Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 766/7469/21
н/п 2/766/6806/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2025 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Царенко Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський районний у місті Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Котенко Тетяна Василівнав інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський районний у місті Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини в якому просила виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису № 432 від 08.07.2004 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Дніпровському районному у м.Херсоні відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Зобов`язати Дніпровський районний у м.Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису № 432 від 28.07.2004 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Дніпровським районним управлінням юстиції м.Херсона. Виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису № 05 від 03.03.2008 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Дніпровському районному у м.Херсоні відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Зобов`язати Дніпровський районний у м.Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису № 5 від 03.03.2008 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного виконкомом Зеленівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона.
В обґрунтування позову зазначила, що з 30.04.2004 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб, від якого народилися діти: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 23.09.2014 року шлюб між сторонами розірвано рішенням суду. Рішенням суду від 15.01.2014 року з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей. З часом зі слів доньки позивач дізнався, що остання не являється його біологічною донькою. На підставі викладеного позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 31.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання.
22.09.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву згідно якого просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою від 23.09.2021 року по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу та зупинено провадження у справі.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 року «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, та проведення інвентаризації, розгляд справи продовжено.
Ухвалою від 14.05.2025 року відновлено провадження у справі.
Ухвалою від 09.07.2025 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса).
Ухвалою від 15.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представники третіх осіб, в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися.
Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Згідно з приписами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до норми ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
За вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 3 ЦК України, передбачено неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Ст. 51 Конституції України, ч.ч. 2,3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони позивач та відповідач перебували у шлюбі, зареєстрованому 30.04.2004 року, Червонозірською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області, актовий запис № І.
ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_3 , що підтверджується актовим записом про народження №432, складеним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції м.Херсона - 08.07.2004 року.
В свідоцтві про народження та актовому записі ро народження № 432 батьком ОСОБА_3 записано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_4 , що підтверджується актовим записом про народження №05, складеним виконкомом Зеленівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона - 08.03.2003 року.
В свідоцтві про народження та актовому записі ро народження № 05 батьком ОСОБА_4 записано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 15.01.2014 року, справа № 666/7995/13-ц, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 23.09.2014 року шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.136 Сімейного кодексу України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124,126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
ОСОБА_3 досягла повноліття в 2022 році, ОСОБА_4 досягне повноліття в 2026 році. Позивач звернувся з позовом до суду 07.05.2021, тобто до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 р. № 3 в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (стаття 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126,127 СК). Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК),- шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК),- звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (постанова Верховного Суду від 05.03.2025 у справі № 487/4523/23).
Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.
Європейський суду з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства (рішення від 07.05.2009 у справі Калачова проти російської федерації). Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.
Згідно висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 17.12.2021 року №СЕ-19/115-21/14557/БД: Біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 виключається. ОСОБА_1 може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ймовірність даної події складає 99,9999999999932 %.
Таким чином, батьківство позивача ОСОБА_1 у відношенні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виключається, а тому позовні вимоги в частині виключення відомостей про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису № 432 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції м.Херсона - 08.07.2004 року підлягають задоволенню.
Наявним у справі доказом (висновком експерта від 17.12.2021 №СЕ-19/115-21/14557/БД, який є належним, допустимим, достовірним та достатнім в розумінні статей 76, 80 ЦПК України, підтверджено з ймовірністю не менше 99,9999999999932 %, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , а тому позовні вимоги в частині виключення відомостей про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису № 05 від 03.03.2008 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Дніпровському районному у м.Херсоні відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та зобов`язання Дніпровський районний у м.Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису № 05 від 03.03.2008 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного виконкомом Зеленівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона задоволенню не підлягають.
Вказаний висновок експерта жодна із сторін спору не ставила під сумнів.
Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Таким чином, оскільки задоволення вимоги про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження є самостійною підставою для внесення таких змін та не потребує зобов`язання орган реєстрації вносити такі зміни, в цій частині задоволення позовних вимог слід відмовити.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, звертаючись до суду із зазначеним позовом позивач, прохала суд стягнути з відповідача судові витрати на виготовлення судової генетичної експертизи в розмірі 24000,00 грн., витрати за надання правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,00 грн.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
В підтвердження обґрунтованості понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., представником позивача до матеріалів справи долучено: ордер серії ХС № 162735.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 10000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки представником позивача не доведені та документально не підтверджені.
Окрім того позовні вимоги в частині витрат на виготовлення експертизи в розмірі 24000,00 грн., задоволенню не підлягають, оскільки представником позивача не доведені та документально не підтверджені.
Зокрема, згідно квитанції № 32158945 позивачем сплачено 1816,00 грн. судового збору, з урахуванням задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення в рахунок відшкодування судового збору 908,00 грн.
Повний текст рішення складено - 12.12.2025 року.
На підставі викладеного, ст. ст. 7, 122, 125, 128, 130, 134-135 СК України, керуючись ст.ст. 6-13, 76-79, 81, 82, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський районний у місті Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини - задовольнити частково.
Виключити відомості про батька - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт Серія НОМЕР_1 , виданий Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області 12.08.2006, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, с. Червона Зірка) з актового запису № 432 від 08 липня 2004 року про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції м.Херсона.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт Серія НОМЕР_1 , виданий Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області 12.08.2006, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: Миколаївська область, Снігурівський район, с. Червона Зірка.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП не встановлено адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Дніпровський районний у місті Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ЄДРПОУ 04060217, місцезнаходження: м.Херсон, вул. Чорноморська, 22.
Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ЄДРПОУ 04060246, місцезнаходження: м.Херсон, вул. Торгова, 24.
Суддя Ю.М.Єпішин
Судове рішення № 132630434, Херсонський міський суд Херсонської області було прийнято 09.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 766/7469/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: