Постанова № 132591142, 15.12.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16504/25

3/295/4102/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з ВАП УПП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

18.11.2025 близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив економічне та психологічне домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою та не пускав до будинку, чим порушив вимоги термінового заборонного припису від 16.11.2025 серії АА № 547661 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 173-8 КУпАП.

У судове засідання, призначене на 15.12.2025, ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином засобами поштового та телефонного зв`язку.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Будучи достеменно обізнаною про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, інших доказів, заяву про відкладення слухання справи або розгляд справи у режимі відеоконференції.

Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що його стосується.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАПпри розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2ст. 173-8 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, зважаючи на строки розгляду справи, визначеніст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатнім для прийняття рішення у справі.

Дослідивши адміністративні матеріали, оцінивши докази, зібрані особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 039665 від 28.11.2025; довідкою про результати перевірки за заявою ОСОБА_2 щодо вчинення неправомірних дій сином ОСОБА_1 ; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.11.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 547661 від 16.11.2025, іншими матеріалами справи.

Зібрані докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений спосіб, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2ст. 173-8 КУпАП, як невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, вина особи доведена.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 173-8 КУпАП у мінімальному розмірі.

Відповідно до ст.40-1КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2025 році 605, 60 грн).

Керуючись ст. ст.40-1,173-8,283,284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

(Отримувач коштів: ГУК у Жит. обл / ТГ м. Житомир/21081100; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797; Кодкласифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.