Рішення № 132613644, 16.12.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14938/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновська І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Кириченко Ольга Миколаївна, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулося з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2018863462 від 12.05.2018 року в сумі 20866,11 грн., з яких 18000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 2866,11 грн. - сума заборгованості за відсотками; 2422,40 судовий збір; 5000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, 12.05.2018 року ОСОБА_1 було укладено кредитний договір з АТ «ОТП БАНК», однак відповідач не виконав свого зобов`язання щодо повернення.

24.03.2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір Факторингу № 24/03/23, згідно якого первісний кредитор АТ «ОТП БАНК» відступив на користь нового кредитора ТОВ «Брайт Інвестмент» права вимоги за Кредитним договором №2018863462 від 12.05.2018 року, продукт (CARD), укладений між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Таким чином, ТОВ «Брайт Інвестмент» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2018863462 від 12.05.2018 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до суду надіслав клопотання, згідно якого просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомленашляхом направлення їй повістки за місцем проживання АТ «Укрпошта» із номером поштового відправлення R067049041060. Проте поштові відправлення було повернуто з відміткою AT «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2025 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.05.2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2018863462, за умовами якого Відповідачу було надано грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 24 місяці, річна процентна ставка що діє протягом пільгового періоду до 55 днів 0,01% (річних), 5% в місяць процента ставка, що діє після закінчення пільгового періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту становить 20866,11 грн.

АТ «ОТП БАНК» свої з обов`язання виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5767,80 гривень. Судом встановлено, що відповідно до Паспорта споживчого кредиту та умов кредитного договору №2018863462 від 12.05.2018 року позичальнику було надано кредитну лінію у розмірі 2000,00 гривень з можливістю її збільшення відповідно до умов кредитного договору. Згідно з поданим кредитором розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на дату звернення до суду сума заборгованості відповідача становить 18000,00 гривень.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «Брайт Інвестмент») є обгрунтованою та документально підтвердженою, та становить 20866,11 грн., з яких 18000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 2866,11 грн - заборгованість по відсотках;

24.03.2024 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Брайт Інвестмент»було укладено Договір Факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП БАНК»» передає (відступає) ТОВ «Брайт Інвестмент» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «Брайт Інвестмент» приймає належні АТ «ОТП БАНК» Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит у строк, передбачений умовами договору, матеріали справи не містять.

Оцінка Суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Специфіка спірних правовідносин свідчить, що для правильного вирішення спору необхідно дати відповідь на такі ключові питання:

1) Чи було укладено договір з відповідачем?

2) Чи були надані відповідачу кредитні кошти?

3) Чи наявні підстави для стягнення заборгованості і якщо так, то в якому розмірі?

Відповідаючи на вказані питання у справі, суд звертає увагу на наступне.

Згідно із матеріалами справи відповідач підписав кредитний договір власноруч.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомленя у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги.

У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

У справі №561/77/19 від 16.12.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалися (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18)).

З позовної заяви вбачається факт укладання 12.05.2018 року ОСОБА_1 кредитного договору з АТ «ОТП БАНК». Наведене підтверджує укладення кредитного договору і виникнення зобов`язань між сторонами.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа та підписаний власноруч.

Зазначені обставини ОСОБА_1 в порушення статей 12, 81ЦПК не спростовано.

Згідно зістаттею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк. Банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Тобто, позивач не має доступу до виписки з банківської картки відповідачки та не може такий отримати, оскільки така виписка становить банківську таємницю захищену законодавством.

Щодо відсутності квитанцій та будь-яких доказів перерахування йому коштів за договорами, то це не є обов`язковою умовою для підтвердження наявності заборгованості та користування кредитними коштами.

Так, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2025 у справі №753/16762/15-ц, касаційний суд виснував, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

В даному випадку, факт видачі кредитних коштів підтверджується фактом укладення Кредитного договору, а також факт користування відповідача такими, оскільки за кредитним договором № 2018863462 від 12.05.2018 року відповідачу було надано 5767,80 гривень у користування, однак як слідує з розрахунку заборгованості по даному договору, то заборгованість становить суму 20866,11 грн., з яких 18000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 2866,11 грн. - сума заборгованості за процентами.

Згідно зіст. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно дост. 517 ЦК Українипервісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Доказів погашення заборгованості за кредитним договором №2018863462 від 12.05.2018 року.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами.

За змістом ст.1048ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

За умовами договору позики 12.05.2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2018863462, за умовами якого Відповідачу було надано грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 24 місяці, річна процентна ставка що діє протягом пільгового періоду до 55 днів 0,01% (річних), 5% в місяць процента ставка, що діє після закінчення пільгового періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту становить 20866,11 грн.

Отже, ТОВ «Брайт Інвестмент» має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача за договором позики № 2018863462, від 12.05.2018 року підлягає стягненню: 20866,11 грн., з яких 18000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 2866,11 грн. - сума заборгованості за процентами.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн суд зазначає наступне.

Представником позивача ОСОБА_2 надано документи, на які заявник посилається як на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, а саме:

- засвідчена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Брайт Інвестмент»;

- засвідчена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АБ «Ольги Клещ»;

- засвідчена копія договору про надання правової (правничої) допомоги 43115064 від 01.07.2025 року;

- акт наданих послуг правової (правничої) допомоги за Договором про надання правової (правничої) допомоги №43115064 від 01.07.2025 року;

- докази оплати витрат на правову допомогу;

- засвідчена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1,4 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст.58ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1ст. 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

Відповідно до ст.1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст.11ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно вимог статті 137,141ЦПК України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду такі документи: - засвідчена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Брайт Інвестмент»; засвідчена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АБ «Ольги Клещ»; засвідчена копія договору про надання правової (правничої) допомоги 43115064 від 01.07.2025 року; акт наданих послуг правової (правничої) допомоги за Договором про надання правової (правничої) допомоги №43115064 від 01.07.2025 року;докази оплати витрат на правову допомогу; засвідчена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Як вбачається зі змісту Акту прийому-передачі наданих послуг, ТОВ «Брайт Інвестмент» сплатило за договором про надання правової допомоги у справі № 308/14938/25 грошові кошти у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ст. ст. 76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.4,12,13,81,141,260,263,265,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ,( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», (ЄДРПОУ: 43115064, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9) заборгованість за Кредитним договором № 2018863462 від 12.05.2018 року у розмірі 20 866,11 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень 11 копійок, з яких 18 000,00 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок - сума заборгованості за тілом кредиту; 2 866,11 (дві тисячі вісімсот шістдесят шість) гривень 11 копійок - сума заборгованості за процентами та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень, 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ,( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», (ЄДРПОУ: 43115064, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9) судовий збір у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бедьо В.І.