгованість відповідача за кредитним договором №3366688 від 19.12.2020 року становить 14937,20 грн, з яких 6980 грн тіло кредиту, 7957,20 грн проценти.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Заборгованість відповідача за кредитним договором №0963927112/1 від 20.12.2020 року становить 77 635 грн, з яких 2000 грн тіло кредиту, 75635 грн проценти.

Позивач на власний розсуд зменшив розмір заборгованості за процентами по вказаному договору та просив стягнути з відповідача на свою користь 33675 грн, з яких 2000 грн тіло кредиту, 31675 грн проценти.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та процентів, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаними договорами в загальній сумі 48612,20 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн.

В тексті позову позивач заявив про підтримання позову та розгляд справи за відсутності представника позивача.

Позов надійшов до суду через систему «Електронний суд» 15.09.2025 року.

26.09.2025 року відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлялася шляхом публікації оголошення про виклик на веб-порталі судової влади України. До суду не надійшов відзив на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію заявки-анкети на отримання кредиту №3366688 від 19.12.2020 року; копію пропозиції від 20.12.2020 року; копію акцепту №0963927112/1 від 20.12.2020 року; копію правил надання грошових коштів у позику; копію договору про надання споживчого кредиту №3366688 від 19.12.2020 року з додатками; копію правил надання грошових коштів у позику; копію повідомлення ТОВ «УПР» від 17.01.2025 року; розрахунок заборгованості; копію квитанції до платіжної інструкції від 19.12.2020 року; розрахунок заборгованості; копію договору відступлення прав вимоги від 18.05.2025 року з додатками; копію реєстру боржників; витяг з реєстру боржників; копію договору факторингу від 11.02.2022 року з додатками; копію реєстру боржників; копію договору факторингу від 28.07.2021 року з додатками; копію витягу з реєстру боржників; копію витягу з реєстру боржників; копію договору факторингу від 23.05.2024 року з додатками; копію платіжної інструкції; копію додаткової угоди до договору факторингу від 20.12.2024 року; копію реєстру заборгованостей; копію договору про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року; з додатками; копію реєстру боржників; копію договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 року; копію заявки від 01.08.2025 року; копію витягу з акту про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що 19.12.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №3366688 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу грошові кошти в кредит в сумі 7000 грн строком на 30 днів до 18.01.2021 року з умовою сплати процентів у розмірі 1,90% в день.

За 30 днів строку кредитування позичальник мав сплатити проценти в сумі 3990 грн, а загалом з тілом кредиту 10 990 грн.

28.07.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір, за яким новий кредитор отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

23.05.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір, за яким новий кредитор отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Крім того, 20.12.2020 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №0963927112/1 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу грошові кошти в кредит в сумі 2000 грн строком кредитування на 30 днів з умовою сплати процентів в розмірі 3,5% в день (при умові неналежного виконання договору позичальником).

За 30 днів строку кредитування позичальник мав сплатити проценти в сумі 2100 грн.

11.02.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір, за яким новий кредитор отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір, за яким новий кредитор отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

18.02.2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір, за яким новий кредитор отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст. 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст.ст.1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію»встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписамист.11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій форміч.2ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За такого укладення договору в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

При цьому позивач надав відповідні докази укладення кредитором з відповідачем такого договору в електронній формі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згіднозі ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач вказує, що заборгованість відповідача перед ним становить:

-за кредитним договором №3366688 від 19.12.2020 року - 14937,20 грн, з яких 6980 грн тіло кредиту, 7957,20 грн проценти;

-за кредитним договором №0963927112/1 від 20.12.2020 року - 77 635 грн, з яких 2000 грн тіло кредиту, 75635 грн проценти.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за договором №3366688 від 19.12.2020 року, то суд приходить до наступних висновків.

Як вказано вище, відповідно до договору №3366688 від 19.12.2020 року проценти за 30 днів строку кредитування становили 3990 грн.

Припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З цього слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Крім того відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року №723/304/16-ц провадження №14-360цс19 стягнення процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

За такого, після закінчення строку кредитування кредитодавець втрачає право нараховувати проценти, комісію та пеню, а має право на отримання окрім суми боргу двох видів плати: 1) компенсації втрат від інфляції за весь час прострочення, 2) трьох процентів річних від простроченої суми.

Договір передбачав можливість продовження строку кредитування на 30 днів, але за ініціативи позичальника та за умови здійснення ним платежу у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.

При цьому, визначений договором від 19.12.2020 року тридцятиденний строк кредитування спливав 18.01.2021 року, разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Натомість відповідно до усталеної практики Верховного Суду у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).

В даній справі умови договору розроблені первісним кредитором, правонаступником якого у спірних правовідносин є позивач, тому саме він несе ризик, пов`язаний з неясністю умов такого договору.

Таким чином відповідні дії по сплаті процентів для продовження строку кредитування позичальник мав вчинити саме до закінчення такого строку кредитування.

Разом з тим позивач не надав доказів вчинення позичальником таких дії, внаслідок чого позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості за процентами в межах строків кредитування в сумі 3990 грн, а загалом заборгованість за вказаним кредитним договором становить 10990 грн (7000 + 3990).

Як слідує з розрахунку заборгованості (а.с. 108), відповідач сплатив на погашення заборгованості 8000 грн, але 17.02.2021 року, тобто вже після спливу строку кредитування, тим самим така оплата не свідчить про продовження строку кредитування, натомість вона має бути зарахована на погашення заборгованості за вказаним договором, тому заборгованість за процентами в сумі 3990 грн повністю погашена відповідачем, а також частково повернуте тіло кредиті, а неповернуте тіло кредиту становить 2990 грн (10990 - 8000).

Загалом за договором №3366688 від 19.12.2020 року підлягає стягненню заборгованість в сумі 2990 грн тіла кредиту.

Аналогічно і протягом визначеного договором №0963927112/1 від 20.12.2020 року тридцятиденного строку кредитування проценти становили 2100 грн.

Отже позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості за процентами в межах строку кредитування в сумі 2100 грн.

Загалом за договором №0963927112/1 від 20.12.2020 року підлягає стягненню заборгованість в сумі 4100 грн, з яких: 2000 грн. тіло кредиту; 2100 грн. проценти.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість:

-за кредитним договором №3366688 від 19.12.2020 року - 2990 грн тіла кредиту;

-за кредитним договором №0963927112/1 від 20.12.2020 року - 4100 грн, з яких: 2000 грн. тіло кредиту; 2100 грн. проценти.

Загалом з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним вище договорами в сумі 7090 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 15 %, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 363,36 грн. (2422,40 грн. х 15 %).

Також судом мають бути розподілені витрати позивача на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподіл таких витрат, суд виходить з наступного.

Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду копією договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, копіє заявки від 01.08.2025 року, копією витягу з акту про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року.

Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

При цьому, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, не має значної складності щодо обсягу доказів та встановлення фактичних обставин спору, має типовий характер для справ про стягнення заборгованості за кредитом. Загальна ціна позову в даній справі становить 48612,20 грн., натомість заявлені до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу 16 000 грн., що становить третину від ціни позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому, вказана вище категорія даної справи та типовий її характер спростовує те, що на підготовку такого позову загалом потрібно було 6 год., як це вказано в заявці та акті про надання юридичної допомоги.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зафіксованої зокрема у рішеннях у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року та у справі «Гімайдуліна та інші проти України» від 10.12.2009 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За такого, з врахуванням принципу пропорційності судових витрат предмету спору та ціні позову, з врахуванням критерію реальності адвокатських витрат та їх дійсної необхідності, суд вважає, що пропорційними та необхідними будуть витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 6000 грн., яка підлягає розподілу між сторонами.

При цьому, згідно зі ст. 141 ЦК України вказані витрати також підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 15 %, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 900 грн. (6000 грн. х 15 %).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» в рахунок погашення заборгованості за договорами №3366688 від 19.12.2020 року та №0963927112/1 від 20.12.2020 року 7090 (сім тисяч дев`яносто) гривень.

В задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за договором №3366688 від 19.12.2020 року в більшому розмірі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 363 (триста шістдесят три) гривні 36 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 900 (дев`ятсот) гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошене скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521 м. Київ, ідентифікаційний код 42640371);

Відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 17.12.2025 року.

суддя: