Рішення № 132593654, 04.12.2025, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/852/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Державна установа «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення надміру виплаченої пенсії

ВСТАНОВИВ:

Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вХарківській областізвернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд: 1) стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму переплати пенсії в розмірі 32985 грн. 06 коп.; 2) стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку та отримував пенсію по інвалідності з 12.07.2024 на підставі заяви від 09.08.2024, наданих документів та виписки з акту огляду міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії від 12.07.2024 серії 12ААГ №953924.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, зареєстрованого за номером №В2176 від 09.06.2025 (вх №9924/9 від 20.06.2025), проведена медико-соціальна експертиза та скасовано інвалідність з ОСОБА_1 з 12.07.2024.

У позові зазначено, що рішенням відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.06.2025 №203750006688 встановлено, що ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії по інвалідності, в зв`язку з чим припинено виплату пенсії та скасоване рішення від 16.08.2024 №203750006688 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до підпунктів 1, 5 пункту 1 статті 49 Закону №1058-1V на підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, зареєстрованого за номером №В2176 від 09.06.2025, інвалідність ОСОБА_1 не встановлено з 12.07.2024.

Позивач зазначає, що листом від 25.06.2025 №2000-0310-8/96716 ОСОБА_1 повідомлялося про те, що виплату пенсії припинено у зв`язку зі скасуванням інвалідності, з дати встановлення 12.07.2024. У зв`язку зі скасуванням інвалідності було зайво виплачено пенсію у розмірі 32985,06 грн за період з 12.07.2024 по 30.06.2025. Відповідачу запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачена пенсія.

Відтак позивач вважає, що ОСОБА_1 права на отримання пенсії по інвалідності не має. На момент звернення до суду кошти на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надходили.

З урахуванням наведеного відповідачу ОСОБА_1 пенсія виплачена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не внаслідок рахункової помилки з боку позивача, а внаслідок порушення відповідачем вимог, передбачених підпунктом 1, 5 пунктом 1 статті 49 Закону №1058-IV та на підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, зареєстрованого за номером №В2176 від 09.06.2025.

Представник позивача - Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни вХарківській областіусудове засіданняне з`явився,про дату,час тамісце розглядусправи судомповідомлявся,у заявівід 04.12.2025просили судслухати справубез участіпредставника Головногоуправління Пенсійногофонду Українив Харківськійобласті напідставі нормчинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Підлісний М.О. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлялися, відзив не надано, у заяві від 09.11.2025 представник просив суд здійснити судовий розгляд справи за їх відсутності, клопотання про зупинення судового розгляду залишити без розгляду, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Третя особа - Державна установа«Український науково-досліднийінститут медико-соціальнихпроблем інвалідностіМіністерства охорониздоров`я України»у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлялася, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.

31.10.2025 на адресу суду надійшло клопотання (сформоване в системі Електронний суд від 30.10.2025) про зупинення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 09.06.202 року № В2176 скасовано попереднє рішення про встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності. Проте, відповідач, не погоджуючись зі згаданим рішенням, наразі оскаржує його в судовому порядку шляхом звернення з позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

19.11.2025 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, в якому між іншого просив суд залишити без розгляду його клопотання від 30.10.2025 про зупинення провадження в розглядуваній цивільній справі №627/852/25.

Беручи до уваги клопотання представника відповідача, та з огляду на приписи ст. 13 ЦПК України, якоюзакріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача про залишення без розгляду його клопотання про зупинення провадження по справі.

Щодо позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення з нього надміру виплаченої пенсії судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так,судом напідставі наданихматеріалів встановлено,що відповіднодо випискиз актаогляду медико-соціальноїекспертної комісіїдо довідкисерії 12ААГ№ 953924від 12.07.2024,виданої міжрайонноюСлобідською медико-соціальноюекспертною комісією, ОСОБА_1 з 12.07.2024 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково /а.с.9/.

ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи з 12.07.2024, призначену відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IVна підставі заяви від 09.08.2024 за №1212, виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ № 953924 від 12.07.2024, виданої міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною.

Відповідно до рішення відділу перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 203750006688 від 23.06.2025, відділом повторно розглянуто заяву №1212 від 09.08.2024 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України«Про загальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування» №1058-IV від 09.07.2003 року (зі змінами). Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи (м.Дніпро) зареєстрованого за номером № В2176 від 09.06.2025 р. проведена медико-соціальна експертиза та скасовано інвалідність з ОСОБА_1 з 12 липня 2024 року. Враховуючи викладене, право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV у ОСОБА_1 відсутнє /а.с.10,8/.

26.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на адресу ОСОБА_1 направлено лист № 2000-0310-8/96716 щодо повернення надміру виплаченої пенсії в сумі 32985,06 грн за період з 12.07.2024 по 30.06.2025 /а.с.11/.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписамист.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зіст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За приписами ст.46Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законодавство про пенсійне забезпечення базується наКонституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону,законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (ч. 1 ст.4 Закону № 1058).

Відповідно до ст.9Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом ст.23Закону України«Про пенсійнезабезпечення» пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання ( втому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058затвердженопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005№ 22-1.

У розділі ІІ Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Згідно із п. 2.2. до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж; індивідуальні відомості про застраховану особу, додані органом, що призначає пенсію; відомості про місце проживання особи.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК (абзац 2 п. 2.2. Порядку № 22-1).

Відповідно до ч.2 ст.35Закону №1058-ІV уразі, якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи. За змістом ч. 3 ст. 35 Закону №1058-ІV, у разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю.

Згідно зі ст.1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За приписами ст.1215ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно зі ст.50Закону №1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними, до стягнення, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України №6-4 від 21 березня 2003 року із змінами, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку, відповідно достатті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто,приписами ст.50Закону №1058 встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат: коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії; або коли такі дані були наданні страхувальником.

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначенозаконом, розмірі.

Згідно зіст.103Закону України«Про пенсійнезабезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Зловживанням збоку пенсіонера в розумінні ч.1 ст. 103 Закону № 1788-ХІІє, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі № 686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі № 340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17 (2-а/173/41/2017).

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України висловленої у постанові від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положенняст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положенняст. 1215 ЦК, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».

Суд зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п. 1 ч. 1ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

У позовній заяві позивачем зазначено, що рішенням відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.06.2025 №203750006688 встановлено, що ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії по інвалідності, в зв`язку з чим припинено виплату пенсії та скасоване рішення від 16.08.2024 №203750006688 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , відповідно до підпунктів 1, 5 пункту 1 статті 49 Закону №1058-1V, на підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, зареєстрованого за номером №В2176 від 09.06.2025, інвалідність ОСОБА_1 не встановлено з 12.07.2024. Розмір надміру виплаченої відповідачу пенсії за період з 12.07.2024 по 30.06.2025 склав 32985,06 грн.

Водночас, позивачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів подання відповідачем ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду України завідомо неправдивих документів, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживання з боку відповідача, або його недобросовісності.

В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05.02.2018 у справі № 556/1231/17).

Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Про це йдеться і у висновку викладеному у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №489/205/16-а та від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1ст. 95 ЦПК України).

Згідно зіст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За приписами ст.78ЦПК України суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.12ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення надміру виплаченої пенсії, здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, отже, виплачені пенсійні виплати поверненню не підлягають, відтак, і відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на результат вирішення спору та відмову в задоволенні позовних вимог, відповідно дост. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст.4,12,76-81,89,141,258-259,263-268,274,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Державна установа «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення надміру виплаченої пенсії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, розташований за адресою: майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, ЄДПРОУ14099344.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа: Державна установа «Український науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», розташований за адресою: пров. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, ЄДРПОУ 03191673.

Суддя Бугаєнко І. В.