Ухвала суду № 132581312, 11.12.2025, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1714/25

Провадження №2-во/190/20/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2025 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді- Кудрявцевої Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» про виправлення описки у рішенні суду та виконавчому листі по цивільній справі №190/1714/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК`Європейська агенція з поверенення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

26.09.2025 року рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК`Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено в повному обсязі.

24.11.2025 року П`ятихатським районним судом Дніпропетровської обаласті було видано виконавчий лист (на судовий збір та на загальну суму заборгованості за кредитним договором) по справі №190/1714/25.

09.12.2025 року представник позивача ТОВ «ФК`ЄАПБ» - Коптенко О.С. звернулася через підсистему «Електронний суд» з заявою про виправлення описки у резолютивній частині рішення суду та виконавчому листі, оскільки у резолютивній частині рішення від 26.09.2025 року та у виконавчому листі на загальну суму заборгованості, судом було допущено описку, а саме неправильно прописано суму заборгованості за основною сумою: "у розмірі 19430 (дев`ятнадцять тисяч чотириста) гривень, замість правильної "у розмірі 19430 (дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять гривень), що в свою чергу перешкоджає стягувачу пред`явити виконавчий лист до примусового виконання.

Дослідивши матеріали цивільної справи та зміст заяви про виправлення описки, суд вважає, що вимоги заявника щодо виправлення описки в резолютивній частині рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26.09.2025 року та виконавчому листі підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені у судовому рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Суд зазначає, що при виготовленні рішення, в його резолютивній частині та у виконавчому листі на загальну суму заборгованості, судом було допущено описку, а саме неправильно прописано суму заборгованості за основною сумою: "у розмірі 19430 (дев`ятнадцять тисяч чотириста) гривень, замість правильної "у розмірі 19430 (дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять гривень).

Статтею 432 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Описка - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка, помилки у написанні складних чисел тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, наприклад: написання прізвищ та імен, адреси, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Суд може виправити лише ті описки в судовому рішенні, які сам допустив. За змістом вказаної статті під опискою слід розуміти випадкову граматичну помилку, що тягне за собою неточний виклад змісту судового рішення чи перекручування його суті (наприклад, пропуск літери, цифри, їх перестановка, описки у написанні складних прізвищ або складних чисел тощо); арифметична помилка - це помилка у підрахунках (арифметичних діях). При цьому, диспозиція наведеної статті не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

У відповідності до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. за №14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття.

Водночас суд, виправляючи описку у своєму рішенні, не може змінювати зміст цього рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Слід зазначити, що інститут виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні має вкрай важливе значення у будь-якому виді судочинства та покликаний на усунення неточностей судового рішення, які впливають на можливість його реалізації. Водночас процесуальний закон не надає суду права змінити суть постановленого рішення шляхом виправлення описки. Зміна у такий спосіб суті рішення суду, яке набрало законної сили, суперечить принципу правової визначеності. Виходячи із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.

З огляду на вище наведені обставини, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника заявника ТОВ «ФК`ЄАПБ» - Коптенко О.С. про виправлення описки у резолютивній частині рішення П`ятихатського районного суду від 26.09.2025 року (справа №190/1714/25, провадження №2/190/783/25) та у виконавчому листі виданного судом 24.11.2025 року, прописавши правильно суму заборгованості за основною сумою - у розмірі 19430 (дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять ) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.260, 432 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія`Європейська агенція з повернення боргів» - Коптенко О.С., про виправлення описки у рішенні суду та у виконавчому листі в цивільній справі №190/1714/25, - задовольнити.

Виправити описку допущену у резолютивній частині рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26.09.2025 року та у виконавчому листі виданного судом 24.11.2025 року по цивільній справі №190/1714/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК`Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в яких прописати правильно суму заборгованості за кредитним договором №8125059 від 27.07.2024 - 19430 (дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять) гривень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя: Ю.В.Кудрявцева