Ухвала суду № 132596603, 12.12.2025, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/647/25

Провадження № 6/535/20/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2025 року с-ще Котельва

Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Шолудько А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Оніпка Євгена Анатолійовича про розстрочення виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 28.10.2025 у справі за №535/647/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Оніпко Є.А., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВІ №1336406 від 25.09.2025 (а.с. 159), звернувся через систему «Електронний суд» до Котелевського районного суду Полтавської області із заявою про розстрочення строком на десять місяців виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 28.10.2025 у цивільній справі за №535/647/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, шляхом сплати стягнутої заборгованості та судового збору рівними платежами щомісяця.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду представник заявника зазначив, що рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 28.10.2025 у цивільній справі №535/647/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість на загальну суму 17745,00 грн (сімнадцять тисяч сімсот сорок п`ять грн 00 коп.), а саме: за договором позики №4328421 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.11.2023 в розмірі 7620,00 грн; за договором про надання фінансового кредиту №00921-10/2023 від 03.10.2023 в розмірі 10125,00 грн. В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1169,65 грн (одна тисяча сто шістдесят дев`ять гривень 65 коп.). ОСОБА_1 є діючим військослужбовцем, а отже враховуючі військові дії знаходиться в завідомо вразливому положенні щодо стягнення з нього будь яких грошових сум, адже наявне грошове забезпечення не дозволяє одномоментно виплатити стягнуту судом коштів. Розстрочка виконання рішення суду надасть можливість позивачу (стягувачу) у нетривалий проміжок часу одержати виконання від боржника рішення суду без особливих ускладнень, адже ніякого майна у відповідача немає і єдиними засобами для існування є відповідні виплати які той отримує як військовослужбовець. При цьому хотів би наголосити, що будучи військовим ОСОБА_1 значну суму коштів витрачає на потреби свого підрозділу в зв`язку з проблемами у фінансуванні ЗСУ. За таких обставин, просить розстрочити виконання рішення суду по справі №535/647/25, строком на десять місяців, шляхом сплати стягнутої заборгованості та судового збору рівними платежами щомісяця.

Представник позивача Зіморой Д.М., який діє на підставі довіреності від 05.12.2024 (а.с. 177), 02.12.2025 через систему «Електронний суд» надав заперечення на клопотання про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення Котелевського районного суду Полтавської області по справі №535/647/25 (а.с. 172-175), в якому зазначив, що для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Заявником, суду не надано переконливих, належних доказів тяжкого матеріального становища, наявність інших істотних умов, які ускладнюють виконання рішення суду та роблять його неможливим, до яких також відноситься відсутність майна (рухомого та нерухомого), за рахунок якого можливо виконати рішення суду. Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області по справі №535/647/25 є необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, та не підлягає задоволенню, підстави наведені відповідачем для розстрочення виконання постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 28.10.2025 по справі №535/647/25 є недоведеними, та не повинні братися судом до уваги.

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Оніпко Є.А. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 164, 167, 170, 180). Представник заявника 12.12.2025 подав до суду через систему «Електронний суд» клопотання про розгляд справи без його та заявника (відповідача) участі, повністю підтримують подану заяву та просять її задовольнити (а.с. 181, 182).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 169, 171), у запереченні на клопотання про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення просить судові засідання проводити за відсутності представника позивача (а.с. 175).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення необхідно відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 28.10.2025 у справі №535/647/25 із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стягнуто заборгованість на загальну суму 17745,00 грн (сімнадцять тисяч сімсот сорок п`ять грн 00 коп.), а саме: за договором позики №4328421 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.11.2023 в розмірі 7620,00 грн; за договором про надання фінансового кредиту №00921-10/2023 від 03.10.2023 в розмірі 10125,00 грн, в іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - відмовлено, та стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1169,65 грн.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 28.10.2025 у справі №535/647/25 набрало законної сили 02.12.2025.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції. («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28.07.99, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19.03.97, § 40).

Крім того, у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

У цьому контексті для виправдування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися й інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Відповідач і позивач знаходяться у рівних економічних умовах і в одній державі, тому незадовільний фінансовий стан відповідача сам по собі є недостатньою причиною для відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання..

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 за №1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Разом з тим, пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 №14 визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, розстрочення виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні рішення або наявність яких робить його не можливим.

Розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Частина 5 ст. 435 ЦПК України містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення.

Підстави для розстрочення виконання рішення повинні бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами.

Узагальнюючи підстави наведені представником заявника у клопотанні про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на матеріальному становищі заявника, у якого немає майна, і єдиними засобами для існування є відповідні виплати, які він отримує як військовослужбовець. Крім того, будучи військовим ОСОБА_1 значну суму коштів витрачає на потреби свого підрозділу, в зв`язку з проблемами у фінансуванні ЗСУ.

Заявником не надано до суду належних та допустимих доказів щодо розміру грошового забезпечення, яке він отримує як військовослужбовець, а також доказів його скрутного матеріального становища чи наявності інших істотних умов, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, доказів відсутності рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого можливо виконати рішення суду.

Верховним Судом у постановах від 18.02.2020 у справі №922/2191/12 та від 16.01.2020 у справі №910/1820/19 зазначено, що питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватись з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися і оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання і впливати на фінансовий стан позивача.

Відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є правом суду, яке може бути реалізоване у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих обґрунтувань та дослідження доказів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, позицію позивача, суд приходить до висновку, що заявником не надано суду належних доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 81, 247, 353, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Оніпка Євгена Анатолійовича про розстрочення виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 28.10.2025 у справі за №535/647/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Шолудько