Рішення № 132569595, 12.12.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10078/25

РІШЕННЯ

іменем України

12 грудня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не видалення даних про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, зобов`язавши Національне агентство з питань запобігання корупції видалити з Єдиного державного реєстру осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В підтвердження позовних вимог представник позивача зазначила, що вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07.04.2022 по справі № 715/812/22 позивача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.

Рішення набрало законної сили 10.05.2022.

Відповідно до примітки до статті 45 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ст. 369 КК України вважається корупційним кримінальним правопорушенням.

З цих підстав відомості про позивача були внесенні до Інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" та до Єдиного державного реєстру осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Позивач отримав повідомлення Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК від 09.06.2022 № 23-03/13958-22, яким його проінформовано про факт внесення відомостей до Реєстру та роз`яснено права, передбачені Законом України "Про захист персональних даних".

Позивач сплатив штраф у розмірі 34000 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 07.04.2022, код документа 9265-3488-5906-7714, та листом Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області від 15.04.2025 № 5-08-06/1529.

Відповідно до вимог правових норм КК України, на теперішній час судимість позивача погашена та він вважається особою яка не вчиняла жодного злочину, у тому числі злочину, який в розумінні закону вважається корупційним кримінальним правопорушенням.

Вказане підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" ФОВМ-003668380 від 18.04.2025 (ПОВНИЙ), де у розділі "Відомості про притягнення до кримінальної відповідальності", "Відомості про наявність не знятої чи не погашеної судимості", "Відомості про розшук" зазначено - ВІДСУТНІ.

Оскільки позивач є особою яка не вчиняла злочин, не притягалась до кримінальної відповідальності, відомості про нього не повинні відображатися в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, так як після втрати особою відповідного юридичного статусу вичерпана мета обліку інформації щодо неї.

Інформація яка раніше відображалася на підставі закону, нааразі (погашена судимість) набула статусу конфіденційної інформації про особу та може відображатися виключно на підставі згоди фізичної особи.

В той же час інформація про позивача як особу, яка притягнута до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення наявна в Єдиному державному реєстрі осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Внесена інформація повинна зберігати свою актуальність, тобто у реєстрі повинні відображатися лише відомості про осіб які на даний час вважаються такими, що мають судимість, осіб які притягнуті до кримінальної відповідальності і судимість не знята чи не погашена.

Інформація яка була внесена до Реєстру та яка відображалася у ньому до моменту погашення судимості, оброблялася НАЗК на підставі закону.

З моменту погашення судимості будь-яка інформація про позивача є конфіденційною інформацією, тому може бути опублікованою в Реєстрі виключно на підставі його згоди.

Оскільки законна мета обробки та оприлюднення даних щодо ОСОБА_1 , визначена законом як щодо особи яка притягнута до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення закінчилася з моменту погашення судимості, інформація яка відображається щодо нього в Єдиному державному реєстрі осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення не повинна відображатись, оскільки це суперечить ч. 1, 3 ст. 59 Закону України "Про запобігання корупції".

Разом з тим на даний час інформація про позивача в Реєстрі вже є недостовірною, позивач після зміни попередньої мети обробки персональних даних на нову мету, згоди не надавав.

Хоча норми КК України не визначають порядок ведення Реєстру, але визначають правовий статус особи який враховується при веденні Реєстру, оскільки внесення відомостей до реєстру та зберігання даних у реєстрі здійснюється виключно з метою обліку інформації про осіб яких притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, тому право особи на видалення щодо неї недостовірної інформації яка обробляється незаконно та вимога припинити обробку таких даних випливає із мети ведення самого Реєстру.

Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача, щодо не видалення своїх даних із Єдиного державного реєстру осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, тому звернувся в суд з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача-Національного агентства з питань запобігання корупції 03.07.2025 подала в суд відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.

Обґрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача пояснила, що вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07.04.2022 (справа № 715/812/22) ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.

На підставі вироку було внесено запис про притягнення позивача до кримінальної відповідальності до Єдиного державного реєстру осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі Реєстр).

29.05.2025 позивач звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції із заявою про вилучення відповідних відомостей щодо нього з Реєстру.

Листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.06.2025 № 49-04/48488-25 відмовлено у задоволенні заяви в зв`язку із відсутністю на те правових підстав.

Приписами п. 8 розділу II Положення про Реєстр визначено чіткий перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення з підстав не передбачених Положенням про Реєстр, не допускається. Суд не може перебирати на себе повноваження щодо визначення додаткових підстав для вилучення відповідних відомостей з Реєстру та як наслідок зобов`язувати Національне агентство вчиняти дії, що прямо суперечать законодавству яким врегульоване дане питання, у зв`язку з чим у Національного агентства відсутні законні підстави для вилучення відомостей стосовно позивача з Реєстру, про що позивач був повідомлений листом від 04.06.2025 № 49-04/48488-25.

Посилання позивача на те, що він у розумінні положень ст. 89 КК України вважається таким, що не був підданий кримінальному стягненню і не має судимості, не заслуговують на увагу, тому що сфера дії норм КК України не поширюється на спірні правовідносини.

Формування та ведення Реєстру здійснюється Національним агентством виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Норми КК України не регулюють порядок формування та ведення Реєстру, що в свою чергу виключає можливість застосування ч. 5 ст. 89 КК України в якості підстави для вилучення з нього відомостей.

Положення про Реєстр не містить в собі прямих норм щодо вилучення відомостей про особу з Реєстру, з підстав погашення такій особі судимості.

Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.

28.07.2025 року позивач надав суду додаткові пояснення у справі в яких обґрунтовує свою позицію та просить позов задовольнити повністю.

20.08.2025 представник відповідача надала суду додаткові пояснення, в яких зазначила, що на момент звернення позивача до Національного агентства із заявою про вилучення відповідних відомостей з Реєстру, так і на момент подання до суду вказаного позову, єдиною підставою відповідно до якої відомості стосовно ОСОБА_1 , могли бути вилучені з Реєстру, є скасування в судовому порядку вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07.04.2022 (справа № 715/812/22).

Викладені обставини безперечно доводять, що правовідносини які виникли між ОСОБА_1 , та Національним агентством як адміністратором Реєстру, в межах даного спору врегульовані виключно антикорупційним законодавством, яким передбачена чітка процедура вилучення відомостей з Реєстру.

Разом з тим, 17.06.2025 прийнято Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення" 4496-IX.

Внаслідок прийнятих змін, стаття 59 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, доповнена частиною 4 в якій врегульовано питання строків зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, зокрема строк зберігання відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень - до погашення або зняття судимості з особи.

В зв`язку з тим, що судимість ОСОБА_1 погашена, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 59 Закону України "Про запобігання корупції", Національне агентство вилучило з Реєстру відомості про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України.

Відтак в межах цього провадження відсутній предмет спору та об`єкт судового захисту, а задоволення позовних вимог позивача не породжуватиме для нього жодних правових наслідків.

На підставі викладеного, представник відповідача просить врахувати надані письмові пояснення щодо вилучення відомостей стосовно ОСОБА_1 , з Єдиного державного реєстру осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення під час розгляду справи.

26.08.2025 позивач надав суду письмову заяву в якій зазначив, що 14.08.2025 відповідач подав письмові пояснення № 112-02/69348-25 (в суді зареєстровані 20.08.2025), із змісту яких вбачається, що у справі відсутній предмет спору, оскільки на даний час відомості про позивача видалено з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Позивач вказав, що належного доказу, а саме довідки відповідної форми, НАЗК не надало.

В той же час у разі надання відповідачем на адресу суду належних доказів, то відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Позивач вважає, що повне відновлення прав та інтересів позивача неможливе без визнання бездіяльності відповідача протиправною, так як позивачу заподіяно моральну шкоду, тому рішення у цій справі матиме значення у разі подання позивачем позову про її відшкодування.

08.09.2025 відповідач надав додаткові пояснення у справі, де не погодився із доводами позивача про неможливість закриття справи, викладеними у письмовій заяві від 26.08.2025, та вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки відомості стосовно позивача видалено з Реєстру в зв`язку із змінами до статті 59 Закону № 1700-VII.

Подана ОСОБА_1 , заява від 29.05.2025 розглянута Національним агентством відповідно до вимог Закону та Положення про Єдиний державний реєстр осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення в межах наданих повноважень.

За результатами розгляду викладеної в ній інформації позивачу надана обґрунтована відповідь, що беззаперечно спростовує його твердження про нібито допущення відповідачем відносно позивача протиправної бездіяльності.

06.10.2025 позивач подав додаткові пояснення в яких просить суд врахувати, що відображення інформації про позивача в Реєстрі після погашення судимості є недостовірною інформацією, тобто порушує інформаційні права позивача на достовірність та актуальну інформацію, суперечить суті погашення судимості, порушує право на приватність, честь, гідність та репутацію, оскільки відомості про ОСОБА_1 , продовжують публікуватися у відкритому доступі в Реєстрі НАЗК, не має законної мети яка виправдовувала б таке втручання, тому позовні вимоги задовольнити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07.04.2022 у справі № 715/812/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.

Рішення набрало законної сили 10.05.2022.

Відповідно до примітки до статті 45 КК України, кримінальне правопорушення передбачене статтею 369 КК України вважається корупційним кримінальним правопорушенням.

З цих підстав відомості про позивача були внесенні до інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", положення про яке затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2022 № 207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2022 року за № 425/37761, та до Єдиного державного реєстру осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 345/31797.

Про внесення відомостей до Реєстру осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, позивач повідомлений листом Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК від 09.06.2022 № 23-03/13958-22.

Позивач згідно вироку суду сплатив штраф у розмірі 34000 грн, що підтверджується копією квитанції АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 07.04.2022, код документа 9265-3488-5906-7714, та копією листа Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області від 15.04.2025 № 5-08-06/1529.

Із змісту копії витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" ФОВМ-003668380 (ПОВНИЙ), виданого Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України вбачається, що витяг виданий про те, що громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Україна, ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ на території України станом на 18.04.2025 є особою, стосовно якої:

-Відомості про притягнення до кримінальної відповідальності" ВІДСУТНІ;

-Відомості про наявність не знятої чи не погашеної судимості" ВІДСУТНІ;

-Відомості про розшук" ВІДСУТНІ.

Із змісту копії витягу Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення від 28.05.2025, виданої Національним агентством з питань запобігання корупції, встановлено:

-пошук здійснений за відомостями-ПІБ: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ;

-за результатами пошуку було знайдено корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення-номер запису фізичної особи-316599, ІПН фізичної особи: 2997810471;

-відомості про особу яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення- ОСОБА_1 (також вказана адреса на час скоєння порушення, склад корупційного правопорушення, суть задоволення позовних вимог).

29 травня 2025 року представник позивача направила на адресу відповідача заяву б/н в якій просила видалити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення всі персональні дані щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , оскільки такі обробляються незаконно, а також видалити недостовірну інформацію про ОСОБА_1 як про особу яка є такою, що притягнута до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, а також проінформувала про те, що ОСОБА_1 пред`являє вмотивовану вимогу із запереченням (забороною) проти обробки своїх персональних даних Національним агентством з питань запобігання корупції та його структурним підрозділам.

Відповідач у відповідь на заяву представника позивача від 29.05.2025 року, направив на її адресу лист № 49-04/48488-25 від 04.06.2025 в якому із обґрунтуванням своєї позиції відмовив у вилученні відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Згідно з копією пошуку в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, наданої відповідачем до суду разом із додатковими поясненнями від 20.08.2025 року, результатів щодо ОСОБА_1 в Реєстрі не знайдено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень, визначає Закон України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі Закон № 1700-VII).

Відповідно до статті 2 Закону № 1700-VII, відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.

У разі якщо норми цього Закону чи інших актів законодавства у сфері запобігання корупції допускають неоднозначне (множинне) тлумачення норм щодо прав та обов`язків осіб, на яких поширюється дія цього Закону, застосовується найбільш сприятливе для таких осіб тлумачення норми.

Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 11 Закону № 1700-VII, до повноважень Національного агентства належить забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Відповідно до частини 1, та частини 3 статті 59 Закону № 1700-VII, відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.

Національне агентство забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру.

Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення:

1) прізвище, ім`я, по батькові;

2) місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

3) склад корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

4) вид покарання (стягнення);

5) спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку;

6) вид дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини 4 статті 59 Закону № 1700-VII, строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, становить: відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень-до погашення або зняття судимості з особи.

Після закінчення строків, визначених цією частиною, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню.

Стаття 59 Закону № 1700-VII доповнена частиною 4 Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення" від 17 червня 2025 року № 4496-IX (далі Закон № 4496-IX), який набрав чинності 17.07.2025 року.

Відповідно до частини першої статті 8, статей 11, 12 та 59 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло рішення Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення від 09.02.2018 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 345/31797 (далі Положення № 166).

Відповідно до пунктів 1, 2, підпункту 1 пункту 3, пункту 4 розділу I Положення № 166, це Положення визначає порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі-Національне агентство) Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього.

Реєстр-електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Окрім іншого Реєстр ведеться з метою забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Держатель та Адміністратор Реєстру-Національне агентство.

Відповідно до пункту 5 розділу I Положення № 166, Національне агентство розробляє нормативно-правову базу для функціонування Реєстру, затверджує методичні рекомендації щодо його ведення, здійснює безпосередній контроль за створенням нормативно-правової бази для функціонування Реєстру та дотриманням вимог цього Положення.

Згідно із пунктом 6, підпунктом 1 пункту 7, пунктом 10 розділу I Положення № 166, Національне агентство розробляє нормативно-правову базу для функціонування Реєстру, затверджує методичні рекомендації щодо його ведення, здійснює безпосередній контроль за створенням нормативно-правової бази для функціонування Реєстру та дотриманням вимог цього Положення.

Національне агентство забезпечує програмно-технічне супроводження програмного забезпечення Реєстру, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містяться у Реєстрі, навчання реєстраторів щодо наповнення та користування Реєстром, а також виконує інші функції, передбачені цим Положенням.

Реєстратором Реєстру (далі-Реєстратор) є самостійний структурний підрозділ апарату Національного агентства, що вносить або вилучає відомості кріс інших про фізичних осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень;

Право доступу до інформації, яка міститься у Реєстрі, надається Головою Національного агентства у порядку, визначеному законом.

Пунктами 1, 2 розділу II Положення № 166 встановлено, що внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень.

Підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, є:

1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;

2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Пунктом 6 розділу II Положення № 166 визначено перелік відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, що вносяться до Реєстру.

До Реєстру вносяться такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення:

1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності останнього);

2) число, місяць, рік народження;

3) місце народження;

4) паспортні дані (серія (за наявності) та номер паспорта, ким і коли виданий);

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

6) місце проживання (для іноземців, осіб без громадянства - місце проживання за межами України);

7) місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

8) стаття (частина статті) Кримінального кодексу України або Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої особу притягнуто до відповідальності;

9) склад корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

10) дата набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення;

11) дата, номер судового рішення, номер судової справи, найменування суду, який ухвалив (постановив) судове рішення про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення;

12) вид покарання (стягнення), суть задоволення позовних вимог;

13) підстава та дата зняття, погашення судимості;

14) реквізити розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;

15) спосіб вчинення дисциплінарного проступку;

16) вид дисциплінарного стягнення;

17) підстава для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Згідно із пунктом 8 розділу II Положення № 166, підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є:

1) ухвала суду про скасування вироку;

2) винесення виправдувального вироку;

3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;

4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення;

5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;

6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Відповідно до пункту 13 розділу III Положення № 166, Реєстратор зобов`язаний протягом тридцяти робочих днів з дня внесення до Реєстру відомостей про фізичну особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, повідомити таку особу про її права, визначені Законом України "Про захист персональних даних" (додаток 2).

Відповідно до підпункту 1 пункту 14 розділу III Положення № 166, відкритою для безоплатного цілодобового доступу до відомостей з Реєстру через офіційний веб-сайт Національного агентства є така інформація:

-про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення:

-прізвище, ім`я, по батькові;

-місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

-склад корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

-вид покарання (стягнення);

-спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку;

-вид дисциплінарного стягнення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист персональних даних" від 1 червня 2010 року № 2297-VI (далі Закон № 2297-VI), цей закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Статтею 2 Закону № 2297-VI встановлено, що у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

-обробка персональних даних-будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем;

-одержувач-фізична чи юридична особа, якій надаються персональні дані, у тому числі третя особа;

-персональні дані-відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;

-розпорядник персональних даних-фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця;

-суб`єкт персональних даних-фізична особа, персональні дані якої обробляються.

Згідно із статтею 4 Закону № 2297-VI, суб`єктами відносин, пов`язаних із персональними даними, є:

-суб`єкт персональних даних;

-володілець персональних даних;

-розпорядник персональних даних;

-третя особа, у тому числі суб`єкт надання міжнародної технічної допомоги;

-Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений).

Згідно із статтею 6 Закону № 2297-VI, мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.

У разі зміни визначеної мети обробки персональних даних на нову мету, яка є несумісною з попередньою, для подальшої обробки даних володілець персональних даних повинен отримати згоду суб`єкта персональних даних на обробку його даних відповідно до зміненої мети, якщо інше не передбачено законом.

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Персональні дані обробляються у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються, не довше, ніж це необхідно для законних цілей, у яких вони збиралися або надалі оброблялися.

Типовий порядок обробки персональних даних затверджується Уповноваженим.

Відповідно до статті 8 Закону № 2297-VI, особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Суб`єкт персональних даних має право:

-пред`являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;

-пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

-на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв`язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи.

Відповідно до статті 11 Закону № 2297-VI, підставами для обробки персональних даних є:

-згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних;

-дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;

-укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних;

-захист життєво важливих інтересів суб`єкта персональних даних;

-необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом;

-необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб`єкта персональних даних у зв`язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.

Згідно із частиною 2 статті 14 Закону № 2297-VI, поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 15 Закону № 2297-VI, персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.

Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:

1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб`єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;

2) припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом;

3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;

4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 2297-VI, порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат та орган державного фінансового контролю під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно із статтею 22 Закону № 2297-VI, контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних у межах повноважень, передбачених законом, здійснюють такі органи:

1) Уповноважений;

2) суди.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII (далі Закон № 2657-XII).

Відповідно до статті 11 Закону № 2657-XII, інформація про фізичну особу (персональні дані)-відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Аналіз змісту наведених правових норм та оцінка встановлених у справі обставин дає суду підстави зробити такі висновки.

В зв`язку із тим, що за вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07.04.2022 у справі № 715/812/22, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн., і таке кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 КК України вважається корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до примітки до статті 45 КК України, відомості про позивача були внесенні до інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", та до Єдиного державного реєстру осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення після набрання вироком суду законної сили 10.05.2022 року.

Відповідно до змісту копії витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" ФОВМ-003668380 (ПОВНИЙ), виданого Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України вбачається, що витяг виданий про те, що громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Україна, ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ на території України станом на 18.04.2025 є особою, стосовно якої:

-Відомості про притягнення до кримінальної відповідальності" ВІДСУТНІ;

-Відомості про наявність не знятої чи не погашеної судимості" ВІДСУТНІ;

-Відомості про розшук" ВІДСУТНІ.

Таким чином, станом на 18.04.2025 року судимість є погашеною, а позивач визнається таким, що немає судимості.

Інші документи щодо строків погашення судимості позивача, у матеріалах справи відсутні.

Оскільки внесення інформації до Єдиного державного реєстру осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відбулося в зв`язку із засудженням позивача за кримінальний злочин який відноситься до корупційних, та набрання вироком суду законної сили, тобто на підставі вироку суду, логічною дією відповідача є вилучення з Реєстру відомостей про позивача, якого притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, на підставі погашення судимості, та відповідно відсутності судимості.

В зв`язку із тим, що єдина законна підстава для розміщення відомостей позивача (персональних даних) у Реєстрі відпала, подальше їх розміщення в Реєстрі та обробка (будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем) суд розцінює як такі, що суперечать вимогам Закону № 1700-VII, та Закону № 2297-VI, враховуючи відсутність згоди ОСОБА_1 на такі дії відповідача, а бездіяльність відповідача щодо вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення з дати погашення судимості, а також письмову відмову у здійсненні таких дій за заявою представника позивача, протиправною.

Відповідач не оспорює факт погашення судимості позивача за вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07.04.2022 у справі № 715/812/22, згідно якого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн., разом з тим як зазначено вище не здійснив жодних дій щодо своєчасного вилучення відомостей позивача з Реєстру, посилаючись на відсутність у Положенні № 166 підстави для здійснення вилучення відомостей за настанням факту погашення судимості.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги такі заперечення відповідача своєї бездіяльності, враховуючи таке.

Статтею 59 Закону № 1700-VII, Національне агентство зобов`язано затвердити Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та порядок його формування та ведення.

У Положенні, затвердженому відповідачем відсутня підстава для вилучення відомостей про особу у разі погашення судимості, разом з тим із змісту повноважень Національного агентства, визначених Законом № 1700-VII вбачається, що при затвердженні Положення № 166, а також в послідуючому при його застосуванні така підстава як виключення відомостей особи з Реєстру в зв`язку із погашенням судимості могла бути внесена Національним агентством до Положення, враховуючи наявність інституту погашення судимості та інші правові норми чинного законодавства, в тому числі і норми Закону № 2297-VI.

Враховуючи наведене, суд робить висновок про те, що необхідно визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не вилучення відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Відповідно до частини 1, та частини 2 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 24 квітня 2025 року прийняв рішення у справі "Ситник проти України", заява №16497/20.

Європейський Суд зазначив, що відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Згідно з практикою ЄСПЛ право на повагу до репутації особи становить частину її особистої ідентичності та психологічної цілісності, а отже входить до обсягу поняття «приватного життя» в розумінні статті 8 Конвенції (див. рішення ЄСПЛ у справі «Денісов проти України»).

За результатами розгляду ЄСПЛ постановив, що довічне внесення заявника до Реєстру корупціонерів та "навішування ярлика корупціонера" становило втручання у його право на повагу до приватного життя: завдавало шкоду його професійній та суспільній репутації, підривало довіру до його професійних зусиль і досягнень, ставило під сумнів його моральні цінності. З одного боку ЄСПЛ підтвердив, що безстрокове включення заявника до Реєстру корупціонерів було дійсно здійснено державою відповідно до закону (тобто на підставі діючої норми статті 59 Закону "Про запобігання корупції") і переслідувало законну мету (запобігання корупції на публічній службі). З іншого боку, Суд наголосив на відсутності "відповідних і достатніх" підстав для втручання у право заявника на повагу до приватного життя, оскільки процес прийняття рішень щодо визнання заявника винним у вчиненні адміністративного правопорушення мав серйозні недоліки на національному рівні.

ЄСПЛ також встановив, що довічне включення заявника до Реєстру корупціонерів не було пропорційним задекларованій Україною законній меті запобігання корупції в публічному секторі. Саме ця частина висновку Суду заслуговує на особливу увагу, адже стосується системних недоліків у функціонуванні Реєстру. Так, згідно з статті 59 Закону відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, вносяться до Реєстру корупціонерів. При цьому за діючим правовим регулюванням ім`я особи залишається в Реєстрі на невизначений термін, за винятком кількох вкрай обмежених винятків.

На противагу цьому, відповідно до ст. 39 КУпАП особа, яка була піддана адміністративному стягненню і протягом одного року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Під час співставлення цих норм ЄСПЛ вказав, що залишається незрозумілим, як положення ст. 39 КУпАП може бути реалізоване на практиці, якщо інформація про особу продовжує залишатись в Реєстрі корупціонерів навіть після спливу одного року без можливості її вилучення. Суд зауважив, що ім`я заявника перебуває в Реєстрі корупціонерів вже більше п`яти років з моменту притягнення його до адміністративної відповідальності та продовжуватиме перебувати там надалі, якщо законодавство не буде змінене. Виходячи з цього ЄСПЛ встановив, що втручання у право заявника на повагу до його приватного життя (стаття 8 Конвенції) у вигляді безстрокового внесення до Реєстру корупціонерів не було пропорційним досягненню заявленої Україною законної мети щодо запобігання корупції на публічній службі.

ЄСПЛ встановив порушення критерію пропорційності в частині довічного внесення особи до Реєстру корупціонерів "незалежно від будь-яких інших аргументів заявника". Це означає, що дане порушення було встановлено не за сукупністю обставин конкретної справи ОСОБА_2 , (де ЄСПЛ в тому числі встановив ще й факт порушення статті 6 Конвенції під час судового розгляду в Україні), а з огляду на системні недоліки у правовому регулюванні роботи Реєстру корупціонерів.

Суд вважає, що у частині позовних вимог в яких позивач просить зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції видалити з Єдиного державного реєстру осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , необхідно відмовити, оскільки відповідач видалив відомості про позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення в зв`язку із прийняттям Закону № 4496-IX та набранням ним чинності.

Підсумовуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований частково, доведений дослідженими доказами частково, тому підлягає задоволенню частково.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не вилучення відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення в зв`язку із погашенням судимості за вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07.04.2022 у справі № 715/812/22.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Національне агентство з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, 28,м. Київ,01103 , код ЄДРПОУ - 40381452)

Головуючий суддя В.К. Блонський