Рішення № 132628853, 16.12.2025, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/3343/25

Провадження № 2/601/1257/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2025 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Коротич І.А., розглянувши у порядку спрощеногопровадження безповідомлення сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг за спожитий природний газ у розмірі 13887 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 54 (п`ятдесят чотири) копійки.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивач,як суб`єктринку газу,з 01.11.2018здійснює діяльністьз постачанняприродного газуфізичним таюридичним особамякі використовуютьйого (природнийгаз)для власнихпотреб напідставі постановиНаціональної комісії,що здійснюєдержавне регулюванняу сферахенергетики такомунальних послуг№ 880 від 04.07.2017«Про видачуліцензій зпостачання природногогазу ...»на територіїУкраїни. ОСОБА_1 являвсяспоживачем Постачальника«останньої надії»та буввключений доРеєстру споживачівПостачальника «останньоїнадії»,споживав газза ціноютарифного плану«Надійний» дляспоживачів Постачальника«останньої надії»,яку зазначеноу витязіз білінговоїсистеми «Газоліна»-«Фінансовий стан»у виглядіроздруківки поособовому рахункуПозивача. Постачальник «останньоїнадії» компанія,яка зобов`язанапротягом 60днів постачатигаз споживачу,якщо вінзалишиться безпостачальника. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020р. № 917-р постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Отже,Товариство здійснювалопостачання природногогазу наоб`єктБоржника напідставі договорупостачання природногогазу постачальником«останньої надії». Оператором ГТСУкраїни,в межахчинного законодавства,а також згіднолиста ГПК«Нафтогаз України»(листвід 08.06.2022№ 119/2.2-72-86-2022)було здійсненоперенесення побутовихспоживачів,які станомна 08.06.2022знаходились вРеєстрі споживачівпостачальника «останньоїнадії»,до Реєстру споживачів ТОВ«Газопостачальна компанія«Нафтогаз України». В підпункті1п.2наказу від08.06.2022№198вирішено забезпечитиможливість Товариству зобмеженою відповідальністю«Газопостачальна компанія«Нафтогаз України»вносити побутовогоспоживача,якого внесенодо Реєструспоживачів постачальника «останньої надії», до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» для реалізації газу побутовим споживачам без надання постачальником інформації щодо заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.

З оглядуна вказануправову норму,включення споживачадо Реєструспоживачів ТОВ«ГК «НафтогазУкраїни» непередбачало підписанняспоживачем заяви-приєднання.Таким чином,Товариство здійснювалопостачання природногогазу наоб`єктСпоживача напідставі договорупостачання природногогазу побутовимспоживачам,який єтиповим тапублічним,а Споживачв своючергу зобов`язанийсвоєчасно оплачуватиТовариству вартістьспожитого природногогазу урозмірі,строки тапорядку,що визначеніДоговором. Таким чином,відповідно донорм чинногозаконодавства,споживачі зобов`язаніоплатити житлово-комунальніпослуги,якщо вонифактично користувалисяними.Відсутність договоруна наданняжитлово-комунальнихпослуг самапо собіне можебути підставоюдля звільненняспоживача відоплати послугу повномуобсязі.

Відповідачемпо об`єкту,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 в періодз 01.10.2020по 30.09.2025(включно)було спожитоприродний газна загальнусуму 13887.54грн.,вартість якогозалишилась неоплаченою Споживачем,про щосвідчить виписказ особовогорахунку -фінансового стану. Оскільки відповідачне вповному обсязісплачував нарахованісуми заспожитий природнийгаз,це свідчитьпро неналежневиконання відповідачемсвоїх зобов`язань,а томупорушує правопозивача наодержання платиза поставленийприродний газу встановленийДоговором строк. Вищевказані обставини є підставою для стягнення боргу в повному обсязі.

Ухвалою судді від 11листопада 2025року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

Відповідачу запропоновано надати відзив та надсилались копія ухвали суду про відкриття провадження у порядку спрощеного провадження, проте заяв із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду від нього не надходило.

Суд, в силу ч.3ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справиздійснюється судомза відсутностіучасників справи,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що в позові слід відмовити зі слідуючих міркувань.

Згідно з частиною 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1ст.80 ЦПК України).

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12,81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1статті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.2 ст.13 Закону України ''Про ринок природного газу'' споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу», у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії" та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

На період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX та протягом шести місяців після його припинення або скасування постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України без проведення конкурсу.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУвід 22липня 2020року №917 постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Відповідно до ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 02.10.2018 року по справі № 917/1307/18, а також в постанові від 23.10.2019 по справі № 910/18036/17, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною, отже стандарт доведення - це достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine, заява N 7460/03, § 26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У рішенні ЄСПЛ по справі "J.K. AND OTHERS v. SWEDEN" заява № 59166/12 судом зазначено, що договірна держава зобов`язана брати до уваги не лише докази, подані заявником, але й усі інші факти, які мають значення у справі, яка розглядається. У цивільних позовах закон не вимагає такого високого стандарту, як "доведення поза розумним сумнівом" скоріше суддя має вирішити справу на основі "балансу ймовірностей". Термін «перевага сумнівів» використовується в контексті стандарту доказів, що стосується фактичних тверджень, зроблених заявником.

Отже, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 905/2382/17, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України", заява № 22750/02, суд зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи, про що зазначено в рішенні по справі "Руїз Торійа проти Іспанії", заява від 09.12.1994. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних, про що зазначено в рішенні по справі "Артіко проти Італії", заява від 13.05.1980. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (справи, "Дюлоранс проти Франції" заява № 34553/97, "Донадзе проти Грузії" заява №74644/01).

У даній справі позивачем суду не надано доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за спожитий газ.

Згідно з інформації по рахунку у вигляді роздруківки по особовому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 (фінансовий стан), за період з 01.10.2020 по 01.09.2025 сума заборгованості становить - 13887 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 54 (п`ятдесят чотири) копійки.

Докази повинні бути достатніми, щоб підтвердити обставини, що мають значення для вирішення справи, однак вказана інформація по рахунку НОМЕР_1 є недостатнім доказом та не підтверджує факт наявності заборгованості за спожитий природний газ, оскільки в графі з показами лічильника нічого не вказано.

При цьому, як зазначено у позовній заяві, постачальник проводить нарахування вартості спожитого природнього газу на підставі даних оператора ГРМ про об`єм розподіленого/спожитого споживачем газу, однак даних лічильника до матеріалів позовної заяви не додано, що унеможливлює суд перевірити достовірність даних у наданій копії фінансового стану, в тому числі не надані дані оператора ГРМ, а лише зазначені у копії фінансового стану.

Відсутність зазначених доказів становить саме той баланс ймовірностей, який за встановлених судом обставин свідчить на користь відповідача, оскільки маючи процесуальну можливість,- позивач не скористався своїми можливостями та не довів свого твердження, покладеного в основу підстав позову щодо споживання відповідачем саме такого об`єму природнього газу, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позивачем не доведено свої позовні вимоги та не доведено, що ОСОБА_1 використав спірні об`єми природного газу на суму 13887 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 54 (п`ятдесят чотири) копійки, а тому позов підлягає залишенню без задоволення за недоведеністю.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то у відповідності до ст.141ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не стягуються і покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.3,4-7,1-13,17-18,109,131,137,141,211,223,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг за спожитий природний газ у розмірі 13887 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 54 (п`ятдесят чотири) копійки,- відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційнаскарга нарішення судуподається безпосередньодо Тернопільськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів,з дня йогопроголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», юридична адреса: місто Київ, вулиця Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 40121452.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий: