Ухвала суду № 132624191, 11.12.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11196/25 2/335/4540/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районнийсуд містаЗапоріжжя ускладі:головуючого суддіНовасардової І.В.,за участюсекретаря судовогозасідання ПечерейО.С.,відповідача (представникавідповідача) Шевченко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі матеріали цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку,

ВСТАНОВИВ:

До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку у розмірі 11916,12 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2025 року справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

28.11.2025 року від відповідачів надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження, за змістом яких відповідачі просили суд прийняти до розгляду вказані заперечення та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

08.12.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження по справі, в обґрунтування якого відповідач зазначає що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки виходячи з матеріально-правового регулювання зазначених правовідносин, вони є господарськими за своєю природою, у зв`язку з чим, просить суд закрити проводження по даній справі.

08.12.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить зобов`язати ОСББ «НД-58» надати відповіді на питання, поставлені відповідачами в порядку ст. 93 ЦПК України та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

09.12.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про визнання доказів наявних в матеріалах справи неналежними, недопустимими, недостатніми і недостовірними.

09.12.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить зобов`язати ОСББ «НД-58» надати відповіді на питання, поставлені відповідачами в порядку ст. 93 ЦПК України та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

09.12.2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, за змістом яких, представник виклав свої заперечення з приводу: клопотання про закриття провадження у справі; клопотання про перехід до загального позовного провадження. Разом з цим, у поданих поясненнях представник позивача з приводу клопотання відповідачів в порядку ст. 93 ЦПК України зазначив наступне. У відзиві на позовну заяву стороною відповідача поставлено позивачу більше десяти запитань, що є поодинокою та достатньою підставою для повної відмови від надання відповідей на них, відповідно до положень ч. 6 ст. 93 ЦПК України. Разом з цим, на думку представника позивача поставлені питання не стосуються предмету доказування. Тим більше, що запитувана відповідачем інформація і так знаходиться у відкритому доступі.

10.12.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява.

11.12.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення проти наданих представником позивача додаткових пояснень.

11.12.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання за змістом якого, відповідач просить суд визнати ордер серії АР № 1205745 від 07.11.2025 про надання правової допомоги ОСББ «НД-58» у Вознесенівському районному суді міста Запоріжжя, Запорізькому апеляційному суді та Договір про надання правової допомоги б/н від 08.11.2024 неналежними і недостовірними доказами на підписання позовної заяви і звернення з нею до суду у справі № 335/11196/25; визнати зазначені дії адвоката Штабовенко Д.В., які полягають у свідомому повторному використанні бланку ордера серії НОМЕР_1 , виданого за відсутності чинного договору про надання правової допомоги з ОСББ «НД-58», як зловживання процесуальними правами; постановити окрему ухвалу, в якій повідомити кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Запоріжжя про встановлені під час розгляду справи № 335/11196/25 порушення адвокатом Штабовенко Денисом Всеволодовичем вимог законодавства для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та повідомити відповідні правоохоронні органи про вчинення злочину адвокатом Штабовенко Денисом Всеволодовичем за ознаками ч.2 ст.358, ч.1 статті 4001 Кримінального кодексу України; позов представника позивача ОСББ «НД-58» Штабовенко Дениса Всеволодовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

У призначене судове засідання представник позивача не з`явився, у додаткових поясненнях по справі зазначив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача Шевченка Ігоря Аркадійовича та відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала подані клопотання та наполягала на їх задоволенні.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи в межах вирішуваних питань, суд дійшов висновку.

З приводу клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (ч.1 ст.20 ГПК України).

Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що ОСББ це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищевказаний Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використанню їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Предметом позову є стягнення з відповідачів на користь ОСББ «НД-58» заборгованості зі сплати внесків за утримання будинку, за період з 01.10.2020 по жовтень 2025 включно у розмірі 11 916, 12 грн.

Щодо доводів відповідачів про те, що розгляд спорів господарськими судами про стягнення ОСББ внесків на утримання будинку з учасників об`єднання відповідає не тільки п.3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, а і принципу процесуальної економії, оскільки спір про стягнення внесків на утримання будинку є спором який виникає зі статутних правовідносин на підставі рішень вищого органу управління об`єднання (загальних зборів), а тому у разі невідповідності таких рішень закону, учасник об`єднання може звернутись до ОСББ з зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Обґрунтування позовних вимог тим, що заборгованість, заявлена до стягнення, нарахована відповідачу на підставі рішень загальних зборів ОСББ та посилання в позові на положення статуту ОСББ та норми Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» саме по собі не наділяє спір про стягнення заборгованості ознаками корпоративного спору, який повинен бути безпосередньо пов`язаний з корпоративними правами.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Дійсно, ознаки корпоративних відносин між ОСББ та співвласником багатоквартирного будинку матимуть відносини, пов`язані з управлінням об`єднанням та реалізацією співвласником його прав, передбачених ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до яких співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Натомість, предметом розгляду у даній справі є заборгованість відповідачів за внесками на утримання будинку.

Відповідно до ст. 319, 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний зокрема: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово формулювала висновки щодо розмежування спорів, що мають розглядатися за правилами цивільної та господарської юрисдикції.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №478/2192/13-ц, провадження №14-273цс18, зазначено, що до юрисдикції господарського суду відносяться справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою, яка не є господарським товариством, та її учасниками (засновниками, членами), у тому числі учасником, який вибув, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи.

Відповідно до висновків, сформульованих Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02.10.2019 у справі №501/1571/16-ц, провадження №14-472цс19, до компетенції господарських судів віднесено спори у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, незалежно від суб`єктного складу такого спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, провадження №12-38гс21, вказано, що спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям «управління юридичною особою» як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції, повинен розглядатися господарськими судами.

В даній справі, предметом спору є стягнення заборгованості по сплаті обов`язкових внесків на відшкодування витрат на управління (утримання) будинком, пов`язаний з захистом інтересів позивача на отримання від співвласника коштів на утримання будинку, що є цивільно-правовим спором.

Спір про стягнення заборгованості зі сплати внесків співвласником багатоквартирного будинку не є спором у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, тобто, з огляду на характер спірних правовідносин, вказаний спір не є таким, що виник при здійсненні права управління юридичною особою.

Отже, цей спір неможливо віднести до спору, який випливає з корпоративних відносин, а тому, відповідно до положень статті 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарських судів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Щодо заперечень відповідача з приводу розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.

Згідно з ч. 1, 2 ст.277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 4 ст.19, частиною 1 ст.274 ЦПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, зокрема, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Як визначено ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою від 14 листопада 2025 року суд відкрив в провадження у справі та постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Призначаючи справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з того, що справа відноситься до справ незначної складності та є малозначною з огляду на ціну позову 11916,12 грн.

З наданих відповідачами заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не вбачається перешкод для такого розгляду справи. Жодних обґрунтувань на підтвердження того, що використання усіх можливих засобів доказування, а також вчинення всіх процесуальних дій можливе лише під час розгляду справи в порядку загального позовного провадження, відповідачі не навели, відповідних доказів не надали.

Враховуючи те, що відповідачами не доведено існування обставин, які можуть бути підставами для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, суд не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Разом з цим, у клопотанні відповідача про визнання дій адвоката зловживанням процесуальними правами зазначено наступне: відповідач просить суд визнати ордер серії АР № 1205745 від 07.11.2025 про надання правової допомоги ОСББ «НД-58» у Вознесенівському районному суді міста Запоріжжя, Запорізькому апеляційному суді та Договір про надання правової допомоги б/н від 08.11.2024 неналежними і недостовірними доказами на підписання позовної заяви і звернення з нею до суду у справі № 335/11196/25; визнати зазначені дії адвоката Штабовенко Д.В., які полягають у свідомому повторному використанні бланку ордера серії НОМЕР_1 , виданого за відсутності чинного договору про надання правової допомоги з ОСББ «НД-58», як зловживання процесуальними правами; постановити окрему ухвалу, в якій повідомити кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Запоріжжя про встановлені під час розгляду справи № 335/11196/25 порушення адвокатом Штабовенко Денисом Всеволодовичем вимог законодавства для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та повідомити відповідні правоохоронні органи про вчинення злочину адвокатом Штабовенко Денисом Всеволодовичем за ознаками ч.2 ст.358, ч.1 статті 4001 Кримінального кодексу України; позов представника позивача ОСББ «НД-58» Штабовенко Дениса Всеволодовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Отже, з приводу вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частинами першою та другою статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України „Про безоплатну правничу допомогу.

На підтвердження повноважень адвоката надано ордер серії АР №1205745 від 07.11.2025 року, договір про надання правничої допомоги від 08.11.2024 року, укладений між Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „НД-58, в особі голови правління Клепкова С.О., та Адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК», в особі керуючого партнера Штабовенка Д.В., виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58».

Суд зазначає, що твердження відповідача про припинення дії договору у грудні 2024 року не підтверджене належними та допустимими доказами. Відповідно до ст. 631 ЦК України закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання сторін, які виникли під час його дії. Відповідачем не подано доказів розірвання договору, припинення зобов`язання, його належного виконання чи інших підстав, передбачених ст. 599601 ЦК України. Саме посилання відповідача на припинення дії договору не є підставою для припинення зобов`язання.

Ордер є документом адвокатської діяльності, і питання його оформлення вирішуються КДКА, а не судом у межах розгляду цивільної справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, суд не вправі встановлювати недійсність ордера, кваліфікувати його як фальшивий або такий, що не породжує юридичних наслідків.

Визнання ордера або договору про надання правової допомоги недійсним не відноситься до повноважень суду у цивільному процесі.

Представництво адвокатом здійснено на підставі поданого ордера, його повноваження не спростовані.

Суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у клопотанні відповідача про визнання дій адвоката зловживанням процесуальними правами необхідно відмовити у повному обсязі.

Разом з цим, з приводу заявленого відповідачем клопотання про визнання доказів неналежними, недопустимими, недостатніми і недостовірними, суд зазначає, що оцінка доказам, які містяться в матеріалах справи, буде надана судом на стадії ухвалення рішення.

З метою дотримання справедливого та неупередженого вирішення спору, у зв`язку надання можливості сторонам подати суду докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. 81, 255, 256, 259, 260, 274, 279, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі.

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про визнання дій адвоката зловживанням процесуальними правами.

Судове засідання відкладено на 26.01.2026 року на 10 год. 00 хв.

Ухвала в частині відмови у закритті провадження у справі та в залишенні позову без розгляду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду складена та підписана 16.12.2025 року.

Суддя І.В. Новасардова