Рішення № 132543195, 12.12.2025, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1690/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

та зустрічним позовом

Осипенка Артема Валерійовича в інтересах ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал

про

захист прав споживачів та визнання недійсними пунктів кредитного договору

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.03.2021 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 4397498, згідно з умовами якого відповідач отримав 8000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Підтвердженням добровільного укладення Відповідачем даного Договору підтверджує Анкета-заява на кредит № 4397498 Позичальника від 31.03.2021 року, що заповнена Відповідачем.

Відповідно до умов кредитного договору, 02.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 73-МЛ від 02.07.2021 р.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 4397498 від 31.03.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.

Сума заборгованості відповідача становить 37600 грн, відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №73-МЛ від 02.07.2021 р., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 8000 грн, простроченої заборгованості за сумою відсотків 28080 грн, простроченої заборгованості за комісією 1520 грн.

Враховуючи зазначені вище обставини, в зв`язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було вимушене звернутися до суду з даним позовом та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договором в розмірі 37600 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Ухвалою судді від 09.09.2025 року відкрито провадження у справі призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.

25.09.2025 р. представником відповідача було надано зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал про захист прав споживачів та визнання недійсними пунктів кредитного договору, в якому зазначено, що 31 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит (кредитний договір) №4397498 в електронній формі на таких умовах. Позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (пункт 1.1 Розділу «Предмет договору») Сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 грн у валюті: Українські гривні (пункт 1.2 Розділу «Предмет договору»)). Кредит надається строком на 30 днів з 31.03.2021 (пункт 1.3 Розділу «Предмет договору»)). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 30.04.2021 (пункт 1.4 Розділу «Предмет договору»)). Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити Позичальник за цим договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 5600 грн в грошовому виразі та 852.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 13600,00 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі. (пункт 1.5 Розділу «Предмет договору»). Комісія за надання кредиту: 1520,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00% від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1 Розділу «Предмет договору»). Проценти за користування кредитом: 4080,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. (пункт 1.5.2 Розділу «Предмет договору»). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору (пункт 1.6 Розділу «Предмет договору»). З додатку до договору №1, а саме графіку платежів (розрахунків) убачається, що сума кредиту за договором становить 8000 грн; проценти 4080 грн; комісія за надання кредиту- 1520,00 грн, а разом становить 13600 грн. Дата платежу 30.04.2021. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним вище договором за період з 31.03.2021 по 29.06.2021 становить 37600 грн., з яких: 8000 грн заборгованість за тілом кредиту; 28080 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1520 грн заборгованість за комісією. Тобто нараховані первісним позикодавцем відсотки за користування кредитом, які фактично заявлені до стягнення майже у 4 рази перевищують розмір заборгованості. Із викладеного вище убачається, що у даному випадку, визначений ТОВ "Мілоан" у змісті оспорюваного договору розмір процентів (852% річних) є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальниці (споживачці), відтак пункти 1.5, 1.5.2, 1.6 Договору є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 %) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. Вимога про нарахування та сплату процентів за договором споживчого кредиту, яка є завищеною, не відповідає передбаченим у пункті шість статті 3, частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Свобода договору, право споживача відмовитися від укладення договору про надання споживчого кредиту або відкликати згоду на укладення такого договору, не звільняє позивача від обов`язку укладати правочин відповідно до вимог актів цивільного законодавства, в тому числі, з урахуванням вимог законодавства про захист прав споживачів. З підстав зазначеного вище, ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними пункти 1.5, 1.5.2, 1.6 кредитного договору №4397498 укладеного 31.03.2021 року між ним та ТОВ «Мілоан» та застосувати правові (юридичні) наслідки недійсності цих пунктів правочину. ОСОБА_1 звертає увагу СУДУ пункт договору 2.2.3 , що , яким передбачено право позикодавця нараховувати проценти до дня повернення позики, тобто після закінчення строку кредитного договору, розташований в розділі, яким врегульовано правомірну поведінку сторін ("Загальні умови") , водночас кредитний договір містить окремий розділ, що регулює відповідальність позичальника ("Відповідальність сторін") , який не містить відповідних положень щодо нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення строку дії договору позики. Позивач у наданих суду розрахунках заборгованості з процентів за період поза межами строку кредитування нарахував суми саме як проценти за правомірне "користування кредитом", а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України. Ураховуючи наведене та зміст заявлених позовних вимог, відсутні правові підстави для стягнення з позичальника процентів, передбачених кредитним договором, поза межами строку кредитування, оскільки після закінчення строку позики, позивач позбавляється право на отримання процентів за правомірне користування кредитом, так як ці проценти НЕ охоплюються диспозицією норми частини другої статті 625 ЦК України. Як було зазначено вище, відповідно до умов кредитного договору, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , останньому надано кредит в розмірі 8000 грн строком на 30 днів, тобто до 30.04.2021 року. За таких умов, правильним та належним є розрахунок заборгованості за процентами період з 31.03.2021 по 30.04.2021 у розмірі 4080 грн (8000 грн*1,70%*30), оскільки відповідно до умов кредитного договору, лише у межах цього періоду, позикодавець має право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами. Тому, позивач - ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» має право на стягнення відсотків за користування кредитними коштами у сумі 4080 грн. Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. З огляду на викладене вище пункти 1.5.1, 2.2.1, 2.3.1.1, 2.4.1, 2.4.3 кредитного договору №4397498 укладеного 31.03.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» в частині стягнення комісії є нікчемними. Отже, ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», окрім заборгованості за процентами (4080 грн.) також має право на стягнення заборгованості за тілом кредиту 8000 грн, а разом 12080 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту 8000 грн. за процентами 4080 грн. Заявлені витрати в частині правового аналізу обставин спірних правовідносин не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки сам по собі аналіз обставин, формування позиції, не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюються (є складовою) підготовкою та подання позову, що заявлені як окремі послуги, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом. Час нібито витрачений адвокатом не відповідає критерію реальності надання послуг, оскільки спірні правовідносини стосуються справи, яка не є складною, містять усталену судову практику, більше того, первісний позивач є юридичною особою, яка подає безліч одноманітних (ідентичних) позовів у рамках інших справ. За викладеного відсутні правові підстави для стягнення на користь первісного позивача витрат на правничу допомогу.

Зважаючи на викладене, представник відповідача просив:

-задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про захист прав споживачів та визнання недійсними пунктів кредитного договору у цивільній справі № 502/1690/25.

-визнати недійсними пункти 1.5, 1.5.2, 1.6 договору про споживчий кредит (кредитного договору) №4397498 від 31.03.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан».

-застосувати правові (юридичні) наслідки недійсності зазначених пунктів кредитного договору під час вирішення первісного позову.

-первісні позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши суму, що не перевищує 12080 грн.

-відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у стягненні з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

-вирішити питання про судові витрати (судовий збір) пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Ухвалою від 13.10.2025 року сул здійснив перехід розгляд цивільноїсправи №502/1690/25за правилами загального позовногопровадження та призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області, вул. Миру, 19, одноособово під головуванням судді Масленикова О.А.

24.10.2025 р. від представника позивача надійшов відзив на зустрічний позов, в якому зазначено, що 31.03.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №4397498 на суму 8 000 грн, зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами. ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону Відповідача, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору № 4397498 від 31.03.2021 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір № 4397498 від 31.03.2021 року є укладеним в електронній формі. При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Згідно п. 6.5 кредитного договору № 4397498 від 31.03.2021 року, сторони погодили, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Кредитний договір укладений з додержанням вимог закону в тому числі в частині письмової форми. Відповідач здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір № 4397498 від 31.03.2021 року. Відповідач передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору. Згідно зі змістом Правил надання фінансових кредитів ТОВ "Мілоан", приймаючи пропозицію про укладання кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений, погоджується із усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та цих правил, як невід`ємної його частини тощо. Тобто, підписання Відповідачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору. Отже, Відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується і Позивачем. Всі документи знаходяться в особистому кабінеті Позичальника з якими він був ознайомлений на момент укладення договору, погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами Договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору. Згідно п. 6.2 Кредитного договору № 4397498 від 31.03.2021 року, розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству. Сума заборгованості Відповідача становить 37600,00 грн, відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги № 73-МЛ від 02.07.2022 р. З них: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8000,00 грн. 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 28080,00 грн. 3. прострочена заборгованість за комісією становить 1520 грн. Представник Позивача наголошує, що нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до нижчезазначених пунктів Кредитного договору №4397498 від 31.03.2021 року, а саме: 1.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 8000.00 грн у валюті: Українські гривні. 1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 31.03.2021 (строк кредитування). 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 30.04.2021. 1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 5600.00 грн в грошовому виразі та 852.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 13600.00 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1520.00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 4080.00 грн, які нараховуються за ставкою 1.70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 1.7. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. Дані умови чітко прописані у кредитному договорі №4397498 від 31.03.2021 року, що є підтвердженням того, що позичальник надає свою згоду на укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною договору. При цьому сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 4397498 від 31.03.2021 року було передано позивачу від первинного кредитора ТзОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №73-МЛ від 02.07.2021 р. Тобто після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося. Відповідно до п.1.5.1 Договору про споживчий кредит № 4397498 від 31.03.2021 року, комісія за надання кредиту: 1520.00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Також варто зауважити, що ТзОВ Фінансова Компанія «Мілоан» не банк, а небанківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність». Законом України «Про споживче кредитування» не забороняється встановлювати в договорі комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, до договору про споживче кредитування може бути включена умова щодо сплати комісії за надання кредиту. Крім того, укладаючи Кредитний договір, Відповідач повинна була достовірно знати про його умови та про наслідки невиконання умов кредитного договору, повинна була діяти добросовісно, а підписавши договір, вона погодилась з його умовами та взяла на себе зобов`язання, передбачені договором, в тому числі і щодо оплати комісії за надання кредиту. Встановлення ТзОВ «Мілоан» у кредитному договорі комісії не суперечить закону. Умова договору щодо обов`язку сплачувати комісію за надання кредиту недійсною визнана не була. За таких обставин Позивач має право вимагати стягнення заборгованості з комісійної винагороди. Відповідно до чинного законодавства усі дії Позивача є правомірними, оскільки у своєму позові Позивач не має наміру стягнути з Відповідача штраф, санкції чи пеню, а лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість за комісією. Дані вимоги є в межах чинного законодавства і не є порушенням відповідно до вище наведеного. Відповідач здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір № 4397498 від 31.03.2021 року. Відповідач передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору. Згідно зі змістом Правил надання фінансових кредитів ТОВ "Мілоан", приймаючи пропозицію про укладання кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений, погоджується із усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та цих правил, як невід`ємної його частини тощо. Тобто, підписання Відповідачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору. Отже, Відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується і Позивачем. Зважаючи на зазначене, представник позивача просив відмовити у зустрічному позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про захист прав споживачів та визнання недійсними пунктів кредитного договору у цивільній справі №502/1690/25 та позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Представником позивача за первісним позовом було надано заяву, відповідно до якої він просив розглянути справу без його участі та задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Представником відповідача Осипенко А.В., надано клопотання, відповідно до якого він просив розглянути справу без його участі та задовольнити зустрічний позов Осипенка Артема Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал про захист прав споживачів та визнання недійсними пунктів кредитного договору.

На підставі письмових заяв представників сторін по справі, суд ухвалює рішення за їх відсутності на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

З досліджених доказів суд встановив наступні фактичні обставини:

31.03.2021 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 4397498, згідно з умовами якого відповідач отримав 8000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Підтвердженням добровільного укладення Відповідачем даного Договору підтверджує Анкета-заява на кредит № 4397498 Позичальника від 31.03.2021 року, що заповнена Відповідачем.

Відповідно до умов кредитного договору, 02.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №73-МЛ від 02.07.2021 р.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 4397498 від 31.03.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.

Сума заборгованості відповідача становить 37600 грн, відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №73-МЛ від 02.07.2021 р., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 8000 грн, простроченої заборгованості за сумою відсотків 28080 грн, простроченої заборгованості за комісією 1520 грн.

При ухваленні рішення судом застосовано наступні норми права:

Згідно п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексуУкраїнипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексуУкраїниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст.1050Цивільного кодексу Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Як передбаченост. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526,530 Цивільного кодексуУкраїнизобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а згідност. 629 Цивільного кодексу України- договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Також,статтею 204 Цивільного кодексуУкраїнивстановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК Українищодо форм правочину, способу волевиявлення встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що кредитний договір № 4397498 від 31.03.2021 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимогиЗакону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогамЗакону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Щодо вимог представника позивача стосовно стягнення заборгованості за відсотками за невиконання кредитного договору № 4397498 від 31.03.2021 року.

Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст.509, ч. 1,2ст.627 ЦК Українизасадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на ч. 4ст. 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09.04.1985 № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09.04.1985 № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17.05.1973 № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2008 про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11.05.2005 розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

УРішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд Українидійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором становить 8000 грн, натомість відсотки за користування даними грошовими коштами становлять 28080 грн, тому з огляду на вищевикладене та з метою забезпечення відповідності заявленого позивачем до стягнення розмір заборгованості засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд вважає за необхідне розмір процентів за користування кредитом зменшити з 28080 грн до 8000 грн.

01.07.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням Апологет було укладено договір №0107 про надання правової /правничої/ допомоги та за результатами наданих послуг їх вартість складає 8000 грн.

Частиною 3 ст.133ЦПК України закріплено, що до ви трат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, на думку суду, не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Тому, враховуючи складність справи та обґрунтованість позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку що з відповідача має бути стягнуто 17520 грн. за Кредитним Договором № 4397498 від 31.03.2021 року та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1128,74 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Щодо позовних вимог представника позивача за зустрічним позовом, суд дійшов до наступного висновку.

Представник позивача за зустрічним позовом, просив визнати недійснимипункти 1.5,1.5.2,1.6договору проспоживчий кредит(кредитногодоговору)№4397498від 31.03.2021року,укладеного між ОСОБА_1 таТовариством зобмеженою відповідальністю«Мілоан», оскільки встановлена в договорах процентна ставка перевищує розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, є явно завищеною, не відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і засадам справедливості, добросовісності, розумності, що як наслідок свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання зобов`язань за договорами.

Представник позивача за зустрічним позовом визнає факт укладення оспорюваного договору та отримання кредитних коштів.

Умови договорів про сплату відсотків за користування кредитом є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки оспорювані пункти договору про розміри відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договір укладений в електронній формі, про умови договору позивач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами).

Кредитний договір укладений на визначений термін, за яким позивач повинний сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Штрафні санкції за договором відповідачу не нараховувались.

З огляду на викладене, вимоги зустрічного позову про визнання недійсними пунктів 1.5, 1.5.2, 1.6 договору про споживчий кредит №4397498 від 31.03.2021 р., укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», задоволенню не підлягають.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони по справі, як на підстави своїх вимог, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог за первісним позовом в частковому обсязі та відмові у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.525,526,530,549,611,624,629,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.4,18,19,76-81,95,141, 206,211,247,258-259,263-265, 288,289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за кредитним договором №4397498 від 31.03.2021 р. в розмірі 17520 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 3000, 00 гривень та 1128,74 гривень судового збору, всього 21648,74 гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал про захист прав споживачів та визнання недійсними пунктів кредитного договору відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников