Рішення № 132590680, 09.12.2025, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1307/25

Провадження № 2/499/813/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 грудня 2025 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий

28 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» Чехун Юлія Віталіївна (далі також представник) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі також позивач) подала позовну заяву до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення заборгованості, в якій представник посилається, що відповідач не виконує умови кредитного договору, тому просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 54180 гривень та судові витрати в розмірі 2422 гривні 40 копійок (далі також позовна заява).

Відповідач не подав відзив проти позову.

2. Суд щодо неприбуття в судове засідання сторін зазначає таке

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини свого неприбуття суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав, хоча повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 29 жовтня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз`яснив право подати відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов`язок подати докази.

02 грудня 2025 року розгляд справи відкладено через відсутність відомостей про належне повідомлення відповідача про дату час та місце розгляду справи.

Іванівський районнийсуд Одеськоїобласті ухвалою від 09 грудня 2025 року постановив розглянути справу заочно.

4. Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин такі

30 жовтня 2024 року відповідач та позивач уклали кредитний договір № 09.10.2024-100000981, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним (далі Договір, а.с. 17-22).

За цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити процент (пункт 3.1 Договору.)

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1620 гривень у кожному з 2 чергових періодів (пункт 9 Договору).

Неустойка: 270 гривень, що нараховується на кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання (пункт 17 Договору).

Заявка до Договору свідчить, що: сума кредиту 18000 гривень; строк на який надається кредит 155 днів з дня його надання; денна процентна ставка 0,97%; загальні витрати за кредитом 27180 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту 45180 гривень.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 27 жовтня 2025 року свідчить, що відповідач має заборгованість у загальному розмірі 54180 гривень, що складається з заборгованості: за основною сумою боргу 18000 гривень; за відсотками 22320 гривень; комісією 1620 гривень; додатковою комісією 3240 гривень; неустойка -9000 гривень (далі розрахунок).

5. Норми права, які застосував суд такі

5.1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України, далі ЦК).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 207 ЦК).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок : передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва (пункт 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 514 ЦК).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (частина 1 статті 610 ЦК).

Договір єукладеним,якщо сторонив належнійформі досяглизгоди зусіх істотнихумов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК).

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК ).

5.2. Договірпро наданняфінансових послуг(крімпослуг зторгівлі валютнимицінностями тапослуг зпереказу коштів,якщо відповідніправочини повністювиконуються сторонамиу моментїх вчиненняі припроведенні відповіднихоперацій усуб`єкта первинногофінансового моніторингуне виникаєобов`язку здійсненняідентифікації та/абоверифікації клієнтазгідно іззаконом)укладається виключнов письмовійформі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Проелектронні документита електроннийдокументообіг"; шляхомприєднання клієнтадо договору,який можебути наданиййому дляознайомлення увигляді електронногодокумента навласному веб-сайтіособи,яка надаєфінансові послуги,та/або(уразі наданняфінансової послугиза допомогоюплатіжного пристрою)на екраніплатіжного пристрою,який використовуєособа,яка надаєфінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" (пункт 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

5.3. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронногопідпису завершуєтьсястворення електронногодокумента (частина 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

5.4. Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексамиУкраїни,а такожіншими актамизаконодавства. Пропозиціяукласти електроннийдоговір (оферта)або електроннийдоговір повиннімістити інформаціющодо можливостіотримання стороноютакої пропозиціїабо договоруу формі,що унеможливлюєзміну змісту. Якщопокупець (споживач,замовник)укладає електроннийдоговір шляхомрозміщення замовленняза допомогоюінформаційно-комунікаційнихсистем,продавець (виконавець,постачальник)зобов`язаний оперативнопідтвердити отриманнятакого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього (частина 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповіднодо актацивільного законодавстваабо задомовленістю сторінелектронний правочинмає бутипідписаний сторонами,моментом йогопідписання євикористання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Проелектронний цифровийпідпис",за умовивикористання засобуелектронного цифровогопідпису усімасторонами електронногоправочину; електронногопідпису одноразовимідентифікатором,визначеним цимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (частина 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

5.5. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи частина 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).

6. Мотиви застосування норм права такі

6.1. Суд зазначає, що реєстрація відповідача на сайті позивача, підписання ним Договору, підтверджує, що він був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання кредитних коштів. Адже Договір містить відомості, що відповідач ознайомився та погодився з його істотними умовами, які складають договір про надання банківських послуг.

Отже, підписанням Договору відповідач підтвердила прийняття відповідних умов у встановленій законом формі про всі умови кредитування, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Тож суд констатує, що 09 січня 2024 року між позивачем та відповідачем укладений Договір в електронній формі, його укладення в запропонованій формі відповідало волі відповідача, тому відповідно до Закону України«Про електроннукомерцію» Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

6.2. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав та надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 18000 гривень.

Відповідач належно взяті на себе зобов`язання за Договором не виконував, через що станом на 27 жовтня 2025 року має заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 54180 гривень, яка складається із сум наведених у розрахунку.

Відповідач заперечень щодо позову не надав, а суд самостійно не може поставити під сумнів, що умови Договору розроблені позивачем, які діяли на час підписання не були зрозумілі відповідачу і не доведені до його відома, включаючи й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами.

6.3. Суд зазначає, що розмір комісії визначений умовами Договору включений до загальних витрат за споживчим кредитом, такий платіж пов`язаний з отриманням кредиту, оскільки розмір та ставка комісії були узгоджені сторонами під час укладення цього договору, а сплата комісії за своїм характером є разовим платежем.

6.4. Отже, з огляду на приписи зазначених у пункті 5 мотивувальної частини цього рішення норм ЦК, після підписання Договору і отримання грошових коштів у відповідача виникає обов`язок у розмірі та на умовах встановлених Договором, повернути позивачу кредит й сплатити відсотки.

6.5. Зрештою, суд зазначає, що відповідач порушив права позивача, які ґрунтуються на договорі та законі.

6.6. Водночас судвважає,що вимогащодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 9000 гривень не може бути задоволена, бо пунктом 18 Прикінцевих таПерехідних положеньЦК визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тож, суд враховує, що ця норма є імперативною, тому вимога в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 9000гривеньвизнається необґрунтованою.

7. Висновок суду такий

Суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.

8. Розподіл між сторонами судових витрат такий

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).

Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то розмір сплаченого судового збору за позовом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2020 гривень 01 копійка, зважаючи на такий розрахунок: 2422 гривні 40 копійок (сума сплаченого судового збору) х 45180 гривень (розмір вимог, що підлягають задоволенню): 54180 гривень (розмір заявлених вимог).

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: будинок 133-А, на вулиці Саксаганського, міста Київ, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість у загальному розмірі 45180 (сорок п`ять тисяч сто вісімдесят) гривень.

Відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачену суму судового збору в розмірі 2020 (дві тисячі двадцять) гривень 01 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Іванівського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду, відповідачем у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а позивачем у загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення.

Повний текст заочного рішення складений 15 грудня 2025 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК