Ухвала суду № 132630151, 03.12.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 522/7356/25-Е

Провадження №2/523/4117/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2025 р. м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Бокова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шаріпова Ю.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м. Одесі клопотання представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову за позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_1 до Одеської міської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Пересипського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_1 до Одеської міської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача, в судовому засіданні просив вирішити питання за його клопотанням про зміну предмету позову після надходження від Пересипської державної нотаріальної контори у місті Одеса належним чином засвідченої копію спадкової справи, яка була відкрита після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , додавши позовну вимогу про визнання недійсним заповіту, який складений 17 березня 2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Одеса та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єфремовим Олексієм Сергійовичем та зареєстрованим в реєстрі за номером 260.

Мотивуючи це тим, що в матеріалах спадкової справи міститься заповіт, складений покійною 17 березня 2021 року на користь ОСОБА_4 , за яким ОСОБА_3 завістила все своє майно на користь ОСОБА_4 .

За обґрунтуванням представника позивачки, ОСОБА_4 була особою, яку ОСОБА_2 найняла за плату доглядати за покійною мамою, оскільки мама не хотіла переїжджати до США, де проживала ОСОБА_2 . Про наявність заповіту ОСОБА_2 не знала і вважає, що мама свідомо не могла скласти заповіт, оскільки була хвора на старечу деменцію. Вказана обставина підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 з лікарні міста Їндржихув Градець, Чеська Республіка, куди мама була госпіталізована

Таким чином, позивач вважає, що в момент складення заповіту ОСОБА_3 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оскільки була особою, що хворіла на деменцію і ОСОБА_4 знала про це, оскільки доглядала за нею. Додатково клопотав про витребування медичної документації з лікувальних закладів. Тобто за таких обставин представник позивача вважає, що заповіт має бути визнаний судом недійсним на підставі ч. 2 ст. 1257 ЦК України як правочин, який не відповідав волі заповідача, а також на підставі ст. 225 ЦК України як правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, оскільки була хвора на деменцію.

Первісну вимогу про визначення ОСОБА_2 додаткового строку - три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили, для подання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її мами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 просить залишити. Додатково, просить замінити відповідача з Одеської міської ради на ОСОБА_4 , яка є спадкоємцем за заповітом.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні представник позивача беручи участь в режимі відеоконференції підтримав дане клопотання з мотивів викладених у письмовій заяві про зміну предмету позову.

Відповідач в судовезасідання нез`явився,про датута чассудового засіданнябув повідомлений належним чином, заяв клопотань на адресу суду з приводу перенесення судового засідання не надавав.

У статті 6 Конвенції вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до частини другої статті 187 ЦПК Українипро прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, крім іншого, 4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа (пункт 4); дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження (пункт 5); дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (пункт 6).

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

У статті 189 ЦПК Українивизначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

За частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Виходячи із загальних положень ЦПК України, підстави позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів; предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, який проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Таке ж визначення міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 зазначено, щозміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову одночасно не допускається.Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України.

Такий висновок викладенийВерховним Судом у постанові від 13 березня 2018 року в справі № 916/1764/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

У даному випадку суд враховує вимоги статті 189 ЦПК України, за якими одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом заяви про зміну предмету позову позовні вимоги крім надання додатково строку для прийняття спадщини доповненні вимогами про скасування заповіту що в свою чергу адресовані зовсім до іншого відповідача відмінного від первісного. Додатково, підстави позовної заяви кардинально змінюються. Адже предметом позовної заяви що розглядалася було лише поновлення строку на прийняття спадщини де відповідачем значиться Одеська міська рада. Підставами на, що посилався позивач були її захворювання які не давали можливості через погане самочуття позивачки звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини, а також черги в консульських установах.

Суд відкидає твердження представника позивача з приводу визнання недійсним заповіту, складеного 17 березня 2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Одеса та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єфремовим Олексієм Сергійовичем та зареєстрованим в реєстрі за номером 260 лише як зміною предмету позову.

Так за наведеними аргументами позивача з наведених виписок, ОСОБА_3 хворіла на старечу деменцію та їй було встановлено діагноз: F019 Судинна деменція ЦНС. Таким чином, позивач вважає, що в момент складення заповіту ОСОБА_3 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оскільки була особою, що хворіла на деменцію і ОСОБА_4 знала про це, оскільки доглядала за спадкодавцем, тому вважає, що за таких обставин заповіт має бути визнаний судом недійсним на підставі ч. 2 ст. 1257 ЦК України як правочин, який не відповідав волі заповідача, а також на підставі ст. 225 ЦК України як правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, оскільки була хвора на деменцію. Дані вимоги пред`являються лише до ОСОБА_4 , яка не є відповідачем у справі, а тільки лише може набути такого статусу. В позовній заяві від 04.04.2025 даних підстав наведено не було, що за своєю суттю є відмінним від обставин, що складають предмет доказування для поновлення строку.

Отже, дослідивши редакцію первісного позову та заяву представника позивача від 02.12.2025 про зміну предмету позову суд вбачає, що позивачем змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави, викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вбачає, що у заяві від 02.12.2025 року фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст.49ЦПК України та не допускається.

За викладеного, суд доходить висновку про відмову у прийнятті заяви представника позивача від 02.12.2025 року про зміну предмету позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,49,188,260,353ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову від 02.12.2025 року за позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_1 до Одеської міської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя О.М.Боков