Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 346/4960/25
Провадження № 2/346/2732/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.02.2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 8711938, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, остання, у свою чергу, не виконала умов кредитного договору.
29.05.2023 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір відступлення прав вимоги №97-МЛ, згідно з яким право грошової вимоги за кредитним договором №8711938 від 02.02.2023 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, перейшло до позивача. Станом на 26.09.2025 року загальний розмір заборгованості позивачем визначено як 7021,10 грн., з яких: 2487,74 грн. за кредитом; 4533,36 грн. - за відсотками. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 422,40 грн. сплаченого судового збору та 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. Представник позивача Усенко М.І. через систему Електронний суд подав до суду письмове клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити у відсутності представника, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с.112-113).
Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи у її відсутності та не подала відзив на позов.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1ст. 14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628ЦКУкраїни договоромєдомовленістьдвохабобільшесторін,спрямовананавстановлення,змінуабоприпиненняцивільнихправтаобов`язків.Змістдоговорустановлятьумови(пункти),визначенінарозсудсторініпогодженіними,таумови,якієобов`язковимивідповіднодоактівцивільногозаконодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК Українивизначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Згідно з частиною 1статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 02.02.2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 8711938, відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.3.1, 1.4 якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти у сумі 5 000 грн. строком на 105 днів з 02.02.2023 року і складається з пільгового (становить 15 днів і завершується 17.02.2023 року ) та поточного (становить 90 днів і завершується 18.05.2023 року ) періодів, а позичальник - повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу ( 17.02.2023 року ), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості ( 18.05.2023 року ) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором ( а.с. 41-51 ).
Відповідно до п.1.5, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2 450 грн. в грошовому виразі ( орієнтована реальна річна процента ставка за пільговий період ), загальні витрати за весь строк кредитування становлять 15 950 грн. в грошовому виразі та 1 109% річних у процентному значенні ( орієнтована реальна річна процента ставка за весь строк кредитування ). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7 450 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування 20 950 грн. Комісія за надання кредиту 950 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1 500 грн., які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 13 500 грн., які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; тип процентної ставки фіксована, особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього договору.
Аналогічна інформація міститься в анкеті-заяві на кредит № 8711938 від 02.02.2023 року, де серед іншого також вказані надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви № 8711938, прийняті рішення по заяві та погоджені умови кредитування ( а.с. 39-40 ).
Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 2.2.1, 2.2.2 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.3 договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. в сумі та на умовах, визначених п. 2.3 договору. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору.
Згідно з п. 2.2.3, 2.3.1. договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, що визначена п.1.5.3 договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, встановлену п. 1.5.3. договору Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п. 1.5.3. договору.
Відповідно до п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення.
Згідно з п.5.1 договору позичальник підтверджує, що до укладення цього договору ознайомилася з наявними схемами кредитування, отримала у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього договору, а також з інформацією, передбаченою ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення договору отримала його проект разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами та Правилами, розміщеними на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору; умови договору їй зрозумілі; до укладення договору отримала від товариства інформацію, зазначену в Законах України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про споживче кредитування».
Пунктом 6.1 договору визначено, що цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.2 договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, менеджер або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.
Згідно з п. 6.4 договору укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.
Відповідно до п. 6.5 договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Додатком №1 до договору №8711938 від 02.02.2023 року ТОВ «Мілоан» та відповідач погодили графік платежів, їх кількість, розмір та періодичність, згідно з яким дата повернення кредиту 18.05.2023 року; кількість платежів 1; сума кредиту5000грн.; проценти за користування кредитом 15 000 грн.; комісія за надання кредиту - 950 грн.; загальна вартість кредиту 20 950 грн.; реальна річна процентна ставка 1 109 % річних ( а.с. 52 ).
У паспорті споживчого кредиту, що є додатком №2 до договору про споживчий кредит №8711938 від 02.02.2023 року, наведені аналогічні умови кредитування: тип кредиту - кредит; сума кредиту 5 000 грн.; строк кредитування - 105 днів; мета отримання кредиту - задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням найманого працівника; спосіб надання кредиту безготівково на рахунок з використанням карти; процентна ставка 2,00% за кожен день користування кредитом в межах пільгового періоду, вказаного в п. 1.3.1 договору; стандартна ставка - 3,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом поточного періоду, вказаного в п. 1.3.2 договору; тип процентної ставки - фіксована; платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору (а.с. 53-54).
В довідці про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір про споживчий кредит №8711938 від 02.02.2023 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан»; одноразовий ідентифікатор J29403, час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 02.02.2023 року о 20:30:50 год. (а.с. 55 ).
Відповідно до платіжного доручення № 92728548 від 02.02.2023 року ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти у сумі 5 000,00 грн. на картковий рахунок отримувача « ОСОБА_1 », код отримувача: НОМЕР_2 ; призначення платежу: кошти згідно з договором №8711938 (а.с. 56).
Згідно з даними інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 02.02.2023 року здійснено зарахування переказу коштів на суму 5 000 грн. ( а.с. 109 ).
29.05.2023року між ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» (новий кредитор) та ТОВ «Мілоан» (кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №97-МЛ, згідно з п. 1.1, 1.2 якого кредитор передає ( відступає ) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги ( права вимоги ) до боржників за кредитними договорам, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками ( портфель заборгованості ). Внаслідок передачі (відступлення ) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами ( а.с. 60-68 ).
29.05.2023 року ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» здійснило ТОВ «Мілоан» оплату згідно з договором відступлення прав вимоги №97-МЛ від 29.05.2023 року в сумі 1104663,30 грн., на виконання п. 7.1 договору, про що зазначено в платіжній інструкції №71529 (а.с. 73).
29.05.2023 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором відступлення прав вимоги №97-МЛ від 29.05.2023 року, згідно з яким кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників, кількістю 2 909 (а.с. 72 ).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення праввимоги №97-МЛвід 29.05.2023 року позивач набув право вимоги до позичальника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) за заборгованістю, яка виникла за кредитним договором №8711938 від 02.02.2023 року, в загальній сумі 7021,10 грн., з яких: 2487,74 грн. - сума кредиту; 4533,36 грн. - за відсотками ( а.с. 71 ).
Відповідно до відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за період з 02.02.2023 року по 18.05.2023 року включно, нарахування процентів за користування кредитом відбувалися відповідно до умов договору, а саме 15 днів кредитування нараховувалися за ставкою 2,00 % за кожен день (пільговий період ) та 90 днів користування кредитом (поточний період) - 3,00 %, та здійснено з 02.02.2023 року по 18.05.2023 року, тобто в межах строку кредитування (а.с. 57-59).
Позивачем вказано, що відповідач станом на 26.09.2025 року порушила умови кредитного договору і має заборгованість в розмірі 7021,10 грн., з яких: 2487,74 грн. - сума кредиту; 4533,36 грн. - за відсотками.
12.09.2025рокупозивачем на адресу відповідача направлено досудову вимогу щодо виконання зобов`язань за кредитним договором № 8711938 від 02.02.2023 року про необхідність повернути заборгованість за договором в сумі 7021,10 грн. Враховуючи подальше пред`явлення позову, дана вимога залишилась відповідачем без задоволення ( а.с. 74 ).
Із прийняттямЗакону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII(надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Устатті 3 Закону № 675-VIIIвизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3статті 11 Закону № 675-VIIIелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
У частинах 1, 3ст.509ЦКУкраїни вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормоюст. 639 ЦК Українипередбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитних договорів) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1ст.625ЦКУкраїни боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цьогоЗаконунадаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.
При цьому, судом, згідно з ч.4ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Відповідно доч.1ст.512ЦК Україникредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зіст.81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст.76,77ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач, уклавши електронний договір, за яким нею отримано послуги з надання коштів у кредит, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем відповідача договором відступлення прав вимоги, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 7021,10 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом також встановлено, що позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що стверджується платіжним дорученням (інструкцією) від 19.09.2025 року (а.с. 10). Дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача в зв`язку із задоволенням позовних вимог.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн., суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом ч.4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Судувід 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження№ 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Судувід 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4статті 137 ЦПК України.
Як встановлено судом, 01.07.2025 року між адвокатським об`єднанням "Апологет" і ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір про надання правової ( правничої ) допомоги №0107, відповідно до п. 1.1. якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової ( правничої ) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форм власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав в законних інтересів клієнта ( а.с. 79 ).
Відповідно до акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № 1556 від 05.09.2025 року сума наданих послуг відповідно до договору складає 8 000 грн. ( а.с. 80 ).
Згідно з детальним описом наданих послуг до акту за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги АО «Апологет» у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8711938, боржник ОСОБА_1 надало послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції - 30 хв.; складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта -1 шт. ( а.с. 81 ).
Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 2 000 грн.
На підставі ст. ст. 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 625, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28), заборгованість за кредитним договором №8711938 від 02.02.2023 року в загальному розмірі 7021 (сім тисяч двадцять одна) гривня 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Кредит-Капітал ", 2 000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування сторін:
Позивач: ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 15 грудня 2025 року.
Суддя: Яремин М. П.
Судове рішення № 132581585, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 10.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 346/4960/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: