Рішення № 132592693, 12.12.2025, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4883/25

Провадження № 2/545/2872/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Мамишевої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

представник ТОВ«Фінансова Компанія«Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом доОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №4448001 від 06.03.2024 в сумі 142147,75 грн., сплачену суму судового збору 2422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

В обґрунтування зазначив, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено 06.03.2024 кредитний договір №4448001, згідно з умовами якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 20000 грн. Відповідач не виконав належним чином умови кредитного договору. Сума заборгованості відповідача становить 142147,75 грн., з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 19999,99 грн., прострочена заборгованість за відсотками становить 112147,76 грн., заборгованість за штрафом становить 10000 грн.

Також, згідно з умовами договору факторингу ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем, на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а відтак позивачем набуто право вимоги за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 , яку і просить стягнути.

Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.58).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечує проти заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України.

Приймаючи доуваги,що представникпозивача незаперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст.280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2024 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4448001 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 (а.с.11-21).

Згідно п. 1.2 Договору, на умовах встановлених Договором Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 20000 гривень.

Як вбачається з п.1.3 Договору, строк кредитування 360 днів.

Згідно до умов п.9.3 Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами з урахуванням особливостей його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Договір укладений строком на 365 днів, але у будь-якому випадку Договір припиняється не раніше дати повного повернення/сплати Клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання, або в дату дострокового повного повернення/сплат Клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.4.1 Договору, стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного у п.1.3 Договору.

Згідно п.1.5.1 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк кредитування складає 99923,40 % річних.

Згідно п.1.6.1 Договору, орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 200000 грн.

Також згідно додатку №1 до Договору зазначено, що виходячи з строку кредиту, розрахунки за кредитом будуть мати наступні значення: 1. Усього сума платежу за розрахунковий період складе 200000 грн.; 2.Усього сума процентів за користування кредитом складе 180000 грн.; 3. Реальна річна процентна ставка складе 99923,40 % річних; 4. Загальна вартість кредиту складе 200000 грн. (а.с.22).

Встановлено, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4448001 від 06.03.2024 та додаток №1 до договору підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 74035 (зворот а.с.21-а.с.22).

Із положеньстатті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію»слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першоїстатті 3 Закону №675-VIIIелектронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 14.11.2024, що 06.03.2024 було перераховано кошти в сумі 20000 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 (зворот а.с.24).

Натомість, позичальником умови договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4448001 від 06.03.2024 належним чином не виконувались, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Лінеура Україна» за договором №4448001 від 06.03.2024 у період з 06.03.2024 по 14.11.2024 складає 142147,75 грн., з яких: 19999,99 грн. тіло кредиту, 112147,76 грн. проценти за користування та 10000 грн. штрафні санкції (а.с.25-29).

Щодо нарахування відсотків.

Згідно п. 1.3 Договору вбачається, що строк кредитування 360 днів (а.с.12).

Згідно до умов п.9.3, Договір укладений строком на 365 днів (зворот а.с.19).

Відповідно до п.1.4.1 стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.3; згідно п.1.4.2, знижена процентна ставка 0,25 % в день (зворот а.с.12).

Орієнтована реальна річна процента ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 99923,40 % річних (п. 1.5.1), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 16715,51 % річних (п.1.5.2).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відсотки за кредитом нараховані згідно умов договору в межах строку кредиту.

Щодо стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Згідно п. 6.4 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити штраф: у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожний 7-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання (а.с.17).

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом № 4643-IX затверджено Указ Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 14 липня 2025 року №468/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується до 03 лютого 2026 року.

З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Лінеура Україна» за договором №4448001 від 06.03.2024 вбачається, що заявлені до стягнення штрафні санкції за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором становить 10000 грн. (зворот а.с.29).

Водночас стягнення штрафних санкцій суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

14.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія«Кредит-капітал» (Фактор) укладений договір факторингу №14/11/2024 відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4448001 від 06.03.2024 (а.с.30-36).

Факт набуття прав вимоги ТОВ «Фінансова компанія«Кредит-капітал» щодо відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників до Договору факторингу №14/11/2024 від 14.11.2024 (а.с.37).

Відповідно до ч. 1 ст.1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються обставини щодо переходу прав вимоги від первісного кредитора до позивача.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч. 1 ст. 527 ЦК України.

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Відповідно дост. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №4448001 від 06.03.2024 у розмірі 132147,75 грн., що складається з наступного: заборгованість за основним зобов`язанням 19999,99 грн., заборгованість за нарахованими процентами 112147,76 грн.

В частині позовних вимог про стягнення штрафу суд відмовляє.

Що стосується судових витрат, то суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно зч.ч.1,2ст.37ЦПК Українивитрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. Зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4ст. 137 ЦПК Україникритерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов`язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною,малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Ціна позову 142147,75 грн., позов задоволений на суму 132147,75 грн., тобто на 92,96 %.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 2251,86 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України,

вирішив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, 79029) заборгованість за кредитним договором №4448001 від 06.03.2024 у розмірі 132147,75 грн., судовий збір у розмірі 2251,86 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Любчик