Ухвала суду № 132599542, 16.12.2025, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/200/25

Провадження № 2/584/300/25

УХВАЛА

16.12.2025 м.Путивль

Путивльський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Токарєва С.М., при секретарі Зікрати Я.В., за участі: представника позивача - Ланіна В.П., розглянувши заяву про самовідвід судді Путивльського районного суду Сумської області Токарєва С.М. у цивільній справі № 584/200/25 (пр. № 2/584/300/25) за позовом Виконавчого комітету Путивльської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

в с т а н о в и в:

У провадженні Путивльського районного суду Сумської області (головуючий судя Токарєв С.М.) перебуває цивільна справа № 584/200/25 (пр. № 2/584/300/25) за позовом Виконавчого комітету Путивльської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позивач звернувся з вимогами про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати в сумі 87883,27 грн.

Свій позов обгрунтовує тим, що відповідач є власником нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка відноситься до комунальної власності.

На даний час договір оренди земельної ділянки за вказаною адресою між позивачем та відповідачем не укладено, в зв`язку з чим орендна плата за користування земельною ділянкою не сплачується.

Головуючим суддею Токарєвим С.М. заявлено самовідвід з тих підстав, що, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , як провідний спеціаліст - юрисконсульт юридичного відділу виконкому Путивльської міської ради, входила до складу тимчасової комісії з проведення обстеження земельної ділянки комунальної власності, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Склад вказаної комісії було затверджено розпорядженням Путивльського міського голови від 13.06.2024 № 79-ОД.

При цьому, акт обстеження земельної ділянки від 13.06.2024 № 13-06/24, складений членами вказаної комісії, є одним із доказів, якими позивач обгрунтовує заявлені позовні вимоги.

Таким чином, Кравченко А.Ю. в силу своїх посадових обов`язків приймала участь у складанні документів, які є доказами у даній цивільній справі.

При цьому, з грудня 2024 року ОСОБА_2 є працівником апарату Путивльського районного суду Сумської області, а саме - працює на посаді секретаря судового засідання.

10.10.2025 відбулися збори суддів Путивльського районного суду Сумської області, на яких шляхом таємного голосування на адміністративну посаду голови суду обрано ОСОБА_3 з 11.10.2025 строком на 3 роки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду контролює ефективність діяльності апарату суду.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що після відкриття провадження у даній справі Кравченко А.Ю., була прийнята на роботу до Путивльського районного суду Сумської області та є підконтрольною та підзвітною голові Путивльського районного суду Сумської області Токарєву С.М., тому вказані обставини можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду вказаної цивільної справи.

Згідно ч. 1ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Відповідно п. 5 ч. 1ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а згідно п. 81 рішення ЄСПЛ від 06.09.2005 «Салов проти України» (Salov v. Ukraine), заява № 65518/01) «неупередженість» у сенсі п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, суддя не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів також викладені у рішеннях ЄСПЛ (зокрема, справа «Мироненко та Мартиненко проти України» (Mironenko and Martenko v. Ukraine), заява № 4785/02, 10.12.2009, п. 66, 69, 70), згідно яких наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободза допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі необхідно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, необхідно з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді. У справі «Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006, заява № 33949/02) ЄСПЛ констатував, що «наявність безсторонності відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49). При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, а у п. 2.5 цих принципів визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При цьому суддя підлягає задоволенню відвід від участі в розгляді справи, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти можливій упередженості судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (суддів), оскільки кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод). При цьому незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 ЦПК Україниз підстав, зазначених у статях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до положень ч. 1 ст.40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень ч. 9 ст.40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

У зв`язку з наведеним заявлений самовідвід підлягає задоволенню в силу вимог п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України, яким визначено, що суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39-41, 258-261 ЦПК України,

постановив:

Заяву про самовідвід судді Путивльського районного суду Сумської області Токарєва Сергія Миколайовича у цивільній справі № 584/200/25 (пр. № 2/584/300/25) за позовом Виконавчого комітету Путивльської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, - задовольнити.

Справу спрямувати до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.М.Токарєв