Ухвала суду № 132631697, 16.12.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23396/21

Провадження № 1-кп/947/207/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2025 року

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, об`єднанні в одне провадження ЄРДР № 12021163480000570 від 15.07.2021 року та ЄРДР № 12021163480000658 від 05.08.2021 року у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, українця, не одруженого,з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 25.07.2023 року вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч.1 ст.263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ч.1 ст.71 КК України та відповідно до ч.1 ст.72 КК України до покарання призначеного цим вироком суду приєднано не відбути покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 02.07.20212 року і за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2024 року керуючись ч.4 ст.70 КК України, ста.537 ч.1 п.11 КПК України вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 25.07.2023 року приведено у відповідність до ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання вироком від 25.07.2023 року, біліш суворим покарання за вироком від 29.03.2023 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.1 ст.70, ст.71 КК України остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років та 1 місяць з конфіскацією всього майна, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходяться матеріали кримінального провадження, об`єднанні в одне провадження ЄРДР № 12021163480000570 від 15.07.2021 року та ЄРДР № 12021163480000658 від 05.08.2021 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

Під час судового розгляду кримінального провадження, судом поставлено на обговорення питання щодо можливості закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність інкримінованих йому діянь, відповідно до пункту 1-2 частини другої статті 284 КПК України.

Прокурор та обвинувачений підтримали закриття кримінального провадження на підставіп.1-2 ч.2 ст.284 КПК, оскількивтратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до наступного.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 14.07.2021 приблизно з 14 год. 19 хв., будучи раніше засудженим за вчинення корінних злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, тобто діючи повторно, перебуваючи в приміщенні магазину «Копійка», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа та Петрова, 39, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викладання чужого майна, визначив об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить ТОВ «КОПІЙКА-ЦЕНТР», а саме: 2 пляшки «Джин Тонік», 0,5 л., вартістю 24 гривні 44 копійки за 1 одиницю, 2 пляшки напою «Де Сад», 1 л., вартістю 28 гривень 6 копійок за 1 одиницю, пляшку алкогольного напою «Саммербі», 0,95 л. вартістю 35 гривень 18 копійок, 1 одиницю ковбаси «Середа» вартістю 119 гривень 54 копійки, 1 одиницю ковбаси «Напільська Філейна» вартістю 94 гривні 11 копійок, 1 одиницю ковбаси «Московська» вартістю 135 гривень 75 копійок, 1 одиницю ковбаси «Брауншвейгська» вартістю 115 гривень 36 копійок, всього на загальну суму 604 гривні 94 копійки.

Реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що його дії залишаться непоміченими для оточуючих, діючи вмисно, таємно, з корінних мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 , власноруч взяв зі стелажу вказаний товар та сховав його в відділення власного рюкзаку.

Надалі, ОСОБА_4 , разом із обраним товаром, пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за нього та направлявся до виходу із приміщення магазину ТОВ «КОПІЙКА-ЦЕНТР», за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа та Петрова, 39, таким чином виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітником служби охорони магазину.

В результаті того, попереджено завдання матеріальних збитків ТОВ «КОПІЙКА-ЦЕНТР» (ЄДРПОУ: 37678707) на загальну суму 604 гривні 94 копійки.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України закінченому замаху на таємне викладання чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно.

Крім того, 04.08.2021 приблизно о 15 год. 07 хв., ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, тобто діючи повторно, перебуваючи в приміщенні магазину «Таврія В», що розташований за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 29, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання чужого майна, визначив об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить ТОВ «ТАВРІЯ-ПЛЮС», а саме: футболку «Девол», вартістю 174 гривні 30 копійок, футболку «Савіола»,

вартістю 215 гривень 4 копійки, футболку «Девол», вартістю 174 гривні 29

копійок, футболку «Савіола», вартістю 215 гривень 4 копійки, всього на загальну суму 778 гривень 67 копійок.

Реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що його дії

залишаться непоміченими для оточуючих, діючи умисно, повторно, таємно, з

корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 , власноруч

взяв зі стелажу вказаний товар та сховав його в відділення власного рюкзаку.

Надалі, ОСОБА_4 , разом із обраним товаром, прйшов повз касову

зону, не розрахувавшись за нього та направився до виходу із приміщення

магазину ТОВ «Таврія В», за адресою: м. Одеса, проспект Академіка

Глушко, 29, таким чином виконав усі дії, які вважав необхідними для

доведення злочину до кінця, але злочин не закінчив з причин, які не залежали

від його волі, оскільки був затриманий співробітником служби охорони на

виході з магазину.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України закінченому замаху на таємне викладання чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно.

За частиною 1ст.5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Такий же принцип неявно гарантований і ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.[2]

Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 НМ.

Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 НМ безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.

Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 НМ. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.

Європейський суд з прав людини хоча і вважає, що при використанні техніки «бланкетної» або «відсильної» норми для криміналізації дій або бездіяльності положення, яке посилається, і положення, на яке здійснюється посилання, мають розглядатися в сукупності як кримінальний закон[4], однак вирішує справи виходячи з конкретних обставин.

Коли законодавство передбачало кримінальну відповідальність за перебування на певній території без дозволу, але згодом режим цієї території було змінено. ЄСПЛ взяв до уваги, що законодавство, яке змінило режим відповідної території, не мало на меті переглянути застосовність відповідного положення кримінального закону, і таким чином зміна законодавства була зумовлена зовнішніми обставинами, пов`язаними зі зміною ситуації на цій території, які не стосувалися питання винуватості.

Закон Українивід 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни дост.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом №3886?IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ тапідпункту 169.1.1п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом №3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21.

Відповідно до ч.3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини 1 статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Як установлено судом із матеріалів провадження та викладених в обвинувальному акті фактичних обставин, ОСОБА_4 інкриміновано закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно (ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України), за двома епізодами: 14.07.2021 року у магазині ТОВ «Копійка-Центр» на загальну суму 604 грн 94 коп. та 04.08.2021 року у магазині ТОВ «Таврія-В» (ТОВ «ТАВРІЯ-ПЛЮС») на загальну суму 778 грн 66 коп. (67 коп.). Зазначені суми є меншими за граничний розмір 2270 грн, який після 09.08.2024 визначає межу «дрібного викрадення» у розумінні ст. 51 КУпАП.

Отже, з урахуванням зворотної дії Закону № 3886-IX (ч. 1 ст. 5 КК України), інкриміновані ОСОБА_4 діяння у частині предмета посягання та його вартості після набрання чинності вказаним Законом перестали бути кримінально протиправними та підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Така законодавча зміна є підставою для закриття кримінального провадження за правилами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України (у порядку, визначеному ст. 479-2 КПК України), як у випадку втрати чинності закону, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Тобто, з 09.08.2024 змінився розмір вартості викраденого майна, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.

Отже, внесені законодавцем зміни до КУпАП є зміною кримінального законодавства України, які призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону №3886-ІХ має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Згідно з п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2021 року складає 2270 грн. А отже, сума соціальної пільги у 2021 році становила 1135 грн. (2270 грн : 50% = 1135грн).

Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є підставою для закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України за епізодами крадіжок: 14.07.2021 року у ТОВ «Копійка-Центр» на загальну суму 604, 94 гривень та 04.08.2021 року у ТОВ «Таврія-В» на загальну суму 778, 66 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 110, 174, 309, 369-372, 392-395, КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити кримінальне провадження (ЄРДР № 12021163480000570 від 15.07.2021 року та ЄРДР № 12021163480000658 від 05.08.2021 року) щодо ОСОБА_4 , 10.02.1977 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК на підставіп.1-2 ч.2 ст.284 КПК, оскількивтратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за епізодами крадіжок: 14.07.2021 року у ТОВ «Копійка-Центр» на загальну суму 604, 94 гривень та 04.08.2021 року у ТОВ «Таврія-В» на загальну суму 778, 66 гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на майно скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: електронні носії інформації зберігати в матеріалах справи, таємне викраде майно вважати повернутими за належністю.

Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1