Ухвала суду № 132547083, 09.12.2025, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4002/25

Провадження № 1-кп/279/611/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2025 року м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 08.05.2025 за № 12025060490000334 відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження № 12025060490000334 відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Ухвалою суду від 14.10.2025 року до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 12.12.2025 та визначено суму застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 гривень.

Прокурор Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_7 04.12.2025 звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з клопотанням про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 , обвинувачується в тому, що достовірно знаючи про те, що на території України у зв`язку з військовою агресією рф проти України введено воєнний стан згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, будучи раніше судимий за майнові злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий корисливий злочин проти власності за наступних обставин: 02 травня 2025 року у вечірній час ОСОБА_5 знаходячись у приміщені квартири АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишиться непоміченим для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: ланцюжок (без вставки) довжиною 50 см, виготовленого із золота 585 проби масою 3,48 г вартістю 15555,45 грн.; підвіску у вигляді круглої форми в середині із зображенням знаку «Терези» зі вставками, виготовлений із золота 585 проби, масою без вставок 0,92 г, вартістю 2260,78 грн; планшетний комп`ютер торгівельної марки «Lenovo» модель «Tab МЮ (ТВ- X505L) 2/32 Гб. вартістю 1713,10 грн. Після чого з місця події з викраденим зник, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 19529,33 грн. В подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Повторно 04 травня 2025 року близько 12:00 години, знаходячись у приміщені квартири АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_4 не спостерігає за його діями та він залишиться непоміченим для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, діючи умисно, з корисливих мотивів таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galyxy А15 4/128 Гб», вартістю 4258,33 грн., який належить ОСОБА_4 , в результаті чого потерпілій заподіяв матеріальної шкоди на вищевказану суму.

У подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор стверджує, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Також клопотання обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшилися та не перестали існувати. У зв`язку з викладеним та закінченням строку запобіжного заходу, визначеного ухвалою суду від 14.10.2025 року, просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. Вказав, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Захисник ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання, вказав, що воно повністю співпадає зі змістом попередньо поданого клопотання про застосування запобіжного заходу, ризики є необґрунтованими, допитана в судовому засіданні потерпіла вказала, що обвинувачений не чинив на неї незаконного впливу, ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, сім`ю.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав доводи захисника та повідомив, що вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає, заперечив щодо ризиків ухилення від суду, зазначив, що хоче бути поруч із сім`єю, виключає вплив на свідків.

Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши зміст клопотання, долучені до нього документи, а також наявні в матеріалах кримінального провадження суд дійшов висновку про таке.

Згідно з ч.1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжних заходів згідно ч.1ст.177 КПК Україниє забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до, зокрема, раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Оскільки в судовому засіданні не досліджено всіх доказів та не надана відповідна оцінка з висновком щодо винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, то в питанні визначення наявності обґрунтованої підозри суд враховує рішення ЄСПЛ, зокрема "Нечипорук і Йонкало проти України" (п. 175) в якому зазначено, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується обвинувальним актом, який перебуває на розгляді суду. Відповідно дост. 12 КК Україниза ступенем тяжкості кримінальне правопорушення за ч.4 ст.185 КК України віднесено до тяжкого злочину, зокрема передбачає покарання у виді позбавлення волі на строквід 5 до 8 років.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути спонукаючим мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення від покарання у разі засудження його до позбавлення волі.

Також суд враховує, що ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.08.2025 у даному провадженні надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу до суду для розгляду клопотання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу, оголошено у розшук ОСОБА_5 та зупинено провадження у справі. 18.08.2025 року обвинувачений був затриманий та доставлений до суду.

Зазначені вище обставини свідчать про ухилення обвинуваченого від явки до суду з метою уникнення від покарання у разі засудження його до позбавлення волі.

Крім того, суду відомо, що наразі Овруцьким районним судом Житомирської області у справі № 286/3296/25 здійснюється розгляд кримінального провадження № 12025060500000275 від 01.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України. Вказані обставини підтверджують схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.

Отже, наведені прокурором аргументи та інформація, отримана судом з долучених до клопотання документів, обвинувального акта, а також матеріалів кримінального провадження свідчать, на переконання суду, про існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати, оскільки обвинувачений заперечує вину в інкримінованому йому правопорушення, стверджує, що викрадені речі, які згідно з обвинуваченням належать потерпілій, є його власністю. Відтак, на думку суду, оскільки не всі свідки судом допитані, тому продовжує існувати ризик незаконного впливу на них з боку обвинуваченого з метою уникнення від кримінальної відповідальності у разі доведення його вини.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризиків, оскільки при їх оцінці з урахуванням специфіки кримінального правопорушення, вчиненого у період воєнного стану в Україні, особи обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має судимості, з пояснень обвинуваченого є військовослужбовцем, який у грудні 2024 року самовільно залишив військову частину, інших наведених вище обставин слід виходити з припущення, що ОСОБА_5 може здійснити дії, що перешкоджатимуть судовому провадженню або ухилитися від суду.Це означає, що при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, суд має враховувати потенційну можливість обвинуваченого впливати на свідків, переховуватися від суду або продовжувати злочинну діяльність.

Враховуючи стадію судового розгляду, тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , вчинення злочину в умовах воєнного стану, а також наявність кількох ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з огляду на положення п.5 ч.2 ст.183, ст.199 КПК України суд, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України.

Відповідно до вимог ч.3ст.183 КПК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявність на утриманні малолітньої дитин, а також ризиків, передбаченихст.177 КПК України, відповідно до ч.5ст.182 КПК України, суд визначає заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що, на його думку, буде відповідати принципам достатності та виваженості і буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.176-178,193,194,196,197, 199, 205,315,395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку застосування до обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12025060490000334 від 08.05.2025 року за ч.4 ст. 185 КК України ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 на строк 60 днів по 06.02.2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Застава може бути внесена на депозитний рахунок суду :

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA678201720355249002000000277 з призначенням платежу "застава ПІБ особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу".

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави по 06.02.2026 року.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Суддя ОСОБА_9