Рішення № 132555276, 12.12.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 308/10297/25

Провадження № 2/302/585/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2025 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

секретаря судового засідання Сита Л. М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув селищіМіжгір`я Закарпатськоїобласті,в порядкуспрощеного позовногопровадження,цивільну справуза позовноюзаявою Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, у якому зазначило, що 28.01.2022 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 27233-01/2022, підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора в електронній формі. Згідно з умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн із обов`язком повернення коштів та сплати процентів, нарахування яких передбачалося за фактичний строк користування кредитом.

13.01.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 13012023, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача. До Реєстру боржників, який є невід`ємною частиною договору факторингу, включено заборгованість відповідача в загальному розмірі 35960,00 грн, у тому числі 15000,00 грн основного боргу та 20960,00 грн нарахованих процентів.

Позивач зазначив, що відповідач свої зобов`язання не виконав та жодних платежів ні первісному кредитору, ні новому кредитору не здійснив. Нарахування штрафних санкцій позивач з моменту набуття права вимоги не проводив. На думку позивача, кредитний договір укладено у відповідності до вимог цивільного законодавства та Закону України «Про електронну комерцію», а тому у відповідача виник обов`язок виконати взяті на себе договірні зобов`язання в повному обсязі.

У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 27233-01/2022 у сумі 35960,00 грн, що складається з 15000,00 грн основного боргу та 20960,00 грн процентів, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до вимог частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини 5 статті 279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

07.11.2025 року представник відповідача адвокат Шишола В. М. подав через систему «Електронний суд» відзив (а.с. 78-80), у якому зазначив, що відповідач частково визнає позовні вимоги. Зокрема, не заперечує щодо стягнення 15000,00 грн основного боргу та 2625,00 грн відсотків за користування кредитом у межах строку, визначеного договором.

Відповідач підтвердив укладення між ним та первісним кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» договору про надання фінансового кредиту № 2733-01/2022 від 28.01.2022 року, відповідно до якого отримав 15000,00 грн та зобов`язався сплачувати 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування ним протягом 7 днів. Розмір відсотків за цей період складає 2 625 грн.

Разом з тим відповідач не погодився із заявленою позивачем сумою відсотків у розмірі 20 960 грн, посилаючись на її необґрунтованість та відсутність розрахунку. У відзиві наведено посилання на правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої право кредитодавця на нарахування процентів припиняється після закінчення строку кредитування або пред`явлення вимоги про повернення кредиту.

Відповідач вважає, що позивач не набув права вимагати сплату відсотків поза межами строку кредитування, а тому загальний розмір його заборгованості становить 17 625 грн.

Відповіді на відзив позивачем не подано.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів, дійшов таких висновків.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом установлено, що 28.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 27233-01/2022 (надалі Договір № 27233-01/2022), за умовами якого останній отримав фінансовий кредит у розмірі 15000,00 грн, строком на 7 днів зі сплатою відсотків у порядку та розмірі встановленому умовами цього договору (а.с. 7-9).

Відповідно до пункту 1.3. Договору № 27233-01/2022 за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,50% (процентів) на добу.

Згідно з пункту 1.5. Договору № 27233-01/2022 для Клієнта, якому Товариство вперше надає кредит, діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,5% на добу за умови повного повернення кредиту протягом 7 днів з моменту надання кредиту.

Відповідно до пункту 2.3. Договору № 27233-01/2022 у разі недотримання умов встановлених пунктом 1.4 цього Договору та/або пролонгації кредиту нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою з першого дня користування кредитними коштами відповідно до пункту 1.3. цього Договору, при цьому клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

Згідно з пунктом 2.5. Договору № 27233-01/2022 обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до пункту 4.3. Договору № 27233-01/2022 у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в пункті 2.4. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев`яноста) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору.

Кредитний договір підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Зі змісту поданого відповідачем відзиву вбачається, що останнім не заперечується факт підписання вищевказаного кредитного договору та отримання грошових коштів за ним.

13.01.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 13012023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за оплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (16-18).

З витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 13012023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 27233-01/2022 в сумі 35 960,00 грн, з яких: 15 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 960,00 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с. 20).

Як вбачається з наданих суду розрахунку заборгованості за кредитним договором № 27233-01/2022 від 28.01.2022 р. становить 35 950,00 грн, з яких: 15000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 20 960,00 грн заборгованість за відсотками (а.с. 21-25).

За змістом статті 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

За умовами договору про надання фінансового кредиту № 27233-01/2022 передбачено надання кредиту в розмірі 15 000,00 грн строком на 7 днів.

Відповідно до пункту 4.3 Договору № 27233-01/2022 у разі прострочення повернення кредиту проценти можуть нараховуватися, але не більше ніж за 90 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається нарахування процентів за період з 28.01.2022 по 27.11.2022, що перевищує 90 календарних днів (а.с. 21-25).

Разом із тим, виходячи з умов договору, проценти за користування кредитними коштами можуть нараховуватися кредитором не більше ніж за 90 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання договору. Отже, позивач не має визначених законом і договором підстав для стягнення з відповідача процентів за користування кредитом поза межами цього строку.

Як убачається з детального розрахунку, відповідач оплат на погашення кредиту не здійснював; сума заборгованості за процентами за користування кредитом станом на 90-й день з моменту укладення договору, а саме 27.04.2022, становить 14 250,00 грн.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 27233-01/2022 від 28.01.2022 року в розмірі 29 250,00 грн, з яких 15 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 14 250,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. У решті вимог про стягнення процентів позов задоволенню не підлягає.

При ухваленні рішення суд установив, що при поданні позову позивач сплатив судовий збір у сумі 344,00 грн, тоді як повинен був сплатити 3 028,00 грн.

Ціна позову становить 35 960,00 грн. Позов задоволено частково на суму 29 250,00 грн, що становить 81,34 % від ціни позову (29 250,00 ? 100 / 35 960,00 = 81,34 %).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір розподіляється між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума судового збору, що підлягає розподілу, становить 3 028,00 грн. Частка судового збору, яка має бути покладена на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, складає 3 028,00 грн ? 81,34 % = 2 462,98 грн. Відповідно, частка судового збору, яка має бути покладена на позивача, становить 3 028,00 грн 2 462,98 грн = 565,02 грн.

Оскільки позивач уже сплатив при зверненні до суду 344,00 грн судового збору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 344,00 грн як відшкодування сплачених ним витрат.

З метою забезпечення розподілу судового збору відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України на користь держави з відповідача підлягає стягненню 2 118,98 грн (2 462,98 грн 344,00 грн), а з позивача 565,02 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 141, 258259, 263265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 27233-01/2022 від 28.01.2022 у розмірі 29 250,00 грн (двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень), з яких:

15 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу;

14 250,00 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 344,00 грн (триста сорок чотири гривні).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 2 118,98 грн (дві тисячі сто вісімнадцять гривень 98 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) на користь держави судовий збір у розмірі 565,02 грн (п`ятсот шістдесят п`ять гривень 02 копійки).

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 12 грудня 2025 року.

Суддя Пухальський С. В.