Ухвала суду № 132591399, 11.12.2025, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/1300/23

Провадження № 1-кп/0285/630/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2025 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченої ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2022 за №42022060000000017,

по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дахталія Крижопільського району Вінницької області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06.05.2025 вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17.01.2025 відносно ОСОБА_4 скасовано та призначено розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 , подав письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору через невідповідність його вимогамКПК України. В обґрунтування клопотання захисник вказав, що формулювання обвинувачення, яке викладене в обвинувальному акті є незрозумілим та не конкретним. Вказує про те, що колегією суддів апеляційного суду звернуто увагу на те, що формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 361 КК України щодо ОСОБА_4 є наслідком кваліфікації, як повторність за ч. 1 ст. 361 КК України, і не могло бути логічно і процесуально кваліфікованим без заяви потерпілої особи і наявності участі такої потерпілої особи у підтриманні висунутого обвинувачення в суді. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України здійснюється у формі приватного обвинувачення і може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого.

Волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною рушійною силою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до частини першої статті 477 КПК може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення згідно із частиною четвертою статті 26, пунктом 7 частини 1 статті 284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю. Отже на відміну від державного обвинувачення, частиною 4 ст. 26 і ст. 477 КПК України передбачено, що єдиною законною підставою для початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого, проти прав, свобод та законних інтересів якого вчинено кримінальне правопорушення.

В даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, жодну особу органом досудового розслідування потерпілим визнано не було. Фонд державного майна України із заявою про кримінальне правопорушення не звертався і, будучи забезпеченим необхідними умовами для реалізації своїх процесуальних прав, не ставив у будь який спосіб ні перед органами досудового розслідування (прокурором), ні перед судом питання про застосування щодо винного заходів кримінальної репресії.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №42022060000000017 від 27.01.2022 року відносно ОСОБА_4 за кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України, затвердженого прокурором Житомирської обласної прокуратури 17.02.2023р. відсутнє визначення стороною обвинувачення потерпілої особи.

Відсутність в обвинувальному акті законного формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту згідно ст. 377 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисники підтримали подане клопотання та просили задовольнити його.

Прокурор заперечила проти повернення обвинувального акта з підстав викладених в письмовому запереченні на клопотання про повернення обвинувального акту. Зокрема вказує на те, що обвинувальний акт у цьому провадженні відповідає вимогамст. 291 КПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для його повернення.

Вислухавши думку учасників судового провадження, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, що стосується клопотання яке вирішується, суд приходить до наступних висновків.

За змістом положень ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор пред`являє особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цьогоКодексу.

При цьому обвинувачення, згідно п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, пред`явлене в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.3 ч.3ст.314 КПК Українив підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Вичерпні вимоги до обвинувального акта викладені в ст. 291КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно п. 13 ч. 1ст. 3 КПК Українивизначено, що обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ч. 1ст. 2 КК Українипідставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, а згідно ч. 1ст. 11 КК Українизлочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 361 КК України щодо обвинуваченої ОСОБА_4 ґрунтується на кваліфікуючій ознаці повторності, яка за змістом обвинувального акту, випливає з інкримінування діяння, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України. З огляду на положення кримінального процесуального закону, кримінальне провадження за ч. 1 ст. 361 КК України належить до проваджень у формі приватного обвинувачення, що передбачає наявність заяви потерпілої особи та її участь у підтриманні обвинувачення в суді.

За відсутності в матеріалах провадження відповідної заяви потерпілої особи, а також відсутності визначеної потерпілої особи, яка підтримує обвинувачення в суді, кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 361 КК України є логічно та процесуально необґрунтованою, оскільки похідна кваліфікуюча ознака не може існувати самостійно без належного процесуального оформлення базового складу кримінального правопорушення.

Суд погоджується з клопотанням сторони захисту про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291КПК Україниз наведених в клопотанні підстав. Такі порушення перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Саме тому обвинувальний акт з доданими до нього документами підлягає поверненню прокуророві, який направив його до суду, для приведення у відповідність з вимогамиКПК України.

Формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин кримінального правопорушення по даному провадженні є некоректним і не дозволяє суду та стороні захисту визначити межі обвинувачення та порушує право обвинуваченої ОСОБА_4 на захист, оскільки вона має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення її обвинувачують та захищатися від конкретного обвинувачення.

Суд вважає, що відсутність конкретного викладення формулювання обвинувачення в обвинувальному акті може істотно вплинути на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та порушення права на захист обвинуваченої. В подальшому це позбавить суд можливості належним чином роз`яснити обвинуваченій суть обвинувачення на виконання вимогст.348 КПК Українита розглянути кримінальне провадження в його межах.

Крім того, такий обвинувальний акт, який містить недоліки та суперечності, суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, та як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п. 79).

Також слід врахувати, що положення пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 р. у справі«Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).

До того ж право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47)

Доводи прокурора про те, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291КПК Україниє необґрунтованими. Обвинувачення має бути викладено в чіткій, категоричній формі, не повинно допускати двоякого трактування. І саме такий принцип при складанні процесуального рішення та викладенні обвинувачення має належним чином забезпечити виконання завдання кримінального провадження, закріпленого уст. 2КПК України.

Таким чином, вказані вище обставини щодо порушення слідчим і прокурором вимог кримінального процесуального законодавства, про які йшлось вище, приводять суд до переконання про невідповідність обвинувального акту вимогамКПК України, а допущені при його складанні недоліки виключають можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду, а тому на підставі п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України, виходячи із передбачених ч. 6 ст.9, п. 13 ч. 1 ст.7 КПК Українизагальних засад кримінального провадження, з метою забезпечення учасникам судового процесу право на справедливий судовий розгляд справи, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ч. 2 ст.291, п. 3 ч. 3 ст.314, ст.369 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022060000000017 від 27.01.2022, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України, - повернути прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайоннийсуд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали - 15.12.2025 о 13 год 00 хв.

Головуюча суддя ОСОБА_1