Постанова № 132624197, 16.12.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10292/25 3/335/2667/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

02.10.2025 року, о 21 годині 05 хвилин, гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Сєдова, буд. 3 у м. Запоріжжі, при цьому не маючи права керування транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.

Крім того, 02.10.2025 року, о 21 годині 05 хвилин, гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Сєдова, буд. 3 у м. Запоріжжі, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушено п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.

Постановою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16.12.2025 року адміністративні справи відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП було об`єднано в одне провадження для спільного розгляду, на підставі ст. 36 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, щостаттею 268 КУпАП, не визначено обов`язковою явку особи яка притягається до адміністративної відповідальності заст.ст. 126, 130 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280,256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалахсправи доказам, суд повинендати належну оцінку.

Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2статті 126 КУпАПпередбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5790899 від 23.09.2025 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме, за керування транспортним засобом без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 3400 гривень.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Вина ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.5ст.126КУпАП підтверджуєтьсязібраними матеріаламисправи тадослідженими судомнаступними доказами:протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ЕПР1№471738від 02.10.2025року;карткою облікуадміністративного правопорушення;рапортом співробітникапатрульної поліції;постановою пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,серії ЕНА№ 5790899від 23.09.2025року;довідкою базиданих підсистеми«Адмінпрактика» пронаявність повторностіпритягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності,передбаченої ст.126КУпАП, разом з цим, згідно вказаної довідки, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; реєстраційною карткою транспортного засобу; архівом правопорушень; відеозаписом, який міститься на компакт-диску, долученому до матеріалів справи.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Разом з цим, відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими судом наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 471734 від 02.10.2025 року; карткою обліку адміністративного правопорушення; рапортом співробітника поліції; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким, огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗНПД та СЗХ» ЗОР від 02.10.2025 року, згідно з яким огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження; довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика», згідно з якою ОСОБА_1 не піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП протягом року; архівом правопорушень; відеозаписом, який міститься на компакт диску, долученому до матеріалів справи.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 полягає у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В обґрунтування заперечень на протокол ОСОБА_1 будь-яких доводів не наведено, тоді як на підставі досліджених судом матеріалів достовірно встановлено ухилення останнього від проходження огляду у встановленому законом порядку, що розцінюється судом як відмова від проходження огляду, на якого, виходячи з вищезазначених положень Закону, покладено обов`язок на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, відмова від якого передбачає адміністративну відповідальність.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5. Правил дорожньогоруху України.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи встановлені судом обставини, підтверджені належними доказами, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього, відповідно до ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 гривень у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом суддя враховує п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2015 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до якого суд не вправі накладати стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами у випадку, коли винна особа позбавлена такого права або його не мала.

Оскільки, згідно довідки бази даних підсистеми «Адмінпрактика» у ОСОБА_1 посвідчення водія відсутнє, суддя позбавлений права застосувати стягнення, передбачене ч. 5 ст.126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом, а тому не застосовує до правопорушника стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Разом з тим, санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено міру відповідальності у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу чи без такого. Проте, з адміністративного матеріалу достовірно не встановлено даних про те, що транспортний засіб «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення, перебуває у його власності, у зв`язку з чим суд не застосовує стягнення у вигляді його оплатного вилучення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП України особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст. ст.36, 40-1, 126, 130, 279, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; номер розрахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300), без позбавлення права керування транспортним засобом, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783; номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цьогоКодексу,а вразі оскарженнятакої постанови-не пізнішяк черезп`ятнадцять днівз дняповідомлення прозалишення скаргибез задоволення. У разінесплати правопорушникомштрафу утакий строк,в порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуза вчиненняадміністративного правопорушенняз правопорушникастягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.В. Новасардова