Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №751/7541/25
Провадження №2/751/2185/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2025 року місто Чернігів
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
при секретарі Курач В.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
В С Т А Н О В И В:
01.09.2025 року, через систему «Електронний суд», представник позивача ОСОБА_1 адвокат Маслякова Т.О., звернулася до Новозаводського районного суду міста Чернігова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 2016 року сторони перебували у фактичних шлюбних стосунках без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що на даний час дитина проживає із позивачем та перебуває на повному її утриманні. На момент подання позову до суду між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання дитини, а тому ввесь тягар утримання спільної доньки, а саме: придбання одягу, їжі, вітамінів, товарів для дозвілля та розвитку позивач несе самостійно. Відповідач є працездатним, отримує дохід, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому у відповідності до ст.ст. 180-184 СК України, просить, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвалою суду від 07.11.2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони в судове засідання не викликалися. Відповідач відзив на позов не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, з дотриманням вимог ч.6, п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 та ч. 4, 10 ст. 130 ЦПК України.
Більш того, Великою Палатою Верховного Суду України у своїй постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідної особи належним.
08.12.2025 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ч.4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно розцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками неповнолітньої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (відповідач), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.02.202 року (видане повторно). (а.с.7)
Як вбачається з витягів з реєстру територіальної громади від 08.08.2025 за №2025/011199912 та від 15.08.2025 року за №2025/0116445668, неповнолітня дитина - - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (за місцем реєстрації і проживання матері ОСОБА_1 ). (а.с.5,6)
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дитини.
Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема, статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини встановлена ст. 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов`язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.
Керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За умов ч.ч. 1, 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
На час розгляду справи домовленості між позивачем та відповідачем з приводу участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто, а отже, аліменти підлягають стягненню в судовому порядку в силу ст. 181 Сімейного Кодексу України.
При визначенні розміру аліментів судом враховуються обставини викладені у ст. 182 СК України: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.
За приписами статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з того, що дитина проживає разом із позивачем, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок позивача полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, враховуючи вік дитини, беручи до уваги обов`язок батьків щодо матеріального утримання дитини, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. З відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини - - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.09.2025 року, в силу ст. 191 Сімейного Кодексу України, і до досягнення дитиною повноліття.
Суд визнає необхідним застосувати п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 223, 247, , 274-279, 280-282, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-184, 191 СК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.09.2025 року і до повноліття дитини.
Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави (Призначення платежу: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/, 22030106; код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Новозаводським районним судом міста Чернігова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , (місце реєстрації: АДРЕСА_3 )
Повний текст рішення суду виготовлений 08.12.2025 року.
Головуючий - суддя О. Г. Деркач
Судове рішення № 132543596, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 08.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 751/7541/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: