Рішення № 132630169, 16.12.2025, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1185/25

Провадження № 2/515/1530/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки, суд

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2025 року позивачка через свого представника ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки. Свої позовні вимоги обґрунтувала таким.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нерушай Білгород-Дністровського району Одеської області у віці 67 років помер ОСОБА_4 .

За життя 28 вересня 2020 року спадкодавець вчинив заповіт, яким заповів позивачці земельні ділянки в межах території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (поза межами с. Жовтий Яр), площами 5,0165 га та 9,3298 га.

За звернення до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Гайдаржи А.А.з заявою про прийняття спадщини за заповітом, позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що спадкодавець заповів їй земельні ділянки на підставі Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5115095752020 від 16 вересня 2020 року та № НВ-5115095802020 від 16 вересня 2020 року, які не є правовстановлюючими документами на нерухоме майно, що посвідчують право власності померлого.

Зазначена неточність у заповіті, на думку позивачки, виникла через помилку, допущену секретарем Нерушайської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка замість правовстановлюючого документа на нерухоме майно вказала Витяги з Державного земельного кадастру.

За життя спадкодавець отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД № 014196, виданий Жовтоярською сільською Радою народних депутатів Татарбунарського району Одеської області, загальною площею 14,35 га: 9,33 га та 5,02 га.

Право власності на земельну ділянку, площею 9,3298 га, кадастровий номер: 5125082400:016001:0894,зареєстровано за спадкодавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 1215516551250, номер запису про право власності: 19801177, а на земельну ділянку, площею 5,0165 га, кадастровий номер: 5125082400:01:001:089, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 1215536051250, номер запису про право власності: 19801549.

Враховуючи, що спадкодавець був вільним у розпорядженні своїм майном та заповів позивачці земельні ділянки, вчинений ним заповіт виражає його волю, вирішити спір в іншому порядку не представляється можливим, позивачка просить визнати за нею у порядку спадкування за заповітом право власності на земельні ділянки в межах території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 9,3298 га, кадастровий номер: 5125082400:016001:0894, та площею 5,0165 га, кадастровий номер: 5125082400:01:001:0895.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2025 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Згідно з ухвалою суду від 12 серпня 2025 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та розпочато підготовче провадження; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву; витребувано у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Гайдаржи А.А. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22 серпня 2025 року на виконання ухвали в частині витребування доказів від приватного нотаріуса надійшла спадкова справа № 5/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (вх. № 4205/25-Вх 22.08.2025).

Згідно з ухвалою суду від 30 вересня 2025 року, до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2 (спадкоємця першої черги за законом).

Відповідно до ухвали суду від 13 листопада 2025 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 та її представникадвокат Давиденко К.В., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися. Представником позивача - адвокатом Давиденком К.В. до суду направлено заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просив не вирішувати питання щодо розподілу судових витрат у справі (вх. №6815/25-Вх 16.12.2025).

Представник відповідача Дивізійської сільської ради Скалозуб В.В., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю (вх. № ЕП-1386/25-Вх 03.11.2025).

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та через оголошення, опубліковане на офіційному сайті суду на порталі Судова влада України. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність її учасників.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нерушай Білгород-Дністровського району Одеської області помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Виконавчим комітетом Татарбунарської міської ради складено відповідний актовий запис №61 та 07 лютого 2025 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

За життя 28 вересня 2020 року ОСОБА_4 склав заповіт, який посвідчено секретарем Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області Садковською Г.Г. та зареєстровано у реєстрі за № 13, яким заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , земельну ділянку площею 5,0165 га, що розташована на території Жовтоярської сільської ради, право власності на яку за власником посвідчено відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5115095752020 від 16 вересня 2020 року, та земельну ділянку площею 9,3298 га, що розташована на території Жовтоярської сільської ради, право власності на яку за власником посвідчено відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5115095802020 від 16 вересня 2020 року (а.с. 8).

За звернення позивачки до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Гайдаржи А.А.15 лютого 2025 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріусом заведена спадкова справа № 5/2025 (а.с. 25-38). Як вбачається з матеріалів спадкової справи, спадкоємцем за законом першої черги є син померлого ОСОБА_2 (співвідповідач у справі), як такий, що був зареєстрований разом із спадкодавцем на день відкриття спадщини, та не відмовився від спадщини у встановлений законом строк (а.с. 34).

Згідно з постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Гайдаржи А.А. від 06 серпня 2025 року позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповівтомна земельні ділянки в межах території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 9,3298 га, посвідчену Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5115095802020 від 16 вересня 2020 року, та площею 5,0165 га, посвідчену Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5115095752020 від 16 вересня 2020 року, оскільки Витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності померлого на майно, у зв`язку з чим нотаріус позбавлений можливості ідентифікувати земельні ділянки, які спадкодавець заповів ОСОБА_1 (а.с. 18).

Відповідно до положеньст.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст.1217ЦК України.

В силуст.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК Українивизначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини, за нормоюст.1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини -ст.1222 ЦК України.

Згідно зст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1268 ЦК Українивизначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1ст.1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Конституцією Українипередбачено захист права власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (стаття 41 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти с своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2ст. 328 ЦК України).

Так, на підтвердження набуття у власність спадкодавцем ОСОБА_4 за життя спірних земельних ділянок позивачкою надано копію Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 014196, виданого Жовтоярською сільською Радою народних депутатів Татарбунарського району Одеської області на підставі рішення № 16 сесії ХХІІІ скликання від 07 червня 2000 року, загальною площею 14,35 га: 9,33 га та 5,02 га, в межах Жовтоярської сільської ради, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 792 (а.с.9).

Крім того, позивачкою надано й копію рішення Жовтоярської сільської Ради народних депутатів Татарбунарського району Одеської області № 16 сесії ХХІІІ скликання від 07 червня 2000 року «Про передачу земельних часток (паїв) в натурі із земель колективної власності КСП ім. Калініна», на підставі якого було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД № 014196, згідно з яким ОСОБА_4 надано у приватну власність земельні частки (паї) 14,35 га ріллі, в т.ч. зрошуваної 10,58 га (а.с. 54-55).

Право власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 9,3298 га, кадастровий номер: 5125082400:016001:0894, зареєстровано за спадкодавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 1215516551250, номер запису про право власності: 19801177, а на земельну ділянку, площею 5,0165 га, кадастровий номер: 5125082400:01:001:089, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 1215536051250, номер запису про право власності: 19801549, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 224761767 від 21 вересня 2020 року та № 224764510 від 21 вересня 2020 року (а.с. 10-13).

Вартість земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер: 5125082400:01:001:0894, станом на 06 серпня 2025 року становить 93 298,00 грн; вартість земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер: 5125082400:01:001:0895, станом на 06 серпня 2025 року становить 50 165,00 грн (а.с. 14-17).

Частиною 1ст.15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1ст. 16 ЦК України, ч.1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбаченостаттею 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно дост. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підтвердження втрати Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 014196, виданого Жовтоярською сільською Радою народних депутатів Татарбунарського району Одеської області на підставі рішення № 16 сесії ХХІІІ скликання від 07 червня 2000 року, позивачкою надано копію оголошення про втарту правовстановлюючого документа, опублікованого у районній газеті «Татарбунарський вісник» (а.с. 51).

За такого, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи, що спадкодавець за життя правомірно набув у власність земельні ділянки, позивачка довела наявність спадкового майна, підстави його успадкування та неможливість вирішення спору в інший спосіб за відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій та подальшої реєстрації прав власності на нерухоме майно, що перешкоджає реалізації нею права власності тасвідчить про обрання позивачкою ефективного способу захисту свого права, який відповідає вимогам ст.15,16 ЦК України, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На прохання позивачки суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат у справі.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст.2,77,80,81,258,259,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с. Нове Татарбунарського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_2 , право власності:

на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (поза межами с. Нерушай), площею 9,3298 га, кадастровий номер: 5125082400:01:001:0894, що розташована на території Дивізійської сільської ради (за межами с. Жовтий Яр) Білгород-Дністровського району Одеської області;

на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (поза межами с. Нерушай), площею 5,0165 га, кадастровий номер: 5125082400:01:001:0895, що розташована на території Дивізійської сільської ради (за межами с. Жовтий Яр) Білгород-Дністровського району Одеської області,

що належали ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ОД № 014196, виданого Жовтоярською сільською Радою народних депутатів Татарбунарського району Одеської області на підставі рішення № 16 сесії ХХІІІ скликання від 07 червня 2000 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 16.12.2025 року.

Суддя В.О. Луцюк