Ухвала суду № 132560967, 11.12.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8959/24

Провадження № 2-ві/369/52/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11грудня2025року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної справи № 369/8959/24 за позовом приватного підприємства «АГРОТРЕЙД ГРУПП» до Головного управління держпродспоживслужби в Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, скасування реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію машини, визнання права власності за набувальною давністю, -

в с т а н о в и в:

в провадженні суду перебуває цивільна справа № 369/8959/24 за позовом ПП «АГРОТРЕЙД ГРУПП» до Головного управління держпродспоживслужби в Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, скасування реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію машини, визнання права власності за набувальною давністю.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.12.2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Фінагеєвої І.О. у справі за позовом ПП «АГРОТРЕЙД ГРУПП» до Головного управління держпродспоживслужби в Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, скасування реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію машини, визнання права власності за набувальною давністю визнано необґрунтованою. Питання про відвід судді Фінагеєвої І.О. передано для її вирішення іншому судді у відповідності до вимог ст.33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025 року вирішення питання про відвід судді Фінагеєвої І.О. передано судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. мотивована тим, що 26 листопада 2025 року відповідачем ОСОБА_1 подано дисциплінарну скаргу щодо судді Фінагеєвої І.О. Так, відповідач зазначає, що під час розгляду справи № 369/8959/24 в діях судді були наявні ознаки порушення норм права, що призвели до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, таких як: гласність і відкритість судового процесу, розумність строків розгляду справи судом. Наслідком відповідних дій судді може стати свідоме протиправне позбавлення ОСОБА_1 можливості повернути належне йому майно. Зокрема, скаржник вказує на наступні порушення: тривале затягування розгляду судової справи на стадії підготовчого провадження та відсутність фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Зазначені обставини викликають у ОСОБА_1 сумніви у неупередженості або об`єктивності судді при подальшому розгляді справи № 369/8959/24. Такий сумнів зумовлений тим, що з моменту подання ОСОБА_1 дисциплінарної скарги на дії судді між ним та суддею існує певна конфліктна ситуація, результатом якої може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності саме з ініціативи Остапенка Д.О. З огляду на вказане, Остапенко Д.О. вважає, що у даній ситуації винесення об`єктивного рішення у справі не є можливим, а у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді за вказаних обставин. На підставі викладеного, просив суд задовольнити заяву про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. та передати матеріали справи №369/8959/24 на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 33 ЦПК України.

Згідно ч. 7ст. 40 ЦПК Українипитання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно положень ч. 8ст. 40 ЦПК Українисуд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Положеннямист. 36 ЦПК Українивстановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановленихстаттею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як передбачено вимогамист. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях36,37і38цьогоКодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях36,37і38цьогоКодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу,статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами ч. 3 ч. 4ст. 39 ЦПК Українивідвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Стаття 6 ЄСПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄСПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного суддіу конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Крім наведених об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П`єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу"); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

З системного аналізу вказаних положеньвбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

У сторони можуть виникати сумніви в упередженості та об`єктивності судді лише в зв`язку із наявністю сформованої суспільної думки про факт недовіри до суду як суспільного явища, однак суддя повинен керуватися виключно законом, відновлювати довіру до суду, та, в разі подання заяви про відвід, вирішити його, виходячи з оцінки підстав відводу, яким оперує сторона, а не задовольняти його лише за умови наявності необґрунтованих сумнів та з метою уникнення оскарження рішення в подальшому.

Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні. Відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами ч. 4ст. 36 ЦПК Українивизначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді Фінагеєвої І.О. при розгляді даної цивільної справи.

Вказані заявником доводи свідчать про його незгоду з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, проте не містять будь-яких відомостей про наявність неупередженості або не об`єктивності судді Фінагеєвої І.О.

Даних, які б свідчили, що відповідні процесуальні дії приймались суддею Фінагеєвою І.О. саме тому, що остання відчувала упереджене ставлення до тих чи інших учасників провадження, суду не надано.

Твердження заявника про упередженість судді об`єктивно не підтверджуються, а містять лише суб`єктивну, власну оцінку заявника діям судді.

Призначення та проведення судових засідань, оцінка доказів, долучення доказів, вирішення клопотань в ході судового розгляду є процесуальною діяльністю головуючого у справі та у разі порушення цієї діяльності може бути приводом для апеляційного оскарження рішення, яке буде ухвалено суддею в нарадчій кімнаті, а тому зазначені доводи заявника не є підставами для відводу судді в розумінні ст. 36 ЦПК України.

Подання учасником справи скарги до Вищої ради правосуддя щодо судді, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи та саме по собі не є підставою для відводу (самовідводу).

Заявником не наведено жодних доводів на підтвердження заінтересованості судді, упередженості або необ`єктивності судді у результаті розгляду даної справи.

Розглянувши питання про відвід судді Фінагеєвої І.О. в порядку, визначеномуст. 40 ЦПК України, дослідивши докази, суд вважає, що заявлений відвід судді Фінагеєвої І.О. задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,36,39,40,260,261 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної справи № 369/8959/24 за позовом приватного підприємства «АГРОТРЕЙД ГРУПП» до Головного управління держпродспоживслужби в Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, скасування реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію машини, визнання права власності за набувальною давністю -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя- О.М.Лапченко