Вирок № 13262907, 25.11.2010, Любомльський районний суд Волинської області

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 1 128/10

Рядок статзвіту 49

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Чишія С.С.

при секретарі Семенюк К.М.

з участю прокурорів Крисюка В.С., Філімонюка І.А.,

підсудного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, середньої освіти, не одруженого, непрацюючого, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.305, ч.2 ст.307 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в період з 13 по 21 жовтня 2008 року вчинив злочинні дії, повязані з незаконним обігом 996,94 грами канабісу як особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах, при наступних обставинах.

Приблизно в серпні 2008 року, перебуваючи в місті Київ, ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_4 про незаконний збут останньому для особистого вживання партії канабісу.

13 жовтня 2008 року в місті Берлін Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 у невстановленої особи отримав з метою збуту зазначений наркотичний засіб, замаскований в коробці з пральним порошком «Ariel».

Цього ж дня, помістивши коробку з марихуаною в сумку серед особистих речей з метою подальшого незаконного збуту, передав її на залізничному вокзалі «Гезюн-Брюннер» провіднику вагону №24/272 пасажирського потягу №30 сполученням «Берлін-Одеса» ОСОБА_5 Останній, не будучи обізнаним з вмістом переданої сумки, здійснив її незаконне пересилання з Федеративної Республіки Німеччина в Україну.

14.10.2008 року біля 14 години наркотичний засіб був переміщений через митний кордон України в пункті пропуску «Римачі» Ягодинської митниці пасажирським потягом №30 сполученням «Берлін-Одеса» з приховуванням від митного контролю шляхом використання способу, що утруднював їх виявлення, що проявилось у маскуванні наркотичного засобу під шаром прального порошку у фабричній картонній коробці порошку «Ariel», котра була поміщена в дорожній сумці з іншими речами.

Після виявлення наркотичного засобу на митному посту «Римачі» працівниками правоохоронних органів у встановленому порядку проведено їх вилучення і заміну на імітатор для здійснення контрольованого постачання.

В ніч з 14 на 15 жовтня 2008 року на прохання ОСОБА_1 на залізничний вокзал в місто Вінниця прибула ОСОБА_3, яка отримала вищезгадану дорожню сумку від провідника потягу ОСОБА_6, котра не була обізнана із злочинними намірами ОСОБА_1, та перевезла її за місцем свого проживання.

Для збуту наркотичного засобу ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 та надав їй номер стільникового телефону ОСОБА_4 Після проведеної телефонної розмови ОСОБА_3 21.10.2008 року біля 12.30 години доставила передану ОСОБА_1 сумку в місто Київ на площу біля входу на кладовище «Берківці» та передала ОСОБА_4 Останній коробку за місцем свого проживання, виявив імітатор наркотичного засобу і при виході з будинку був затриманий працівниками СБУ.

Підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав частково і показав, що познайомився із ОСОБА_4 в місті Київ приблизно у другій половині серпня 2008 року на виставці і під час перебування на квартирі останнього дізнався про вживання ним марихуани. Жодних розмов про збут наркотиків з ОСОБА_4 не вів. Повернувшись у Берлін, мав розмову із своїм знайомим на імя ОСОБА_5. Розповів йому про ОСОБА_4 і вживання ним марихуани. Через якийсь час ОСОБА_5 повідомив про можливе здійснення ним обміну автомобіля на 1 кг марихуани, яку можна передати ОСОБА_4. Вирішив зробити ОСОБА_4 послугу і звязався з ним. У телефонній розмові ОСОБА_4 погодився взяти марихуану на пробу. Ще через якийсь час повідомив ОСОБА_5, що передає потягом подарунки в Україну, на що той запропонував підвезти до вокзалу. У власному автомобілі ОСОБА_5 попросив передати коробку з пральним порошком своїй знайомій на імя ОСОБА_7. Не обдумавши значення своїх дій і їх наслідки, погодився на пропозицію, зробив на коробці напис «для Ані», помістив коробку у власну сумку і віддав провіднику вагону для передачі в Україну. Наступного дня ОСОБА_5 повідомив, що не може звязатись із своєю знайомою, і попросив, щоб коробку передачу зустріла ОСОБА_3 Подзвонив до неї і попросив доставити коробку в Київ ОСОБА_4. Того ж дня зустрівся з ОСОБА_5, який став вигати гроші за марихуану і наніс побої, про що повідомив свого адвоката і німецьку поліцію.

Крім часткового зізнання підсудного, його винність у вчиненні злочинів повністю стверджена зібраними й дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що проводив митний огляд пасажирів та багажу потягу №30 сполученням «Берлін-Київ» та причіпного вагону «Берлін-Одеса». В одній з сумок несупроводжуваного багажу в пачці прального порошку знаходився прозорий, герметично закритий поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору. Провідник ОСОБА_5 розповів, що дану сумку отримав на вокзалі в місті Берлін від незнайомця для передачі в місто Вінниця. Вміст сумки провіднику був невідомий. По даному факту складено протокол про порушення митних правил, в присутності працівників митниці зважено пачку порошку та її вміст. Про подію повідомили співробітників УСБУ у Волинській області.

Аналогічні показання органам досудового слідства дав свідок ОСОБА_9.(а.с.207-209 т.1)

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що з Ягодинської митниці надійшло інформування про переміщення через пункт пропуску «Римачі» канабісу, що знаходився в пачці прального порошку. Керівництвом УСБУ у Волинській області прийнято рішення здійснити контрольоване постачання наркотичного засобу для виявлення кінцевого одержувача. Пакет з канабісом було замінено на імітатор, поміщено в ідентичну коробку з пральним порошком «Ariel» у сумку ОСОБА_1 та пропущено на митну територію України під оперативним контролем. На залізничному вокзалі у місті Вінниця вказану сумку зустріла ОСОБА_3 Вона повідомила, що вказану сумку зустріла на прохання ОСОБА_1 брата свого колишнього чоловіка. Пізніше ОСОБА_3 зустрілась з ОСОБА_4 та передала пакет з коробкою прального порошку, взамін отримала для ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8500 євро. У квартирі по місцю проживання ОСОБА_4 видав коробку прального порошку «Ariel» з написом «Берлін». На його руках виявлено фарбу, що залишилась після контакту з імітатором.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що проводив оперативний супровід контрольованого постачання наркотичного засобу із пункту пропуску «Римач» у місто Вінниця, а потім у місто Київ. У Вінниці сумку з імітатором зустріла ОСОБА_3 Вона повідомила, що передачу зробив ОСОБА_1 Підсудний пізніше зателефонував, попросив доставити її ОСОБА_4 і дав його номер телефону. Бачив, як у Києві ОСОБА_3 передала сумку ОСОБА_4 в районі якогось кладовища. Після цього ОСОБА_4 поїхав додому, піднявся у свою квартиру, а через якийсь час був затриманий при виході з будинку співробітниками СБУ.

Свідок ОСОБА_4 органам досудового слідства показав, що під час розмови у власній квартирі із підсудним курив марихуану. Розповів ОСОБА_1 на його питання про джерела придбання і вартість наркотику. На це підсудний запропонував взяти в нього на пробу марихуану за меншу ціну і вищої якості і в разі прийнятних умов купляти наркотик постійно. Під час однієї з телефонних розмов ОСОБА_1 повідомив, що через свою родичку зробить передачу. Хоча вміст передачі не обговорювався, зрозумів, що мова ведеться про марихуану. Зустрівся з цією жінко біля кладовища, отримав пакет з коробкою прального порошку. Заїхавши додому, відкрив коробку і виявив в ній вкладення поліетиленового пакету з чаєм. Виходив з будинку до автомобіля, де на візитній картці був записаний номер ОСОБА_1, і був затриманий(а.с.90-94 т.2).

Свідок ОСОБА_3 органам досудового слідства показала, що 13.10.2008 року ОСОБА_1 в телефонній розмові попросив забрати передачу з потягу, що вона і зробила. 15.10.2008 року підсудний знову зателефонував і поцікавився, чи отримала сумку. Отримавши ствердну відповідь, на питання про адресата коробки з пральним порошком ОСОБА_1 пообіцяв зателефонувати пізніше. Увечері підсудний подзвонив і сказав, що коробку з порошком слід відвезти у Київ особі на імя ОСОБА_13. 17.10.2010 року вона зателефонувала до ОСОБА_13, домовилась про зустріч. Прибувши 21.10.2008 року в Київ, за вказівками ОСОБА_13 на таксі приїхала до якогось кладовища, де і передала йому коробку з порошком та отримала 8500 євро(а.с.123-129, 193-194 т.1).

Протоколом предявлення для впізнання осіб за фотокартками стверджено, що свідок ОСОБА_5 на фото №3 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка в Берліні передала сумку з речами та пральним порошком в місто Вінниця(а.с.196-198 т.1).

Протоколом предявлення для впізнання осіб за фотокартками стверджено, що свідок ОСОБА_6 впізнала на фото №2 ОСОБА_3, яка на залізничному вокзалі в місті Вінниця, представившись «Анею», отримала дорожню сумку з міста Берлін (а.с.200-202 т.1).

Протоколом предявлення для впізнання осіб за фотокартками стверджено, що ОСОБА_4 вказав на фото №3 із зображенням ОСОБА_1 як особи, яка передала коробку з пральним порошком «Ariel», що містив пакет з чаєм(а.с.180-182 т.1).

Протоколом предявлення для впізнання осіб за фотокартками стверджено, що ОСОБА_4 вказав на фото №2 із зображенням ОСОБА_3 як особи, яка привезла коробку з пральним порошком «Ariel» (а.с.183-185 т.1).

Протоколом про порушення митних правил №0798/20504/2008 від 14.10.2008 року, протоколами огляду місця події, актом зважування стверджено, що 14.10.2008 року близько 14 години під час проведення прикордонно-митного контролю неробочого тамбуру вагону №24/272 пасажирського потягу №30 сполученням «Берлін-Київ» виявлено 1 кг речовини коричнево-зеленого кольору, що знаходилась в прозорому поліетиленовому пакеті у коробці з пральним порошком «Ariel» серед інших речей в дорожній сумці. На коробці виявлено слід пальців рук, які відкопійовано на 6відрізків клейкої стрічки(а.с.28-30, 48-49, 50, 52-60 т.1).

Висновком судово-хімічної експертизи №591/1587 від 02.12.2008 року стверджено, що виявлена в шарі прального порошку речовина являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс(висушену марихуану) масою 996,94 грама(а.с.141-145 т.2).

Висновком дактилоскопічної експертизи №421 від 25.08.2010 року стверджено, що слід пальця, виявлений на поверхні пачки прального порошку, вилученого в неробочому тамбурі вагону №24/272 пасажирського потягу сполученням «Берлін-Київ», залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_1.(а.с.103-105 т.2).

Актом від 14.10.2008 року стверджено заміну коробки прального порошку «Аріель» вагою 4,275 кг, що містила марихуану, на коробку прального порошку «Ariel» з написом «Берлін», в якій знаходився імітатор наркотичного засобу прозорий пакет з чорним листковим чаєм(а.с.65 т.1).

Протоколом за результатами проведення контрольованого постачання від 21.10.2008 року стверджено, що наркотичний засіб, виявлений під час проведення прикордонно-митного контролю неробочого тамбуру вагону №24/272 пасажирського потягу сполученням «Берлін-Київ» , передано ОСОБА_1 з Федеративної Республіки Німеччина для ОСОБА_4 в місто Київ (а.с.68-69 т.1).

Протоколом обшуку від 21.10.2008 року стверджено, що під час обшуку в квартирі ОСОБА_4 вилучено коробку з пральним порошком «Ariel» з написом «Берлін», коробку для сипучих продуктів з чорним листковим чаєм(а.с.109-112 т.1).

Висновком експерта №133 стверджено, що ОСОБА_4 вживає наркотики(канабіоїди) з метою доведення себе до стану наркотичного спяніння і страждає гашишною наркоманією(а.с.133 т2).

Висновком експертів №430 стверджено, що ОСОБА_1 наркоманією не страждає(а.с.208 т.2).

Висновком експертів №333 стверджено, що ОСОБА_1 на час вчиненні інкримінованих діянь і на даний момент є осудним(а.с.214-217 т.2).

Згідно з вироком Луцького міськрайонного суду від 26.03.2009 року ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.309, ч.2 ст.15, ч.2 ст.309 КК України. Він визнаний винним в тому, що в серпні 2008 року домовився із ОСОБА_1 про передачу останнім канабісу для особистого вживання. Для цього ОСОБА_1 передав потягом з Німеччини коробку з пральним порошком, де був замаскований пакет з марихуаною масою 996,94 грама. Виявлений наркотичний засіб працівниками СБУ був замінений імітатором, через ОСОБА_3 передано ОСОБА_4 Останній перевіз коробку у власне житло і був затриманий(а.с.261-263 т.1).

Органи досудового слідства кваліфікують дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.305, ч.2 ст.307 КК України.

Дослідження доказів по справі приводить суд до висновку, що така кваліфікація правильна.

Твердження підсудного в судовому засіданні про те, що він на мав жодних домовленостей із ОСОБА_4, а лише передав замаскований пакет і про його вміст спочатку повністю не усвідомлював, спростовані його ж власними показаннями під час досудового слідства. Будучи допитаним в якості обвинуваченого 09.08.2010 року, підсудний показав, що під час розмови з ОСОБА_4 у його квартирі дізнався про вартість марихуани, яку той купляє, і проблеми з її якістю. На це запропонував дати наркотик на пробу і, якщо сподобається, купляти в нього(а.с.75 т.2). Свої показання підсудний підтвердив під час допиту 27.08.2010 року. При цьому заявив, що отримав замаскований наркотик у невідомого чоловіка, з яким повинен був розплатитись після розрахунку із ОСОБА_4(а.с.88 т.2). Зазначені обставини підтвердив у своїх показаннях ОСОБА_4.(а.с.92 т.2).

Таким чином, заздалегідь сформований умисел підсудного на збут наркотичного засобу, на думку суду, повністю доведено.

Підсудний стверджує, що при відправленні з Німеччини лише догадувався про вміст замаскованої коробки з пральним порошком. Однак під час допитів на досудовому слідстві він категорично заявляв, що усвідомлював наявність в коробці марихуани, яка призначалась ОСОБА_4(а.с.75, 88 т.2). Тому суд вважає без підставними заяви про відсутність в діях підсудного складу злочину, передбаченого ст.305 КК України. Той факт, що особисто підсудний не переміщував наркотичний засіб через митний кордон, не спростовує висновків суду, оскільки контрабанда здійснювалась провідником потягу, який не був обізнаний із намірами ОСОБА_1 і не може бути субєктом даного злочину.

Не заслуговують уваги і твердження підсудного про те, що він не знав про точну кількість наркотику. Сам він визнав факт придбання марихуани на території Німеччини, а невизначеність умислу тягне відповідальність за фактичними наслідками вчиненого.

Кваліфікація дій підсудного за ч.2 ст.307 КК України відповідає фактичним обставинам справи: перевезення наркотичного засобу залізничним транспортом правильно визначено як його пересилання.

Характеристика наркотичного засобу як особливо небезпечного відповідає нормам постанови КМ України від 06.05.2000 року №770, а ваги як великого розміру положенням наказу МОЗ від 16.08.2000 року №188.

Таким чином, аналіз доказів по справі приводить суд до висновку, що повністю доведено вину ОСОБА_1 у переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу у великому розмірі, тобто злочину, передбаченого ч.2 ст.305 КК України; у незаконному пересиланні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу у великому розмірі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і тяжкість вчинених ним злочинів, кожен з яких є тяжким; особу підсудного; обставини, що помякшують покарання.

До помякшуючих обставин суд відносить те, що підсудний ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, кається у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, є інвалідом 2 групи, має тяжке захворювання і потребу в лікуванні.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудному слід призначити в межах законів, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, а також наркотичного засобу за ч.2 ст.305 КК України. При цьому інвалідність підсудного враховується як обставина, котра дає підстави для призначення основного покарання ближче до нижньої межі, а за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України слід застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Долю речових доказів слід вирішити згідно зі ст.81 КПК України з врахуванням призначених додаткових покарань.

Згідно із ст.ст.91, 93 КПК України на засудженого слід покласти судові витрати на проведення експертиз та його екстрадицію.

Арештоване майно підсудного підлягає конфіскації в дохід держави в порядку виконання додаткового покарання.

До строку покарання підсудному на підставі ст.455 КПК України слід зарахувати строк його тримання під вартою в Німеччині в порядку виконання клопотання про екстрадицію(а.с.58-59 т.2).

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

п р и с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.305, ч.2 ст.307 КК України, і за цими законами призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.305 КК України у вигляді 5(пяти) років 6(шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його приватного майна та конфіскацією 996,94 г канабісу;

- за ч.2 ст.307 КК України у вигляді 5(пяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього його приватного майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 5(пяти) років 6(шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його приватного майна та конфіскацією 996,94 г канабісу.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 16 липня 2010 року, тобто з моменту його затримання в порядку ст.115 КПК України.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк його арешту в порядку екстрадиції з 23 лютого по 15 липня 2010 року включно.

Речові докази : картонну коробку з пральним порошком «Ariel» масою 4,275 кг; картонну коробку з пральним порошком «Ariel» з написом «Берлін», що зберігаються у камері речових доказів СВ УСБУ у Волинській області, знищити;

канабіс масою 996,94 г, що зберігається у камері речових доказів СВ УСБУ у Волинській області, конфіскувати в дохід держави в порядку виконання додаткового покарання і знищити.

Майно засудженого ОСОБА_1, яке складається з 18(вісімнадцяти) наручних годинників, мобільного телефону «Sony Ericsson»(які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері речових доказів СВ УСБУ у Волинській області); 13(тринадцяти) євро 58 центів(які знаходяться на відповідальному зберіганні в касі фінансового відділення УСБУ у Волинській області), конфіскувати в дохід держави в порядку виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації майна засудженого.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави гривень 1015(одну тисячу пятнадцять) гривень 70 копійок судових витрат на проведення експертиз.

Стягнути із ОСОБА_1 14568(чотирнадцять тисяч пятсот шістдесят вісім гривень) 17 копійок судових витрат на його екстрадицію в користь військової частини 3066 на розрахунковий рахунок 31252272210742 в ГУ ДКУ у Київській області(КПКВ 1003020, ККДБ 25010100, ЗКПО 08803558, МФО 821018)

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній взяття під варту.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб із часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 на протязі 15 діб із часу вручення копії даного вироку через Любомльський районний суд.

Головуючий : суддя Чишій С.С.