Ухвала суду № 132628758, 16.12.2025, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5154/25

Провадження № 2/456/2249/2025

УХВАЛА

іменем України

"16" грудня 2025 р. місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бораковського В. М.

секретар судового засідання Яніцька М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю:

відповідача ОСОБА_1 , -

встановив:

Провадження у справі № 456/5154/25 відкрито 03.11.2025.

Представник позивача адвокат Усенко М.І. у судове засідання не прибув, однак звертаючись до суду з позовом просив розгляд справи проводити без його участі.

13.10.2025 відповідач ОСОБА_1 подав заяву про закриття провадження у справі. Заяву мотивує тим, що спір про стягнення заборгованості має розглядатись у межах справи про його несплатоспроможність Господарським судом Львівської області. Відповідач вважає, що кредитор не скористався своїм правом на пред`явлення вимог до боржника до затвердження плану реструктуризації боргів боржника.

Відповідач у судовому засіданні підтримав заяву від 13.10.2025 про закриття провадження у справі.

Беручи до уваги викладені обставини, суд приходить до наступного висновку.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження в справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає з`ясуванню чи належить справа до юрисдикції суду загальної юрисдикції згідно з ст. 19 ЦПК України. Відповідно, підставою для закриття провадження в справі згідно з вказаною нормою, є віднесення розгляду справи в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства ( ч.1 ст. 19 ЦПК України ).

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності ( крім справ, передбачених частиною другою цієї статті ), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 по справі №914/1627/24 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 . Одним із кредиторів ОСОБА_1 є і позивач по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.01.2025 по справі №914/1627/24 було затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як вбачається із ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства - матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 200 ЦПК України суд може постановити ухвалу про закриття провадження у справі за результатами підготовчого засідання.

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи те, що кредитор не скористався своїм правом на пред`явлення вимог до боржника до затвердження плану реструктуризації боргів боржника, суд прийшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому, наявні підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 13, 182, 255, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

Закрити провадженняу справі,оскільки справане підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 6 ст. 259 ЦПК України складання повного тексту ухвали відкладено на п`ять днів.

Повний текст ухвали складений 17.12.2025.

Головуючий-суддя В. М. Бораковський