Ухвала суду № 132554880, 11.12.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1332/25

провадження № 2/631/981/25

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

11 грудня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ № 1414107 від 11 серпня 2025 року, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0045.13435 від 14 травня 2021 року у розмірі 28145 гривень 18 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 9985 гривень 18 копійок, заборгованості по сплаті відсотків у сумі 18160 гривень 00 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок й витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 гривень 00 копійок.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 листопада 2025 року позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Уповноважений представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Журавльов Станіслав Георгійович, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ № 1414107 від 11 серпня 2025 року, з використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, 03 грудня 2025 року звернувся на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 7686/25-вх., відповідно до якої посилаючись на пункт 3 частини 43, пункт 1 частини 49, частину 1 статті 206, пункт 4 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України просив прийняти відмову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» від позову у справі з єдиним унікальним № 631/98125 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору.

Уповноважений представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» у судове засідання, призначене на 11 грудня 2025 року, не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. 09 грудня 2025 року з використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи представник позивача адвокат Журавльов Станіслав Георгійович звернувся на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 7878/25-вх., відповідно до якої просив суд розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання теж не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу № R068029480730, відповідно до якого судова повістка про виклик відповідача була вручена останньому 27 листопада 2025 року. Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, ніяких клопотань, у тому числі щодо можливості розгляду справи за його відсутності, на адресу суду не направляв.

З приводу неявки учасників процесу у судове засідання слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити питання про прийняття заяви про відмову від позову за їх відсутності, при цьому відповідно до часини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви та зави про відмову від позову, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм процесуального права, суд виходить з наступних підстав та мотивів

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2статті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті12 та частиною 1 статті81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього кодексу.

Приписами частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу Українивстановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Як свідчать матеріали справи, 18 листопада 2025 року з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулось на адресу позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Відповідно змісту позовної заяви представник позивача адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ № 1414107 від 11 серпня 2025 року, просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0045.13435 від 14 травня 2021 року у розмірі 28145 гривень 18 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 9985 гривень 18 копійок, заборгованості по сплаті відсотків у сумі 18160 гривень 00 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок й витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 гривень 00 копійок.

Так, зі змісту поданої представником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заяви від 03 грудня 2025 року позивач користуючись правом, передбаченими пунктом 1 частини 2 статті 49 та частини 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, відмовився від позову та просив закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши заяву представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» про відмову від позову, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про прийняття заяви про відмову від позову та закриття провадження по справі, виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно із частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Приписами частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з цивільним позовом.

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Приписами частини 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Процесуальні права та обов`язки учасників справи, а також сторін визначені у статтях 43 та 49 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання. При цьому ними в розумінні приписів частини 1 статті 42 та частини 1 статті48 наведеного кодифікованого закону України є сторони (позивач і відповідач) й треті особи.

У відповідностідо пункту1частини 2статті 49Цивільного процесуальногокодексу Українипозивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

Аналогічні, водночас більш уточнені, положення містяться у статті 206 Цивільного процесуального кодексу України. Так, згідно з частинами 1 3, 5 наведеної норми права позивач можевідмовитися відпозову,а відповідач-визнати позовна будь-якійстадії провадженняу справі,зазначивши проце взаяві посуті справиабо вокремій письмовійзаяві. Доухвалення судовогорішення узв`язку звідмовою позивачавід позовуабо визнаннямпозову відповідачемсуд роз`яснюєсторонам наслідкивідповідних процесуальнихдій,перевіряє,чи необмежений представниквідповідної сторониу повноваженняхна їхвчинення. Уразі відмовипозивача відпозову судпостановляє ухвалупро закриттяпровадження усправі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, наведеними нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено право позивача, як учасника справи, з урахуванням приписів цього Кодексу та керуючись наявною у нього метою, вільно обирати вид власної процесуальної поведінки, в тому числі шляхом відмови від позову на будь-якій стадії судового процесу.

Проаналізувавши наведені норми цивільного процесуального законодавства України суд виходить з того, що оскільки відмова від позову є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

В межах розгляду даної справи зі змісту заяви представника позивача судом встановлено, щоТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до початку розгляду справи по суті повідомило про відмову від позовних вимог до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості.

Частиною 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Як зазначено в частині 4 статті 62 Цивільного процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

При цьому відповідно до змісту частин 1 та 2 статті 64 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону України, представник, якій має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Судом встановлено, що у даній справі представником позивача є адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ № 1414107 від 11 серпня 2025 року (свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5817, видане на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 04 липня 2024року № 189). При цьому, вказаний ордер ніяких застережень щодо обмеження повноважень представника позивача на вчинення певної процесуальної дії, а саме щодо подання від імені та в інтересах позивача заяви про відмову від позовних вимог не містять.

З огляду на викладене, вирішуючи питання щодо прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, суд приймає до уваги вільне волевиявлення сторони позивача щодо цього, відповідність заяви вимогам Цивільного процесуального законодавства України, повне розуміння передбачених законодавством наслідків таких дій, та вважає за можливе прийняти відмову представника позивача від позову з урахуванням приписів пункту 1 частини 2 статті 49 та 206 Цивільного процесуального кодексу України, й на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 Цивільного процесуальногокодексу України закрити провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому суд виходить з того, що відмова від позову, так саме як і звернення до суду, є правом особи, заявлене клопотання не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує будь-яких прав та інтересів сторін. Сторона позивача вільно розпорядилась предметом спору і саме таким способом, що унеможливлює подальший розгляд справи за суттю позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 255 Цивільного процесуальногокодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Одночасно, суд вважає за необхідно роз`яснити позивачу, ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», що відповідно до частини 2 статті 256 Цивільного процесуальногокодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно з приписами частини 2 статті 255Цивільного процесуальногокодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Так, частиною 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 2 статті 133 Цивільного процесуальногокодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон України «Про судовий збір»), який встановлює правові засади справляння, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 3 зазначеного вище Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством України.

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок, а тому за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен був би сплатити судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Водночас частиною 3 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З данимпозовом ТОВАРИСТВОЗ ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФКЄВРОКРЕДИТ» звернуласьдо судуз використаннямпідсистеми «Електроннийсуд» Єдиноїсудової інформаційно-комунікаційноїсистеми,а тому,як убачаєтьсяз матеріалівсправи,позивачем приподачі позовноїзаяви досуду булосплачено судовийзбір з урахуваннямпонижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422 гривні 40 копійок, що підтверджено платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 4334 від 10 листопада 2025 року АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК».

Положеннями частини 1 статті 142Цивільного процесуальногокодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 3статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» передбачено, що компенсація судового збору у цивільних, адміністративних та господарських справах у розмірі, пропорційному задоволеним вимогам сторони, здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 30 січня 2013 року).

Пунктом 1 розділу «Загальні питання» вказаного Порядку визначено, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Також пунктом 3 цього ж розділу роз`яснено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Крім того, підпункт 1-1пункту 16 розділу «Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету» органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для компенсації судового збору за рахунок держави у разі звільнення від його сплати у визначених законом випадках.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» дійсно відмовилось від позову й така відмова прийнята судом, що безумовно є підставою для застосування правила, викладеного у частині 1 статті 142 цивільного процесуального кодифікованого закону України щодо можливості повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Відтак, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені докази у їх сукупності, суд доходить висновку про можливість компенсації ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 50 відсотків понесених й документально підтверджених судових витрат в сумі 1211 гривень 20 копійок за рахунок держави відповідно до вищевказаного Порядку, здійснивши їх стягнення з відповідного бюджету шляхом безспірного списання коштів.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України, статтями 1 5, 10 13, 17, 19, 43, пунктом 1 частини 2 статті 49, статтями 58, 62, 64, 128, 131, 206, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, статтями 255, 256, 260, 261, 263 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, 352 355 Цивільного процесуальногокодексу України, частини 3статті 7 Закону України «Про судовий збір»,

У Х В А Л И В:

Заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» про відмову від позову та закриття провадження у справі задовольнити.

Прийняти відмову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Провадження у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/1332/25 (провадження № 2/631/981/25) за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити, у зв`язку із відмовою позивача від позову (пункт 4 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України).

Роз`яснити сторонам, що відповідно до частини 2 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 50 відсотків понесених та документально підтверджених судових витрат у виді судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, згідно платіжної інструкції № 4334 від 10 листопада 2025 року, призначення платежу: 101 40932411; судовий збір за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ, Нововодолазький районний суд Харківської області.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя Т. М. Трояновська