Ухвала суду № 132547915, 11.12.2025, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2442/25

Провадження № 2/375/1066/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 грудня 2025 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного у Білоцерківському районі Київської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Заліський Б.С., звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного у Білоцерківському районі Київської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2025 року дану справу розподілено ОСОБА_4 , як судді-доповідачу.

Відповідно до довідки старостинського округу №2 Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 9 жовтня 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована на АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 27 жовтня 2025 року, яка 11 листопада 2025 року передана судді, Сідельник Р.О., 7 лютого 1996 року народження, зареєстрований по АДРЕСА_2 .

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 2ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.

У відповідності до частини 4 статті 177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.

До позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору. Крім того, відсутнє клопотання про звільнення від такої сплати.

Разом з цим, до позовної заяви долучено копію посвідчення учасника бойових дій, а також зазначено те, що на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій.

Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5Закону України«Про судовийзбір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений устатті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Питання щодо звільнення учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України від сплати судового збору, розглядалося Великою Палатою Верховного Суду у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19). За результатом розгляду вказаної справи прийнято постанову від 9 жовтня 2019 року.

У постанові від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 Велика Палата Верховного Суду у контексті аналізу застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір дійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом про соціальний захист ветеранів війни. Устатті 22 цього законупередбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Водночас, оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону про соціальний захист ветеранів війни, тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняється від сплати судового збору, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір.

Такий висновок також міститься у постанові Верховного Суду прийнятій у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17.

Ухвалою від 27 листопада 2019 року у справі № 545/1149/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від зазначеного правового висновку, який міститься у відповідних постановах Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни. А устатті 22 цього ж Законупередбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону про соціальний захист ветеранів війни. Відповідно до цього Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не бачить підстав для відступу від цієї правової позиції та правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17.

Крім того, ухвалою від 11 вересня 2024 року у справі 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду вказала про те, що із часу прийняття 9 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIз урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIвиключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIу справі, що розглядається.

Позивач звернувся до суду з позовом про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька.

Суддя вважає, що дана позовна заява не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211,20 грн.

Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліку.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Таким чином, вказаний недолік перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 4 частини 1 статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позивач має надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн за подання позовної заяви немайнового характеру.

Керуючись статтями 177,185,260,261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного у Білоцерківському районі Київської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Київ), про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягатиме поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Марина СМИК