Рішення № 132606637, 15.12.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/27803/25

пр. № 2-о/759/866/25

15 грудня 2025 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді: Бабич Н.Д.

при секретарі: Оліникової Н.О.,

за участю представника заявника: Феклістова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку окремого проваження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубкова О.Л. про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника 18.11.2025 року звернувся до суду з заявою в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання якої було: АДРЕСА_1 . З Ссідоцтва про смерть ОСОБА_2 вбачається, що вона померла у віці 82 років. Останні роки свого життя ОСОБА_2 важко хворіла, мала ряд хронічних захворювань, а з червня 2018 року не могла самостійно піклуватися про себе та потребувала постійної сторонньої допомоги. ОСОБА_2 не мала власних дітей, заміжньою не була, інших близьких родичів окрім свого рідного племінника (сина рідної сестри) - заявника ОСОБА_1 вона не мала. Впродовж багатьох років до дня смерті ніхто, крім заявника ОСОБА_1 , не допомагав ОСОБА_2 у побуті, не турбувався про стан її здоров`я, не піклувався про неї. За життя ОСОБА_2 оформила нотаріальну довіреність на представництво її інтересів, якою уповноважила заявника ОСОБА_1 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями в будь-яких органах, установах чи організаціях усіх без винятку питань, що стосувалися її законних прав та інтересів. З Акту про фактичне проживання особи від 15.10.2025 №1304, затвердженого начальником Житлово-експлуатаційної дільниці №2 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», вбачається, що заявник ОСОБА_1 хоча і мав зареєстроване місце проживання за іншою адресою, однак з червня 2018 фактично постійно проживав разом з тіткою ОСОБА_2 в її квартирі АДРЕСА_2 . Заявник ОСОБА_1 постійно турбувався про стан здоров`я своєї тітки ОСОБА_2 та забезпечував отримання нею необхідної та достатньої медичної допомоги.Після смерті своєї тітки 05.12.2024 р. заявник ОСОБА_1 забезпечив організацію поховання ОСОБА_2 та надання суміжних ритуальних послуг, уклавши Договір-замовлення №44 від 06.12.2024 на організацію поховання. Заявник ОСОБА_1 власними коштами (готівкою) оплатив організацію поховання своєї тітки ОСОБА_2 у розмірі 39 400 грн., про що вказано у розділі 4. Вартість робіт та розрахунки Договору-замовлення №44 від 06.12.2024 та у додатку № 1 до вказаного договору.11.12.2024 заявник ОСОБА_1 одержав прах своєї померлої тітки ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишалося спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 .За життя ОСОБА_2 залишила заповіт на ім`я ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_3 , посвідчений 21.10.2022 року Зубковою О.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №988. Заповідане майно складається з квартири АДРЕСА_2 , яке заявник прийняв у спадщину в порядку статті 1268 ЦК України. 22.10.2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зубкової О.Л. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його рідної тітки ОСОБА_2 , а саме: на квартиру АДРЕСА_2 . Свою заяву до приватного нотаріуса Простун С.В. обґрунтував тим, що він фактично прийняв в порядку статті 1268 ЦК України заповідане йому тіткою ОСОБА_2 майно (квартиру АДРЕСА_2 ), у зв`язку з фактичним постійним проживанням зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, на підтвердження чого надав нотаріусу Акт про фактичне проживання особи №1304 від 15.10.2025, затвердженим начальником Житлово-експлуатаційної дільниці №2 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва». 22.10.2025 приватним нотаріусом Зубковою О.Л. до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про заведення спадкової справи №74764723; спадкодавець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, приватним нотаріусом Зубковою О.Л було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його заяви від 22.10.2025 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про що винесено постанову від 23.10.2025 №50/02-31. Свою відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , приватний нотаріус Зубкова О.Л. мотивувала тим, що надані заявником документи не підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавицею. На підставі наведеного просив заяву задовольнити. Ухвалою суду від 20.11.2025 р. у справі відкрито провадження (а.с.49). Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Феклістов О.В. судовому засіданні підтримали заяву, підтвердили обставини викладені в ній та просили суд її задовольнити.

Заінтересовані особи - представник Київської міської ради, та приваптний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубкова О.Л. у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином, клопотань до суду не надходило. 15.12.2025 р. до суду надійшла копія спадкової справи відносно майна померлої. Суд, заслухавши пояснення заявника, представника заявника, дослідивши матеріали справи, надані докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання якої було: АДРЕСА_1 . Як стверджував заявник останні роки свого життя ОСОБА_2 важко хворіла, мала ряд хронічних захворювань, а з червня 2018 року не могла самостійно піклуватися про себе та потребувала постійної сторонньої допомоги. ОСОБА_2 не мала власних дітей, заміжньою не була, інших близьких родичів окрім свого рідного племінника (сина рідної сестри) - заявника ОСОБА_1 вона не мала.

За життя ОСОБА_2 оформила нотаріальну довіреність на представництво її інтересів, якою уповноважила заявника ОСОБА_1 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями в будь-яких органах, установах чи організаціях… з усіх без винятку питань, що стосувалися її законних прав та інтересів (а.с.14). З Акту про фактичне проживання особи від 15.10.2025 №1304, затвердженого начальником Житлово-експлуатаційної дільниці №2 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», вбачається, що заявник ОСОБА_1 хоча і мав зареєстроване місце проживання за іншою адресою, однак з червня 2018 фактично постійно проживав разом з тіткою ОСОБА_2 в її квартирі АДРЕСА_2 (а.с.11). Після смерті своєї тітки 05.12.2024 р. заявник ОСОБА_1 забезпечив організацію поховання ОСОБА_2 та надання суміжних ритуальних послуг, уклавши Договір-замовлення №44 від 06.12.2024 на організацію поховання та надання суміжних послуг з ТОВ «Ритуальний дім "Сяйво". Заявник ОСОБА_1 власними коштами (готівкою) оплатив організацію поховання своєї тітки ОСОБА_2 у розмірі 39 400 грн., про що вказано у розділі 4. Вартість робіт та розрахунки Договору-замовлення №44 від 06.12.2024 та у додатку № 1 до вказаного договору.11.12.2024 заявник ОСОБА_1 одержав прах своєї померлої тітки ОСОБА_2 (ас.15-19).

Після смерті ОСОБА_2 залишалася спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 .

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений 21.10.2022 року Зубковою О.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №988. Заповідане заявнику ОСОБА_1 майно складається з квартири АДРЕСА_2 (а.с. 20).

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 з червня 2018 року фактично постійно проживав разом з померлою тіткою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з копії спадкової справи спадкоємці померлої ОСОБА_2 , які мають право на обов`язкову частку згідно ст. 1241 ЦК України, відсутні.

22.10.2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зубкової О.Л. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його рідної тітки ОСОБА_2 , а саме: на квартиру АДРЕСА_2 . 22.10.2025 приватним нотаріусом Зубковою О.Л. до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про заведення спадкової справи №74764723; спадкодавець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, приватним нотаріусом Зубковою О.Л було відмовлено ОСОБА_1 у задоволені його заяви від 22.10.2025 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про що винесено постанову від 23.10.2025 №50/02-31. Свою відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , приватний нотаріус Зубкова О.Л. мотивувала тим, що надані заявником документи не підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавицею (а.с.24-25). У зв`язку з відсутністю у заявника доказів спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заявник не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом. Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За змістом ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно). Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним. Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб. Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем. Статтею 293 ЦПК України, визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до п.23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Також, передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення. Юридичний факт встановлюється з метою реалізації заявником спадкоємцем ОСОБА_1 права на отримання спадщини.

Отже, з огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги всі обставини справи, докази надані заявником, суд приходить до висновку щодо задоволення заяви. Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 223, 234, 256, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубкова О.Л. про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити. Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , в період з червня 2018 р. по дату її смерті.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Суддя: Бабич Н.Д.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка заявника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), останнім місцем проживання якої було: АДРЕСА_1 (копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 додається).

З Свідоцтва про смерть ОСОБА_2 вбачається, що вона померла у віці 82 років.

Останні роки свого життя ОСОБА_2 важко хворіла, мала ряд хронічних захворювань, а з червня 2018 року не могла самостійно піклуватися про себе та потребувала постійної сторонньої допомоги.

ОСОБА_2 не мала власних дітей, заміжньою не була, інших близьких родичів окрім свого рідного племінника (сина рідної сестри) - заявника ОСОБА_1 вона не мала.

Впродовж багатьох років до дня смерті ніхто крім заявника ОСОБА_1 не допомагав ОСОБА_2 у побуті, не турбувався про стан її здоров`я, не піклувався про неї.

За життя ОСОБА_2 оформила нотаріальну довіреність на представництво її інтересів, якою уповноважила заявника ОСОБА_1 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями в будь-яких органах, установах чи організаціях… з усіх без винятку питань, що стосувалися її законних прав та інтересів (копія нотаріальної довіреності додається).

З Акту про фактичне проживання особи від 15.10.2025 №1304, затвердженого начальником Житлово-експлуатаційної дільниці №2 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», вбачається, що заявник ОСОБА_1 хоча і мав зареєстроване місце проживання за іншою адресою, однак з червня 2018 фактично постійно проживав разом з тіткою ОСОБА_2 в її квартирі АДРЕСА_2 (копія акту додається).

Заявник ОСОБА_1 постійно турбувався про стан здоров`я своєї тітки ОСОБА_2 та забезпечував отримання нею необхідної та достатньої медичної допомоги.

З листа в.о. директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Святошинського району м. Києва від 09.09.2025 №582 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала декларацію з сімейним лікарем Центру, де її законним представником був заявник ОСОБА_1 , який супроводжував ОСОБА_2 до медичного закладу, саме він звертався за оформленням електронних направлень (копія листа додається).

Крім того, заявник ОСОБА_1 організовував, забезпечував та власними коштами оплачував медичні консультації (в тому числі, але не виключно в режимі онлайн) тітки ОСОБА_2 з лікарями щодо її слабкого стану здоров`я та призначення лікування (докази додаються).

Так, наприклад, 29 березня та 15 травня 2024 року ОСОБА_1 організував, забезпечив та оплатив власними коштами онлайн консультацію тітки ОСОБА_2 з лікарем-терапевтом ОСОБА_4 (роздруківки з месенджера Viber, а також платіжна інструкція про оплату онлайн консультації додаються).

На прохання заявника ОСОБА_1 лікарі за результатами консультації ОСОБА_2 виписували рецепти на ліки (медикаменти) саме на його ім`я, адже ОСОБА_2 самостійно майже не пересувалася та у аптеках ліки купував саме заявник ОСОБА_1 за власні кошти (копії рецептів додаються).

Заявник ОСОБА_1 як за життя ОСОБА_2 , так і після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачував комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_2 , в якій вони разом з тіткою проживали з червня 2018 року (копії квитанції про оплату заявником комунальних послуг за квартиру ОСОБА_2 до її смерті додаються; копії квитанцій про оплати за комунальні послуги у жовтні та листопаді 2025 додаються).

Окрім іншого, ОСОБА_1 купляв продукти для ОСОБА_2 , готував для неї їжу, робив прибирання у квартирі, в якій вони разом проживали з тіткою, допомагав тітки приймати ліки, робив уколи та ін.

Після смерті своєї тітки 05.12.2024 р. заявник ОСОБА_1 забезпечив організацію поховання ОСОБА_2 та надання суміжних ритуальних послуг, уклавши Договір-замовлення №44 від 06.12.2024 на організацію поховання та надання суміжних послуг з ТОВ «РИТУАЛЬНИЙ ДІМ СЯЙВО» (копія договору №44 від 06.12.2024 з додатком 1 додається).

Заявник ОСОБА_1 власними коштами (готівкою) оплатив організацію поховання своєї тітки ОСОБА_2 у розмірі 39 400 (тридцять дев`ять тисяч чотириста) грн., про що вказано у розділі 4. Вартість робіт та розрахунки Договору-замовлення №44 від 06.12.2024 та у додатку № 1 до вказаного договору.

11.12.2024 заявник ОСОБА_1 одержав прах своєї померлої тітки ОСОБА_2 (копія довідки на одержання праху від 11.12.2024 № 7.245783К додається).

З вищезазначених обставин та наданих суду доказів видно, що заявник ОСОБА_1 впродовж багатьох років за життя ОСОБА_2 проживав разом з нею в її квартирі, турбувався про неї, забезпечував їй нормальні умови життя, налагоджував її побут, забезпечував отримання нею медичного догляду.

А після смерті ОСОБА_2 він забезпечив організацію та оплатив її поховання, фактично прийняв у спадок належне їй на праві приватної власності майно, продовжує проживати у квартирі АДРЕСА_2 та власними коштами сплачувати комунальні послуги за успадковану квартиру.

Після смерті ОСОБА_2 залишалася спадкова маса, а саме: квартира АДРЕСА_2 .

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений 21.10.2022 року Зубковою О.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №988 (копія заповіту додається).

Заповідане заявнику ОСОБА_1 майно складається з квартири АДРЕСА_2 , яке заявник прийняв у спадщину в порядку статті 1268 ЦК України.

Заявник ОСОБА_1 з червня 2018 року фактично постійно проживав разом з померлою тіткою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; що підтверджується відповідним Актом про фактичне проживання особи №1304 від 15.10.2025, затвердженим начальником Житлово-експлуатаційної дільниці №2 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (копія акту додається).

Спадкоємці померлої ОСОБА_2 , які мають право на обов`язкову частку згідно ст. 1241 ЦК України, відсутні.

22.10.2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зубкової О.Л. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його рідної тітки ОСОБА_2 (спадкова справа № 29/2025), а саме: на квартиру АДРЕСА_2 (копія заяви додається).

Свою заяву до приватного нотаріуса Простун С.В. обґрунтував тим, що він фактично прийняв в порядку статті 1268 ЦК України заповідане йому тіткою ОСОБА_2 майно (квартиру АДРЕСА_2 ), у зв`язку з фактичним постійним проживанням зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, на підтвердження чого надав нотаріусу Акт про фактичне проживання особи №1304 від 15.10.2025, затвердженим начальником Житлово-експлуатаційної дільниці №2 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».

До заяви також ОСОБА_1 додав заповіт ОСОБА_2 на його ім`я , посвідчений 21.10.2022 року Зубковою О.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №988.

22.10.2025 приватним нотаріусом Зубковою О.Л. до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про заведення спадкової справи №74764723; спадкодавець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі додається).

Однак, приватним нотаріусом Зубковою О.Л було відмовлено ОСОБА_1 у задоволені його заяви від 22.10.2025 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про що винесено постанову від 23.10.2025 №50/02-31 (копія постанови додається).

Свою відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , приватний нотаріус Зубкова О.Л. мотивувала тим, що надані заявником документи не підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавицею.

Приватний нотаріус Зубкова О.Л. роз`яснила ОСОБА_1 про можливість вирішення зазначеного питання в судовому порядку шляхом звернення із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 з його тіткою ОСОБА_2 необхідно для оформлення його спадкових прав, без встановлення якого існує невизначеність зі спадковою масою майна померлої.

Нормативно-правове обґрунтування заяви про встановлення факту

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року у справі N 569/15147/17, провадження N 61-39308св18; від 18 листопада 2020 року у справі N 523/19010/15-ц, провадження N 61-5777св20; від 02 квітня 2021 року у справі N 191/1808/19, провадження N 61-6290св20; від 28 квітня 2021 року у справі N 204/2707/19, провадження N 61-15380св20.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі N 205/2102/19-ц (провадження N 61-872св21).

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 10.01.2019 у справі N 484/747/17 (провадження N 61-44149св18) дійшов категоричного висновку про те, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця (позивач) за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 07.06.2022 р. у справі N 175/4514/20, від 07.06.2023 р. у справі N 227/5018/21.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Тобто, суд вправі задовольняти заяви про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Згідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. N 5 (зі змінами та доповненнями) "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає справи про встановлення факту який безпосередньо породжує юридичні наслідки, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, тощо.

Отже, факт спільного постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 з червня 2018 року по 05.12.2024 (час відкриття спадщини) за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується наданими суду письмовими доказами.

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 з його тіткою ОСОБА_2 необхідно для оформлення його спадкових прав, без встановлення якого існує невизначеність зі спадковою масою майна померлої.

На виконання вимог статті 175 ЦПК України повідомляємо про таке.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляємо, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляємо, що вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалось.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляємо, що у заявника ОСОБА_1 наявні оригінали таких письмових та електронних доказів, копії яких додано до заяви:

-свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_3 ;

-нотаріальна довіреність ОСОБА_2 від 14.11.2023 року на представництво її інтересів ОСОБА_1 , посвідчена приватним нотаріусом Зубковою О.Л.;

-Акт про фактичне проживання особи від 15.10.2025 №1304, затверджений начальником Житлово-експлуатаційної дільниці №2 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»;

-лист в.о. директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Святошинського району м. Києва від 09.09.2025 №582;

-роздруківки та електронний носій з месенджера Viber щодо онлайн консультації з лікарем-терапевтом, а також платіжна інструкція №0.0.3646141885.1 від 15.05.2024 р. про оплату заявником ОСОБА_1 онлайн консультації;

-довідки про оплату ОСОБА_1 за комунальних послуги за квартиру ОСОБА_2 у жовтні та листопаді 2025;

-довідки про оплату ОСОБА_1 за комунальних послуги за квартиру ОСОБА_2 у 2021 році та січні 2022 року;

-Договір-замовлення №44 від 06.12.2024 на організацію поховання ОСОБА_2 та надання суміжних послуг з додатком до нього;

-Заповіт ОСОБА_2 на ОСОБА_1 від 21.10.2022 року;

-Постанова приватного нотаріуса Зубкової О.Л. від 23.10.2025 № 50/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно із п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляємо, що понесені заявником витрати становлять оплату судово збору, а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за заяву фізичної особи у справах окремого провадження у розмірі 605,60 грн., витрати за надання правової допомоги відсутні.

У відповідності із п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підтверджуємо, що заявником не подано іншого позову (заяви) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судовий збір сплачений заявником 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за заяву фізичної особи у справах окремого провадження у розмірі 605,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись нормами ст.ст. 1216-1218, 1220, 1221, 1268, 1269, 1296 ЦК України, ст.ст. 15 та 315 ЦПК України,-

ПРОСИМО СУД:

1.Відкрити провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про встановлення факту його постійного проживання з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зубкової Ольги Леонідівни належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної до майна померлої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3.Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ; в період з червня 2018 по дату смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4.