Рішення № 132604270, 16.12.2025, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/619/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Піщуліної І.С.,

з секретарем Ярошенко В.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у сумі 32000 гривень, у тому числі: 5000 гривень заборгованість за кредитом, 27000 гривень заборгованість за відсотками.

Також просить в порядку частин 10,11 ст.265 ЦПК України зазначити у рішенні суду про те, що (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь товариства.

Окрім цього, просить роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Свої вимоги мотивує тим, що 11 серпня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №4881320, який підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач, отримавши у кредит грошові кошти, зобов`язання за вказаним договором щодо їх повернення належним чином не виконав, у результаті чого і виникла зазначена вище заборгованість. Окрім цього, на підставі укладеного з позивачем договору факторингу первісний кредитор відступив належне йому право вимоги, а позивач набув всі права кредитора за зазначеним вище кредитним договором й має право вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року було відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також цією ухвалою було задоволено клопотання представника позивача та витребувано письмові докази у акціонерного товариства комерційного банку «Універсал банк».

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, представник позивача просить справу розглядати без його участі, відповідач про причину неявки не повідомив.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 11 серпня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4881320 (далі-Договір 1), згідно з яким останньому було надано кредит у сумі 5000 гривень на 360 днів, з фіксованою процентною стандартною ставкою за користування кредитом у розмірі 1,50 % за кожен день користування кредитом (пункти 1.2., 1.3., 1.4. Договору 1).

Відповідно до пункту 1.2. Договору 1 товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктом 1.3. Договору 1 визначено, що періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до договору.

Відповідно до пункту 1.5. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 32000 гривень, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 29765 гривень.

Згідно з пунктом 2.1. Договору 1 кредит надається клієнту у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної кратки) НОМЕР_1 .

Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення договору. Дата надання кредиту 11 серпня або 12 серпня 2024 року. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з пунктом 2.1. договору (пункти 2.2., 2.4. Договору 1).

Пунктом 9.7.1. Договору 1 передбачено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладання на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично та стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІКС товариства/зазначений в цьому договорі.

11 серпня 2024 року позивачем через платіжну систему ТОВ «Пейтек» було перераховано відповідачу на його банківський рахунок, емітент платіжної картки акціонерне товариство «Універсал банк», номер платіжної картки № НОМЕР_2 , кошти у сумі 5000 гривень.

Факти укладення договору про надання фінансового кредиту в електронній формі та перерахування відповідачу коштів за кредитним договором підтверджується копіями договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4881320 з Додатками №1 та №2, що підписані сторонами електронними підписами, зокрема, відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 78784 (а.с. 30-41), паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами електронними підписами, зокрема, відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 58402 (а.с. 42-44), листом товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» «20250401-2260 від 01 квітня 2025 року (а.с. 55), листом акціонерного товариство «Універсал банк» №БТ/Е-16516 від 28 жовтня 2025 року (а.с. 133).

31 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура» і товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №31/03/2025 (далі-Договір 2), за яким перше відступило за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні товариству з обмеженою відповідальністю «Лінеура» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, який є Додатком до договору та його невід`ємною частиною, у тому числі і до ОСОБА_1 , що підтверджується копіями Договору 2, витягом з реєстру боржників до зазначеного вище договору факторингу та платіжною інструкцією №6743 від 31 березня 2025 року (а.с. 71-75, 81, 82).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №4881320, сформованої товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура» (а.с. 56-59), станом на 31 березня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за Договором 1 становить 24975 гривень, з яких 5000 гривень - за тілом кредиту, 17475 гривень за процентами за користування кредитом, штрафні санкції 2500 гривень.

З розрахунку заборгованості позивача за договором №4881320 (а.с. 60-61) вбачається, що в межах строку дії Договору 1 за 127 календарних днів (01 квітня 2025 року по 05 серпня 2025 року) позивачем, після переходу до нього права вимоги за кредитним договором №4881320, було нараховано відповідачу проценти за користування кредитом в сумі 9525 гривень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що між первісним кредитором, право вимоги після якого набув позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі, за яким первісний кредитор виконав усі взяті на себе зобов`язання, натомість відповідач порушив договірні зобов`язання по сплаті заборгованості за кредитним договором й має сплатити позивачу, до якого перейшло право вимоги за цим договором, заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування ним.

Оцінюючи обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування інфляційних втрат 3% річних в порядку, передбаченому частинами 10,11 статті 265 ЦПК України, суд зважає на таке.

За правилами частини 10 статті 265 ЦПК України, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу ( частина 11 статті 265 ЦПК України).

З аналізу наведених вище норм статті ЦПК України вбачається, що частина 10 статті 265 ЦПК України не носить імперативного характеру, тобто, суд наділений правом, а не обов`язком у рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості до моменту виконання рішення відсотків або пені.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, позов слід задовольнити частково.

Крім того, представник позивача у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 10000 гривень.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представник надав копії договору про надання правової допомоги від №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 99-100), заявки №110877 на виконання доручення до договору про надання правової допомоги від №10/12-2024 (а.с. 101-102), акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правової допомоги від №10/12-2024 (а.с. 104), ордеру про надання правничої допомоги серії АІ №2000095 від 22 вересня 2025 року (а.с. 105).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на зазначене, й, проаналізувавши надані суду докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд вважає, що їх розмір, заявлений представником позивача, є обґрунтованим, а тому вказані витрати в сумі 10000 гривень підлягають відшкодуванню з відповідача.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2422 гривні 40 копійок, в порядку статті 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 3, 10, 141, 259, 263, 265, 273, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4881320 від 11 серпня 2024 року у сумі 32000 гривень, у тому числі: 5000 гривень заборгованість за кредитом, 27000 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 гривень 40 копійок та витрати на правничу допомогу у сумі 10000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул.Загородня, будинок 15, офіс 118/2, м.Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44559822.

Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович, місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне рішення суду складено 16 грудня 2025 року.

Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА