Рішення № 132612883, 10.12.2025, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4046/25

Номер провадження №2/351/958/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2025 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Мартинюка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 02.09.2025 надійшла позовна заява від ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «Діджи Фінанс» зазначено про те, що 30.12.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено електронний Кредитний договір № 788093, та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 10 000 грн.

03 серпня 2023 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за кредитним Договором № 788093 від 30.12.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Згідно Договору відступлення права вимоги, сума боргу перед новим кредитором є обгрунтованою, документально підтвердженою та становить 24406,62 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9872,32 грн, заборгованість за відсотками становить 14534,30 грн, заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн, заборгованість за пенею становить 0 грн.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 24406,62 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9872,32 грн, по відсотках у розмірі 14534,30 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 24406,62 грн заборгованості, судовий збір у розмірі 2422,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, у прохальній частині позову клопотав про розгляд справи за відсутності представника позивача, вимоги заяви підтримав, у випадку неявки відповідача у судове засідання проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, із врахуванням позиції представника позивача, який не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку провести заочний розгляд справи.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено,що 30.12.2021 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали в електронній формі кредитний договір № 788093, за умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язалося надати відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 12 500,00 грн, а останній, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші обов`язки (пункти 1.1, 1.2,1.3 договору) (а.с. 29-34).

Договір укладений сторонами дистанційно шляхом заявки ОСОБА_1 укласти цей договір ( анкета-заявка № 788093) і прийняття заявки ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (а.с. 35-36).

Пунктом 1.4 договору встановлено, що кредит надається строком на 730 днів з кінцевим терміном повернення 30.12.2023 (включно).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 260,41% річних (п.1.7 Договору)

Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 31668,92 гривень (п. 1.8 Договору).

Згідно з пунктом 1.5 кредитного договору: тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом-25% в день ( 9125 % річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку, надання кредиту 100 % річних.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: - у розмірі 10000,00 гривень за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству у будьякий спосіб; - у розмірі 2500,00 гривень на користь товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 договору. (пункт 2.1 кредитного договору)

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється у межах строку, визначеного у п. 1.4. договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний у графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки передбачені договором. У випадку повного дострокового повернення кредиту споживач зобов`язаний сплатити проценти нараховані на дату повного дострокового повернення, виходячи із суми кредиту вказаної в найближчому черговому платежу, що передує такому поверненню. У випадку часткового дострокового повернення кредиту, перерахунок зобов`язань споживача здійснюється починаючи із дати найближчого чергового платежі, що слідує за датою такого повернення, шляхом відповідного зменшення розміру платежів, без зміни строку кредиту. При цьому нарахування процентів здійснюється в порядку передбаченому першим абзацом цього пункту договору (п. 3.1 кредитного договору).

Того ж дня, тобто 30.12.2021, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 10 000,00 грн, призначення платежу: кредитні кошти згідно договору 788093 (платіжне доручення № 14123 від 30.12.2021) (а.с. 57).

Натомість, відповідач в установлений кредитним договором строк не повернув грошові кошти в повному обсязі, не сплатив відсотки за користування ними.

Згідно із розрахунку заборгованості за кредитом, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором склав 24406,62 грн, із яких: 9872,32 грн - тіло кредиту, 14534,30 грн -борг по відсотках (а.с. 22).

03 серпня 2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) і ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 0308-23, за умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за плату відступило позивачу своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором (а.с. 44-49).

Із пункту 2.1 договору факторингу слідує, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується іх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених у договорі.

Тоді ж ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» і ТОВ «Діджи Фінанс» підписали реєстр прав вимог, із якого слідує, що товариство набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Згідно з витягом з додатку до Договору факторингу № 0308-23 від 03.08.2023 ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право вимоги за кредитним договором № 788093 від 30.12.2021, заборгованість за яким складає 24406,62 грн, тіло кредиту якої складає 9 872,32 грн, заборгованість за відсотками складає 14534,30 грн (а.с. 21).

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК Українивстановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно дост. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістомст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій форміч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Законувизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першоїст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1ст. 638 ЦК Українислідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першоюст. 1054 ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України(положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першоюст. 526 ЦК Українивизначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 31.12.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 788093, за яким позичальник отримав кредитні кошти у сумі 10000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 14123 від 30.12.2021.

Згідно із розрахунку заборгованості за кредитом, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором склав 24406,62 грн, із яких: 9872,32 грн - тіло кредиту, 14534,30 грн -борг по відсотках.

Суд звертає увагу, що розрахунок заборгованості по кредитному договору № 788093 від 31.12.2021, наданий позивачем, підтверджуєь наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи Фінанс».

Отже, ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Діджи Фінанс», як нового кредитора, слід стягнути заборгованість.

Відтак, вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору від 31.12.2021 та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Так, зміст наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору № 788093 від 31.12.2021, підтверджує обсяг фактично отриманої позичальником суми та несплату відповідачем суми простроченої заборгованості, нарахованих процентів за користування кредитом.

Відповідачем суду не надано будь-яких доказів на спростування достовірності наданого позивачем розрахунку або помилковості обрахованої заборгованості за тілом кредиту та простроченими процентами, яка підтверджується наданими позивачем доказами.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах з ОСОБА_1 , а тому, з останнього на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 788093 від 31.12.2021, яка в сукупному розмірі складає 24406,62 грн, із яких 9872,32 грн - тіло кредиту, 14534,30 грн,борг по відсотках.

Розподіл судових витрат у справі.

Разом із позовною заявою позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» заявлено вимогу про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат, понесених у справі, що складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн та судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українипередбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8статті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2статті 137 ЦПК Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5ст. 137 ЦПК Українипередбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

На підтвердження понесених витрат позивач надав договір №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 (а.с. 24-28), акт № 788093 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) (а.с. 18), детальний опис робіт (наданих послуг, виконаних адкокатом Лівак І.М. необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с. 23).

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення, та з відповідача на його користь слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ « Діджи Фінанс» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 788093 від 01.08.2025 (а.с. 15).

Оскільки позов ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 задоволено повністю, з останнього на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у повному розмірі, а саме 2 422,40 грн.

Керуючись ст. 2,12,13,76,81,141,247,258,259,263-265,280-289 ЦПК України, ст.207,526,546,626,628,634,638,1048,1050,1054,1055 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість у сумі 24406,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8,м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 15.12.2025

Суддя Василь МАРТИНЮК