Ухвала суду № 132609917, 16.12.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

16 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3211/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши заяву представника Приватного підприємства "Кирол" (вх.номер 29427 від 16.12.2025) про відвід судді у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Приватного підприємства "Кирол", м. Одеса про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 до Господарського суду Харківської області від представника Приватного підприємства "Кирол" (відповідач у справі №922/3211/25) надійшла заява про відвід судді Погорелової О.В.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 7 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що заяву про відвід подано менш ніж за три робочі дні до судового засідання, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

В обґрунтування поданої заяви представник відповідача вказує на те, що:

- відкриваючи провадження у справі, суд залишив поза увагою те, що позовна заява подана через Електронний кабінет ЄСІТС, однак до позову не було додано доказів направлення його копії з усіма додатками на адресу відповідача, як того вимагають положення Господарського процесуального кодексу України, чим фактично було обмежено право відповідача на своєчасне отримання інформації про пред`явлені до нього вимоги, належну підготовку правової позиції, збирання та подання доказів, а також реалізацію права на подання відзиву у встановлений процесуальний строк, що є складовими права на справедливий судовий розгляд та принципу рівності сторін у процесі. Унаслідок зазначеного відповідач був поставлений у завідомо гірше процесуальне становище, оскільки дізнався про існування справи вже після відкриття провадження та в умовах обмеженого часу для належної реалізації процесуальних прав, що суперечить засадам змагальності сторін та рівності учасників судового процесу. Копія ухвали суду від 16.09.2025 про відкриття провадження у справі також на адресу відповідача не надходила. Про розгляд справи відповідач дізнався лише 16.10.2025, коли на адресу відповідача надійшла ухвала Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 про відкладення підготовчого засідання;

- з метою з`ясування обставин користування спірною земельною ділянкою попереднім власником - АТ "Альфа-Банк", представником відповідача було скеровано адвокатський запит до Харківської міської ради, відповідь на який не було надано, що стало підставою для витребування доказів ухвалою суду від 30.10.2025 та відповідно відкладення підготовчого провадження до 27.11.2025 о 09:45. Позивач витребувані судом документи не надав, натомість надав заяву з поясненнями, які не стосувались витребуваної судом інформації, після судового засідання о 10:45 27.11.2025. Суд не надав оцінки такий процесуальній поведінці позивача. Оскільки позивач до судового засідання не надав відповідну інформацію, відповідач просив суд відкласти підготовче судове засідання для звернення до АТ "Сенс-Банк" з метою отримання інформації та документів;

- суд задовольнив клопотання відповідача та таким чином, фактично визнав необхідність збирання додаткових доказів та неможливість завершення підготовчого провадження без отримання інформації від третіх осіб, яка має істотне значення для правильного вирішення спору. З огляду на це, відповідач, діючи добросовісно та в межах процесуальних прав, звернувся до АТ "Сенс-Банк" з метою отримання документів та відомостей, що підтверджують фактичні обставини користування спірною земельною ділянкою попереднім власником та правовий режим такої ділянки. Отримавши відповідні документи, а також довідку про ринкову (експертну) вартість земельної ділянки, відповідач негайно, без зволікань, 11.12.2025 подав до суду клопотання, спрямоване на з`ясування дійсного розміру нормативної грошової оцінки; перевірку правомірності застосованих позивачем коефіцієнтів; залучення органу, який формує та веде відомості Державного земельного кадастру; забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи. Суперечливість процесуальної поведінки суду полягає у тому, що, з одного боку, суд фактично визнав необхідність збирання додаткових доказів, а з іншого позбавив відповідача можливості реалізувати наслідки такого збирання;

- з урахуванням порушення процесуальних прав відповідача як судом, так і позивачем, а саме відкриття провадження за відсутності доказів направлення копії позову на адресу відповідача, не направлення на адресу відповідача ухвали про відкриття провадження, висновок суду про можливе порушення прав позивача в частині строків розгляду справи є передчасним, вибірковим та необґрунтованим, оскільки саме зазначені процесуальні порушення створили штучні затримки у реалізації відповідачем свого права на захист та зумовили необхідність подальшого витребування доказів і подання процесуальних клопотань. Покладення негативних процесуальних наслідків, пов`язаних із тривалістю розгляду справи, виключно на відповідача є несправедливим, суперечить принципу змагальності сторін та рівності учасників процесу, а також не узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини щодо балансу між ефективністю провадження та забезпеченням права на справедливий суд. Сукупність наведених фактів - оголошення перерви без заслуховування відповідача, відсутність подальшого з`ясування обставин, різка зміна процесуальної позиції суду та закриття підготовчого провадження - дає відповідачу підстави вважати, що подальший розгляд справи цим складом суду не гарантує об`єктивного та неупередженого вирішення спору.

Розглянувши подану заяву про відвід, суд вважає, що правові підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Водночас, подана заява фактично зводиться до незгоди заявника з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, що в силу вимог ст. 35 ГПК України не є підставою для відводу та не свідчить про упередженість судді або його необ`єктивність під час розгляду даної справи.

04.09.2025 до суду від Харківської міської ради через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява до Приватного підприємства "Кирол" про стягнення коштів. Ухвалою суду від 16.09.2025 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.10.2025 о 10:00. При цьому, у вказаній ухвалі відповідачу був роз`яснений його обов`язок, відповідно до ст. 6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС та відповідач був попереджений про процесуальні наслідки такої не реєстрації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Отже, враховуючи надходження позовної заяви до суду через "Електронний суд", відсутність електронного кабінету відповідача у системі "Електронний суд" на час подання позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі (відповідачем кабінет зареєстрований 23.10.2025), у позивача був відсутній обов`язок надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками, а у суду, відповідно, обов`язок вимагати від позивача такого направлення.

Разом з тим, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за місцем його знаходження, що вказане у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернута до суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою". Ухвалою суду від 09.10.2025 підготовче засідання було відкладено на 30.10.2025 о 09:30. Ухвала суду від 09.10.2025 була отримана відповідачем 16.10.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, трек-номер R068013400303. Ухвалою суду від 30.10.2025 строк підготовчого провадження у справі був продовжений до 15.12.2025 включно, задоволено клопотання відповідача про витребування доказів у позивача та підготовче засідання було відкладено на 27.11.2025 о 09:00. Ухвалою суду від 27.11.2025 підготовче засідання було відкладено за клопотанням представника відповідача та призначене на 11.12.2025 о 09:45. 11.12.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про визнання неналежним доказом; витребування у позивача оригіналів документів; залучення до участі у справі третьої особи; проведення письмового опитування залученої третьої особи; долучення до матеріалів справи доказів. Ухвалою суду від 11.12.2025 у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. При цьому, ані відзиву на позовну заяву, ані клопотання про продовження строку на його подання відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно з ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому, законодавцем включено до статті 35 ГПК України частину четверту, якою встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У разі незгоди заявника з прийнятими судом рішеннями він не позбавлений можливості ставити питання про їх перегляд в установленому апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом подання заяви про відвід.

Проаналізувавши наведені заявником обставини, суд приходить до висновку, що за своєю суттю всі аргументи щодо відводу судді Погорелової О.В. - є незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді та припущенням про ймовірну упередженість судді. В той час, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді. Заявником не надано жодного доказу на підтвердження упередженості та необ`єктивності судді Погорелової О.В. при розгляді даної справи.

Зважаючи на те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може свідчити про існування упередженості судді у розгляді відповідної справи та не є підставою для відводу судді від розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява представника Приватного підприємства "Кирол" про відвід судді Погорелової О.В. є необґрунтованою.

Згідно ч. 11 ст. 39 ГПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 35 - 39, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача - Приватного підприємства "Кирол" про відвід судді Погорелової О.В. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала підписана 16 грудня 2025 року.

Суддя О.В. Погорелова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.