Рішення № 132612678, 11.12.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14534/25

Провадження № 2/344/4972/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

11 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Домбровської Г. В.

секретаря с/з Катрич М.-Т.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання,-

В С Т А Н О В И В:

Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (надалі «Позивач», ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго») звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі «Відповідач») та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», ЄДРПОУ 03346058, заборгованість за надані послуги теплопостачання в розмірі 30 832,85 грн.

Позовні вимоги мотивувало тим, що Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» надає послуги теплопостачання до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , який є споживачем.

На сьогодні Відповідачу послуги надаються, однак всупереч вимогам чинного законодавства України, він не виконав належним чином зобов`язання по оплаті наданих йому послуг, внаслідок чого заборгував Позивачу станом на 01.08.2025 року 30 832,85 грн.

Представник Позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Крім того, повідомлення Відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада».

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Споживач фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно відповіді №2125884 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Як підтверджується матеріалами справи, Позивач ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» є виконавцем послуг теплопостачання для житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого станом на час розгляду справи є ОСОБА_1 .

Факт надання Позивачем послуг теплопостачання щодо будинку, в якому знаходиться житлове приміщення, що належить Відповідачу, не спростовано.

В той же час, як зазначено у позовній заяві, отримуючи від ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» послуги з теплопостачання, ОСОБА_1 , як споживач, не здійснював оплату вартості вказаних послуг у 2022-2024 роках.

У зв`язку з цим, як вбачається з Розрахунку боргу за теплоенергію між ДМП Івано-Франківськтеплокомуненерго та ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.08.2022 р. по 01.08.2025 р. нарахована Позивачем заборгованість Відповідача становить 30 832,85 грн. Станом на 01.08.2025 року обліковується заборгованість в сумі 30 832,85 грн. (а.с. 3).

Належних доказів, які б спростовували проведений Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача за надані послуги за період з 01.08.2022 р. по 01.08.2025 р. Відповідачем Суду не надано, а Судом таких доказів не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом про стягнення з Відповідача суми заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 30 832,85грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до вказаного закону, термін «житлово-комунальні послуги» визначається як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що окремий письмовий договір між Позивачем чи балансоутримувачем і відповідачем не укладався.

При цьому, відповідно до пунктів 1, 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Системний аналіз положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг з конкретним споживачем сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Крім того, обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627,630 ЦК України та статей19,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року за результатами розгляду справи № 210/5796/16-ц.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

За вимогою частини 3 статті 815 ЦК України наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору приєднання про надання послуг з централізованого опалення, є зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) вимагати сплату коштів за надані послуги. При наполяганні відповідача укласти безпосередньо договір між споживачем та надавачем послуг, такий договір може бути укладено за згодою сторін, однак як встановлено Судом, такий договір між сторонами не укладався.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 509, 526, 815, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 1, 21, 22, 23, 24, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст.ст. 209, 213- 216 ЦПК України, Суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59А, Код ЄДРПОУ 03346058) на рахунок IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК», м. Івано-Франківськ заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.08.2022 по 01.08.2025 року в розмірі 30 832,85 грн. (тридцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 85 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59А, Код ЄДРПОУ 03346058) на рахунок IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРИСТАЛБАНК», витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено і підписано 15.12.2025 року.

Суддя Домбровська Г.В.