Рішення № 132594333, 01.12.2025, Оболонський районний суд міста Києва

01.12.2025 Справа № 756/7994/25

Номер справи 756/7994/25

Номер провадження 2/756/4859/25

РIШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Белоконної І.В.,

за участі секретаря Погорелової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просив позбавити останню батьківських прав щодо їхнього малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що від спільного шлюбу з відповідачем він має малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він самостійно матеріально утримує сина та належним чином піклується про його здоров`я, інтелектуальний та духовний розвиток. Відповідач жодної участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини не приймає, не піклується про духовний та моральний розвиток, тому просить її позбавити батьківських прав.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.06.2025 за вказаним позовом відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні визнала позов та не заперечувала проти його задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надали до суду клопотання, в якому просять проводити розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20.11.2023 у справі № 756/4774/22 визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно висновку, наданого Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацієювід 24.11.2025 № 100-17049, позивач здійснює повне утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займається його вихованням, забезпечує дитині належні умови для його повноцінного розвитку.

Також у вищевказаному висновку зазначено, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток спільної дитини, його навчання, не спілкується з ним, не виявляє інтересу до його життя, не створює умов для отримання освіти, участі у вихованні не приймає, не виявляє батьківського піклування. Тому Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація - орган опіки та піклування, вважає, що є підстави вважати, що ОСОБА_2 ухвиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

На підставі вищевказаного судом було установлено, що відповідач не виконує обов`язків матері по вихованню малолітнього сина, не цікавиться життям та станом його здоров`я, не намагається спілкуватися з ним, не надає необхідної матеріальної допомоги, тобто свідомо усунулася від виховання дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню та вихованню сина, також враховуючи ті обставини, що відповідач визнає позовні вимоги та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно свого сина, беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що останню необхідно позбавити батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 200, 206, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 164, 165 СК України, ст. 12 Закону України«Про охорону дитинства», Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. 61 Конституції України,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна