Рішення № 132589370, 11.12.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/1107/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Спецавтотранс", Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Обухівка, вул.Шмідта,44

до фізичної особи-підприємця Демиденка Дмитра Миколайовича, АДРЕСА_1

про стягнення 33933,83 грн заборгованості за послуги перевезення вантажу,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Заєць П.Л. адвокат за ордером, в режимі ВКЗ;

від відповідача: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Спецавтотранс" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи-підприємця Демиденка Дмитра Миколайовича з вимогами про стягнення 33933,83 грн заборгованості за послуги перевезення вантажу на підставі заявки від 14.10.2024 №ФП-332, зокрема: 27308,00 грн основного боргу, 976,72 грн 3% річних, 5649,11 грн інфляційних втрат та відшкодування судових витрат.

Ухвалами суду: від 15.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та проведення судового засідання призначено на 27.10.2025; від 27.10.2025 проведення судового засідання відкладено на 20.11.2025; від 03.11.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Спецавтотранс" про участь його представника у судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему "EasyCon"; від 20.11.2025 проведення судового засідання відкладено на 11.12.2025.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Так, відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.5 ст.6. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

ч.6 ст.6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

абз.1 ч.7 ст.6. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з:

відповіддю, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді Скиби Г.М. від 15.09.2025 №14372675 (а.с.27) фізична особа-підприємець Демиденко Дмитро Миколайович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" з 03.06.2024;

з довідкою про доставку електронного листа, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" (а.с.51), документ в електронному вигляді "ГПК Ухвала ст.216 (Відкладення розгляду справи)" від 20.11.2025 у справі №925/1107/25 (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу, фізичній особі-підприємцю Демиденку Дмитру Миколайовичу в його електронний кабінет та доставлено до останнього 20.11.2025 о 17:47 год.

Відповідно до ч.4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Оголошення про виклик відповідача у судове засідання було розміщено на офіційному вебсайті судової влади України 20.11.2025 (а.с.48).

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, вимоги не заперечив, доводів позивача не спростував, доказів належного та повного виконання умов договору суду не надав.

Відповідно до ст.ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено та приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

14.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Спецавтотранс" (далі виконавець, позивач по справі) та фізичною особою-підприємцем Демиденком Дмитром Миколайовичем (далі експедитор, відповідач по справі) було укладено договір перевезення, оформлений у спрощений спосіб у вигляді заявки на перевезення вантажу №ФП-332 (далі - заявка, а.с.7), згідно якої: дані вантажу акронал; вага вантажу 22 т; виконавець ТОВ "АТП "Спецавтотранс"; експедитор ФОП Демиденко Дмитро Миколайович; дані авто НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ; дані водія Пришедько Василь; адреса завантаження BASF SE, Ludwigshafen 67056, DE, BASF SE. Gate 15, Carl Bosch Strasse 38; пункт перетину кордону України Краківець-Корчова; адреса розмитнення Львів Україна; ставка по перевезенню 2500 євро; форма оплати безготівкова, в гривні на день вивантаження по курсу НБУ. По оригіналам транспортних документів до 5 банківських днів; дата завантаження 16.10.2024; дата розвантаження 22-23.10.2024; додаткові умови спеціалізована суха, чиста цистерна для перевезення вантажів, наявність видуву та шлангу 6 метрів, інформація для мийки: Е60+Е61+Е64+Р10+Р30+Р40+С81. Понаднормовий простій автомобіля на території Європи складає 100Є/доба, на території України 50 Є/доба.

Заявка містить підписи представників сторін та скріплена їх печатками.

23.10.2024 сторони підписали та скріпили печатками акт надання послуг №26 (а.с.8) на підставі договору - заявки на перевезення вантажу №ФП-332 від 14.10.2024, за умовами якого виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): міжнародне перевезення Людвигсхафен Німеччина-п/пКраківець-Львів Україна на суму 112308,00 грн.

23.10.2024 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №5 наданої послуги з перевезення вантажу на суму 112308,00 грн (а.с.9).

Відповідач здійснив лише часткову оплату за надані послуги з перевезення вантажу в розмірі 85000,00 грн (06.02.2025 20000,00 грн, 13.02.2025 15000,00 грн, 21.02.2025 15000,00 грн, 06.03.2025 10000,00 грн, 30.04.2025 15000,00 грн, 07.05.2025 10000,00 грн), що підтверджується фільтрованою випискою банку про рух коштів за рахунком позивача (виконавця) за період з 01.10.2024 по 02.09.2025 (а.с.10). Оплата прийнята позивачем та врахована при зверненні із позовом.

Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Спецавтотранс" в Господарський суд Черкаської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Демиденка Дмитра Миколайовича за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості за послуги перевезення вантажу на підставі заявки на перевезення вантажу №ФП-332 від 14.10.2024 в розмірі 27308,00 грн основного боргу, 976,72 грн 3% річних та 5649,11 грн інфляційних втрат.

Відповідачем відзиву на позов чи доказів виконання у повному обсязі умов договору перевезення вантажу до суду не надано.

Оцінюючи пояснення представника позивача та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 33933,83 грн заборгованості за договором перевезення вантажу, оформлений у спрощений спосіб у вигляді заявки на перевезення вантажу №ФП-332 від 14.10.2024 в міжнародному автомобільному сполученні.

Згідно з ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частиною 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачено зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання на ринку надання транспортних послуг (в тому числі вантажним автомобільним транспортом), самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Правові основи діяльності позивача та відповідача врегульовані положеннями Конституції України, нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.173 Господарською кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. А інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1, 7 ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч.1 ст.639 Цивільною кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст.218 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За вимогами ч.ч.2,3 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частина 4 ст.180 Господарського кодексу України передбачає, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Умови договору охоплюються приписами гл.63 Цивільного кодексу України як різновид послуги, яка безпосередньо споживається замовником, та міжнародним конвенціям з вантажних перевезень, до яких приєдналась Україна. Укладений між позивачем та відповідачем двосторонній, оплатний, строковий, консенсуальний договір перевезення вантажу у спрощений спосіб є чинним, не заперечений сторонами, не розірваний в установленому порядку, не визнаний судом недійсним. Суд вважає, що сторонами договору досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Суд враховує презумпцію правомірності правочину приписи ст.204 Цивільного кодексу України. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

ст.901. 1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. 2. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання;

ч.1 ст.903. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором;

ст.908. 1. Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. 2. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них;

ст.909. 1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. 2. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. 3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). 4. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору перевезення вантажу, укладеного у спрощений спосіб за заявкою відповідача на перевезення вантажу №ФП-332 від 14.10.2024 надано останньому послуги з міжнародного перевезення: дані вантажу акронал; вага вантажу 22 т; виконавець ТОВ "АТП "Спецавтотранс"; експедитор ФОП Демиденко Дмитро Миколайович; дані авто НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ; дані водія ОСОБА_1 ; адреса завантаження BASF SE, Ludwigshafen 67056, DE, BASF SE. Gate 15, Carl Bosch Strasse 38; пункт перетину кордону України Краківець-Корчова; адреса розмитнення Львів Україна; ставка по перевезенню 2500 євро; форма оплати безготівкова, в гривні на день вивантаження по курсу НБУ. По оригіналам транспортних документів до 5 банківських днів; дата завантаження 16.10.2024; дата розвантаження 22-23.10.2024; додаткові умови спеціалізована суха, чиста цистерна для перевезення вантажів, наявність видуву та шлангу 6 метрів, інформація для мийки: Е60+Е61+Е64+Р10+Р30+Р40+С81. Понаднормовий простій автомобіля на території Європи складає 100Є/доба, на території України 50 Є/доба.

Заявка містить підписи представників сторін та скріплена їх печатками.

23.10.2024 сторони підписали та скріпили печатками акт надання послуг №26 (а.с.8) на підставі договору - заявки на перевезення вантажу №ФП-332 від 14.10.2024, за умовами якого виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): міжнародне перевезення Людвигсхафен Німеччина-п/пКраківець-Львів Україна на суму 112308,00 грн.

23.10.2024 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №5 наданої послуги з перевезення вантажу на суму 112308,00 грн (а.с.9).

З наявних у справі доказів, судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором перевезення вантажу, укладеного у спрощений спосіб за заявкою відповідача на перевезення вантажу №ФП-332 від 14.10.2024, надавши послуги з перевезення вантажу на умовах, погоджених у ньому, що підтверджується актом надання послуг №26 від 23.10.2024 та рахунком на оплату №5 від 23.10.2024. Тобто відповідач замовив та спожив дані послуги.

Про належне виконання позивачем зобов`язань за договором перевезення вантажу, укладеного у спрощений спосіб за заявкою відповідача на перевезення вантажу №ФП-332 від 14.10.2024, також свідчить відсутність будь-яких зауважень чи претензій з боку відповідача, як замовника щодо наданих послуг, а також здійснена останнім часткова оплата наданих послуг у розмірі 85000,00 грн (06.02.2025 20000,00 грн, 13.02.2025 15000,00 грн, 21.02.2025 15000,00 грн, 06.03.2025 10000,00 грн, 30.04.2025 15000,00 грн, 07.05.2025 10000,00 грн), що підтверджується фільтрованою випискою банку про рух коштів за рахунком позивача (виконавця) за період з 01.10.2024 по 02.09.2025.

Залишок основної заборгованості відповідача станом на день звернення позивача до суду становила 27308,00 грн.

Суд вважає, що строк виконання оплати відповідачем за надані послуги перевезення вантажу є таким, що настав.

Вказані обставини відповідачем не спростовано. Станом на день розгляду справи доказів належного виконання умов договору перевезення вантажу, укладеного у спрощений спосіб за заявкою відповідача на перевезення вантажу №ФП-332 від 14.10.2024 у повному обсязі не надано.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання у строки, встановлені в заявці відповідача на перевезення вантажу №ФП-332 від 14.10.2024, є правовою підставою для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми основного боргу 27308,00 грн у примусовому порядку.

Разом з тим, за прострочення виконання зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 5649,11 грн інфляційних втрат та 976,72 грн 3% річних.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до наданого позивачем у позовній заяві розрахунку (а.с.12-19) розмір інфляційних втрат за порушення строків розрахунків за весь період прострочення, визначений позивачем з 23.10.2025 по 06.02.2025 та з 08.05.2025 по 02.09.2025 складає 5649,11 грн та 3% річних за користування чужими грошовими коштами за період прострочення, визначений позивачем з 24.10.2025 по 06.02.2025 становить 976,72 грн.

Судом перевірено математичний розрахунок позивача за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт:Ліга Закон", з урахуванням періодів прострочення, встановлених щомісячних індексів інфляції та зменшення суми заборгованості. Розрахунок вимог позивачем виконано неправильно.

Суд встановив неправильне визначення позивачем періоду, протягом якого певна сума простроченого платежу не була сплачена, зокрема не врахована визначена в заявці відповідача на перевезення вантажу №ФП-332 від 14.10.2024 форма оплати: безготівкова, в гривні на день вивантаження по курсу НБУ. По оригіналам транспортних документів до 5 банківських днів. Відповідно до Цивільного кодексу України: строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.1 ст.251); строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252); перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1 ст.253).

Розрахунок позивача на суму 5649,11 грн інфляційних втрат та 976,72 грн 3% річних є неправильним з огляду на неправильне визначення періоду, протягом якого певна сума простроченого платежу не була сплачена.

Враховуючи викладене та заявлений позивачем період для стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд присуджує до стягнення їх частково, в таких сумах: 5593,45 грн інфляційних втрат, з яких 5128,57 грн за період з 29.10.2024 по 05.02.2025, 464,88 грн за період з 08.05.2025 по 02.09.2025 та 921,47 грн - 3% річних за період з 29.10.2024 по 05.02.2025.

Розрахунок здійснений судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон".

В частині стягнення решти сум інфляційних втрат та 3% річних позивачеві необхідно відмовити з мотивів необґрунтованості, безпідставності та недоведеності.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільною законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондує з приписами етапі 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 27308,00 грн основного боргу, 5593,45 грн інфляційних втрат та 921,47 грн - 3% річних.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відтак, належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 3028,00 грн судового збору за мінімальною ставкою.

Згідно із ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

У позовній заяві позивач відповідно до ст.124 Господарського процесуального кодексу України вказав, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом справи, становить 10000,00 грн, що докази на підтвердження розміру судових витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд при ухваленні рішення не розглядає питання про розподіл витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Демиденка Дмитра Миколайовича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , рахунок в банку не відомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Спецавтотранс" (52030, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Обухівка, вул.Шмідта,44, код ЄДРПОУ 38120884, номер рахунку в банку не відомий) 27308,00 грн заборгованості за послуги перевезення вантажу на підставі заявки №ФП-332 від 14.10.2024, 921,47 грн 3% річних, 5593,45 грн інфляційних втрат та 3028,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 15.12.2025.

Суддя Г.М.Скиба