Рішення № 132624214, 18.11.2025, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2654/25

Провадження № 2/444/1516/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

18 листопада 2025 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання права власності на нерухоме майно колишнього колгоспного типу двору, -

В СТ АН ОВ ИВ :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання права власності на нерухоме майно колишнього колгоспного типу двору. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_1 звернулась в Рава-Руську ДНК для отримання свідоцтва про права на спадщину за законом після смерті матері. Державний нотаріус Рава-Руської ДНК завів спадкову справу, однак, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину житлового будинку та господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки позивачем не подано необхідних документів, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно.

Позивачі повідомляють, що станом на 30.06.1990 р. головою двору в АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 , а членами двору: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Дані взяті з по господарської книги с. Синьковичі за 1986 - 1990 рр.

Станом на 15.04.1991р. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не втратили права на частку в майні колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 , довідка в матеріалах справи.

Позивачі зазначають, що їм як членам колишнього колгоспного типу двору також належить право на рівні частки в майні двору, по 1/ 3 частині кожного.

З метою оформлення права власності вони звернулися в Рава-Руську міську раду Львівського району, Львівській області. Проте їм було відмовлено та усно роз`яснено, що реєстрація їх права власності на частки в будинку можлива лише за рішенням суду.

У звязку з наведеним, позивачі просять позов задовольнити.

Ухвалою судді від 08.09.2025 року відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, витребувано від Рава-Руської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08.10.2025 року ухвалою суду відкладено підготовче судове засідання та повторно витребувано від третьої особи - Рава-Руської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі в підготовче судове засідання не прибули, однак позивачами зазначено в позовній заяві, що вони просять справу розглядати у їх відсутності.

Представник відповідача - Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак на адресу суду міська рада направила листа в якому зазначила, що заперечень щодо позову немає, просила розгляд справи проводити за відсутності їх представника.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в підготовче судове засідання не прибув, подано представником заяву про розгляд справи у їх відсутності, а також надіслано копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Так як відповідач не заперечив проти задоволення позову, фактично визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

А тому, судом вирішено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки сторони в підготовче судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши належнозасвідчену копіюспадкової справи 229/2024 заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.82ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проживають в АДРЕСА_1 (на даний час Львівського району) Львівської області в будинку, який станом на 30.06.1990 року відносився до колгоспного типу двору, головою якого був ОСОБА_2 , членами двору, його дружина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (арк.спр.12).

Із довідки виданої в.о.директора КП ЛОР "Шептицьке МБТІ" Галини Приймак встановлено, що в КП ЛОР "Шептицьке МБТІ", станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 не проводилась (арк.спр.13)

З свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 померла (арк.спр.10).

Із копії свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 встаеновлено, що матірю позивачки є ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_2 (спадкова справа).

У звязку із одруженням позивачка своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_5 " змінила на " ОСОБА_6 ", що стверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (спадкова справа).

Після смерті ОСОБА_3 21.10.2024 року заведено спадкову справу №229/2024, що стверджено витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі (арк.спр.11).

З оглянутої за клопотанням позивачів судом належно засвідченої копії спадкової справи №229/2024 заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведеної Рава-Руською державної нотаріальною конторою Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) встановлено, що із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельні ділянки площами 0,7905 га. та 0,1704 га., звернулася його донька ОСОБА_1 .

Згідно з Постановою зав. Рава-Руської державної нотаріальної контора від 07.07.2025 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину житлового будинку в с.Синьковичі, Львівської області, після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не надані необхідні документи, що посвідчують право на спадкове нерухоме майно (арк.спр.20).

З копії технічного паспорта виготовленого Шептицьким МБТІ встановлено, що загальна площа будинку в АДРЕСА_1 становить 100,2 кв.м., житлова 87,7 кв.м., допоміжна 12,5 кв.м. з господарськими будівлями (арк. спр. 15-19 ).

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.2008 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та не працездатних.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Відповідно до ст.120 Цивільного кодексу Української РСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Таким чином всі вище перелічені особи, є співвласниками даного будинковолодіння в рівних частинах.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Із довідки виданої виконкомом Рава-Руської міської ради, яка знаходиться в матеріалах спадкової справи встановлено, що ОСОБА_1 , 1975 р.н., дочка померлої ОСОБА_3 , проживала та була зареєстрована разом із нею в будинку АДРЕСА_1 до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 та вели спільне господарство.

Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2024 року виданого державним нотаріусом Рава-Руської державної нотаріальної контори встановлено, що позивачка ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_3 оформила частково спадщину, а саме на земельну ділянку площею 0,1704 га., яка розташована та території Забірської сільської ради Львівського району Львівської області (спадкова справа).

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з вимогами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Ураховуючи наведене вище, оскільки відповідач не заперечує проти задоволення позову, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази та встановивши дійсні обставини справи дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 200, 206, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст.16,328,392,1216,1218,1261,1268,1269,1270ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 100,2 кв.м., житлова 87,7 кв.м., допоміжна 12,5 кв.м., з яких: 1/3 частина в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на 1/3 частину як члена колишнього колгоспного типу двору.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 100,2 кв.м., житлова 87,7 кв.м., допоміжна 12,5 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель, як члена колишнього колгоспного типу двору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне текст рішення суду складено 28.11.2025 року.

Суддя: Олещук М. М.