Рішення № 132624417, 20.06.2025, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2257/25

№ 2/207/1253/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. Кам`янське

Південниий районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за Договорами № 95948 від 27 січня 2022 року у розмірі 65223 (шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять три) гривні 12 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 27 січня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір №95948. Перший транш становив 22728,00 грн., проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 210,0 % річних, загальний строк кредитування 546 днів.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

28 січня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу №28012025 про відступлення права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95948.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за Кредитним договором, відповідач має заборгованість у розмірі 65223 (шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять три) гривні 12 копійок, яка складається з: 22728,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 40295,12 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 2200,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідачки вказаної вище суми заборгованості.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив суд розглянути справу за його відсутності за наявними доказами у справі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.

Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 27 січня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 95948 (арк. с. 27-28).

Підписавши цей договір ОСОБА_1 засвідчила, що до укладення договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття нею свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту, інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/.

Відповідно до укладеного договору про споживчий кредит №95948 від 27 січня 2022 року, типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 78284,00 грн. ОСОБА_1 отримала кредит (перший транш) у розмірі 22728,00 грн. строком на 546 днів зі сплатою відсотків за користування першим траншом кредиту у розмірі від 210,0%, загальні витрати за першим траншем складають 53039,58 грн.

Кредит надається у наступному порядку: 20000,64 грн. на рахунок позичальника № НОМЕР_1 ; 2727,36 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п. 2.5 індивідуальної частини.

Договором передбачено, що комісія за надання першого траншу складає 2727,36 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору.

Даний договір було підписано позичальником особисто. (арк.с. 28 на звороті).

Також 27 січня 2022 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту, у якому відображено умови отримання кредиту, та заяву на видачу кредиту №100356630 - першого траншу у розмірі 22728,00 грн., а також графік платежів за першим траншем кредитного договору № 95948 від 27 січня 2022 року. (арк.с. 43-44, 45 та 40).

ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти згідно умов договору. Вказана обставина підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» від 27 січня 2022 року (арк.с. 67).

Згідно розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 95948 від 27січня 2022 станом на 16 квітня 2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 65223 (шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять три) гривні 12 копійок, з яких: 22728,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 40295,12 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 2200,00 грн. - заборгованість за комісіями. (арк.с. 11)

Наявність вказаної заборгованості підтверджується також карткою обліку виконання договору №95948 ТОВ «Фінансова компанія «Ванашової» (арк.с. 6-9)

Відповідно до Договору факторингу №28012025 від 28.01.2025 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС», де ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до договору факторингу №28012025 від 28.01.2025 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості (арк.с. 12-16)

Згідно копії реєстру боржників за кредитними договорами укладеними між позичальником та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» до Договору факторингу №28012025 від 28.01.2025, до відповідача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №97053 у загальному розмірі 52050,38 грн. (арк.с. 25-26)

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Також відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 вказано, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Судом встановлено, що 27 січня 2022 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №95948 від 27 січня 2022 року.

У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе кредитних зобов`язань за умовами вищевказаного Кредитного договору №95948 від 27 січня 2022 року, у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 65223(шістдесятп`ять тисячдвісті двадцятьтри)гривні 12копійок,з яких:22728,00грн.-заборгованість заосновним зобов`язанням(тіломкредиту);40295,12грн.-заборгованість занарахованими процентамина датувідступлення прававимоги; 2200,00 грн - заборгованість за комісіями.

На підставі укладеного 28.01.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Договору факторингу №28012025, позивач набув право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за Кредитним договором №95948 від 27 січня 2022 року.

Так, у відповідача перед позивачем за вказаним Кредитним договором наявна заборгованість у загальному розмірі 65223(шістдесятп`ять тисячдвісті двадцятьтри)гривні 12копійок,з яких:22728,00грн.-заборгованість заосновним зобов`язанням(тіломкредиту);40295,12грн.-заборгованість занарахованими процентамина датувідступлення прававимоги; 2200,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Жодних додаткових нарахувань заборгованості за вищевказаним Кредитним договором після відступлення на прав грошової вимоги до позивача, останнім не здійснювалось.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень, власних доводів щодо обставин справи та доказів на їх підтвердження до суду не надав, не спростував наявність вищевказаної заборгованості перед позивачем та її розмір.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за вказаним Кредитним договором у загальному розмірі 65223 (шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять три) гривні 12 копійок.

Позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно дост.141 ЦПК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 16000грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно із заявкою №778 про надання юридичної допомоги від 01.03.2025 року та Витягу з Акту №7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року, адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Факторинг Партнерс» правничу допомогу по цивільній справі за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 16 000,00 грн.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно пункту 2 частини 2статті 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Як вбачається з матеріалів справи, вона не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без участі у судовому засіданні учасників справи та їх представників, отже, з цього слідує висновок про те, що дана справа не відноситься до категорії складних справ і складання позовної заяви та клопотань у своїй більшості є подібними.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою та дев`ятоюстатті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в пункті 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022року у справі № 922/1964/21.

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

У рішенні від 19 жовтня 2000року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 року у справі №756/2114/17 звернув увагу на наступне. Враховуючи положення ст.28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Враховуючи обсяг виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та те, що спір, який виник між сторонами відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збиранняяких було витрачено багато часу, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 5000 грн у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи,буд.6,офіс 521) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 95948 від 27 січня 2022 року у розмірі 65223(шістдесятп`ять тисячдвісті двадцятьтри)гривні 12копійок,з яких:22728,00грн.-заборгованість заосновним зобов`язанням(тіломкредиту);40295,12грн.-заборгованість занарахованими процентамина датувідступлення прававимоги; 2200,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати: судовий збір сплачений позивачем при поданні до суду позову 2422 грн. 40 коп.; витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Південним районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Юрченко