Рішення № 132540471, 11.12.2025, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/733/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2025 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Загаєвська Л.М.,

справа № 677/733/25,

сторони у справі:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,

відповідач ОСОБА_1 ,

предмет позову стягнення заборгованості,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін,

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», (надалі по тексту - ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову представник позивача Тараненко А.І. вказав, що 20.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 329975184 (далі договір, кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV5QT59.

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 8700 грн строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання.

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,10 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.

20.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 8700,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (надалі - ТОВ «Таліон Плюс») було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019. В подальшому Сторони погодили продовжити строк дії Договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 15 782,49 грн. Тобто, право вимоги за кредитним договором № 329975184 від 20.01.2022 перейшло до ТОВ «Таліон Таліон Плюс».

27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

06.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 060325-У, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача перейшло від від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 329975184 від 20.01.2022 становить 17061,39 грн., яка складається з наступного: 8700 грн - заборгованість по кредиту; 8361,39 грн - заборгованість по несплаченими відсотками.

Відповідач не виконував умови Договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню.

Посилаючись на зазначене, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача вказані суми заборгованості, та судові витрати по сплаті судового збору 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу 7000 грн.

Відповідач подав до суду відзив, у якому із заявленими вимогами погодився не повністю. Вказав, що позивач протиправно продовжував нараховувати відсотки за користування кредитним договором після закінчення строку його дії, а тому така вимога є необґрунтованою. Крім того, вважав заявлені стороною позивача витрати на професійну правничу допомогу завищеними з огляду на незначну складність справи.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у яких вказав, що у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України), оскільки такі умови були погодженні позичальником, а факт укладення кредитного договору ним не оспорюється. Крім того, вказав, що позивачем обґрунтовано розмір понесених витрат, а тому такі вимоги є підставними.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

В судове засідання представник позивача повторно не з`явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у позовній заяві представник позивача просив у разі його неявки у судове засідання, провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що представник позивача повторно не з`явився в судове засідання, в позовній заяві просив справу розглянути за відсутності представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов справу просив розглянути у його відсутність.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

25.04.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі і постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, витребувано за клопотанням представника позивача заявлені докази.

02.06.2025 ухвалою суду повернена без розгляду відповідь представника позивача на відзив.

02.06.2025 ухвалою суду повторно витребувано за клопотанням представника позивача заявлені докази.

21.07.2025 визнано обов`язковою явку представника позивача в судове засідання для надання особистих пояснень.

14.10.2025 визнано обов`язковою явку представника позивача в судове засідання для надання особистих пояснень.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 20.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 329975184.

На виконання умов вказаного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 8700 грн на платіжну картку 4149-43XX-XXXX-4090.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником персонального ідентифікатора MNV5QT59, про що свідчить розділ 6 Кредитного договору «Реквізити сторін».

Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 8700 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування.

Відповідно до п. 1.7. кредитного договору, Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі Дисконтний період), а саме до 19.02.2022 р. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Відповідно до п. 1.9. Договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,10 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.

У п. 1.12. Договору сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

- зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

- з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. 1.13. Проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником

Згідно платіжного доручення №1f14df8a-9b8e-460a-9a7c-61c7a3e146c6 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано кошти на суму 8700 грн.

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 23.06.2025 №20.1.0.0.0/7-250617/55718-БТ на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано картку № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 .

Згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 20.01.2022 на його рахунок було здійснено переказ коштів в сумі 8700 грн.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем не оспорюється.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшли права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Також умовами договору факторингу визначено, що кредитний договір, укладений між первісним кредитором, яким є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і боржником (фізичною особою з якою укладено кредитний договір, право грошової вимоги до якої уступається за цим договором), перелік кредитних договорів, право вимоги за якими відступається, наводиться у відповідних додатках до цього договору, а саме в Реєстрах прав вимог, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами в тому числі грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Крім того, 28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19 до вказаного договору, згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2020, додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до вказаного договору, якою текст договору викладено у новій редакції, додаткову угоду №27 від 31.12.2021, згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2022, додаткову угоду № 31 від 31.12.2022, згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2023, а також додаткову угоду № 32 від 31.12.2023, згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2024.

В Реєстрі прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», під № 7034 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 329975184 від 20.01.2022.

27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ « ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

У Реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024, під № 12582 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 329975184 від 20.01.2022.

06.03.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 060325-У, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

У Реєстрі боржників до договору факторингу №060325-У від 06.03.2025 під № 767 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 329975184 від 20.01.2022.

Відповідно до наданих суду розрахунків заборгованості за кредитним договором № 329975184 заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.01.2022 року складає 17061,39 грн, яка складається з наступного: 8700 грн - заборгованість по кредиту, 8361,39 грн - заборгованість за відсотками.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи: копією кредитного договору №329975184 від 20.01.2022, копією паспорту споживчого кредиту до договору №329975184 від 20.01.2022, копією Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», копією заявки на отримання грошових коштів в кредит від 20.01.2022, довідкою від 31.05.2024 щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»; Алгоритмом дій споживача в Інформаційно-телекомунікаційній системі товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору; копією платіжного доручення № 1f14df8a-9b8e-460a-9a7c-61c7a3e146c6; копією листа АТ КБ «ПриватБанк» від 28.05.2025 №20.1.0.0.0/7-250617/55718-БТ; копією виписки по картковому рахунку; копією договору факторингу №28/1118-01, укладеного 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», з додатковими угодами до вказаного договору, №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023; копією реєстру прав вимоги № 175 від 05.02.2022; копією договору факторингу № 27/0524-01, укладеного 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс», копією Реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024; копією договору факторингу № 060325-У від 06.03.2025 укладеного 30.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал»; копією Реєстру боржників від 06.03.2025 до договору факторингу №060325-У від 06.03.2025; розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Таліон плюс».

Між сторонами виникли правовідносини з приводу надання банківських послуг, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про споживче кредитування».

V. Оцінка суду

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В силу статей 525 і 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, сума наданої позики, розмір процентів, порядок їх нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За нормами ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вказане положення закону передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Оскільки кредитний договір №329975184 від 20.01.2022 підписаний відповідачем, шляхом застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора, тому він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В силу частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , отримавши в ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 329975184 від 20.01.2022 кредит в сумі 8700 грн, вчасно кредитні кошти не повернув, узгоджені договором відсотки не сплатив, а тому з нього на користь правонаступника кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в розмірі 8700 грн та 8361,39 грн - сума заборгованості за відсотками, а всього кошти в розмірі 17061,39 грн.

Щодо заперечень відповідача про нарахування відсотків за межами дії кредитного договору суд зазначає таке.

У постанові від 04 лютого 2020 у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили строк кредитування 30 днів від дати отримання кредиту (п.1.7. Договору).

Згідно виписки по рахунку відповідача, кредит ОСОБА_1 отримав 20.01.2022, а тому строк дії кредитного договору з 20.01.2022 по 19.02.2022, що згідно положень договору визначається як Дисконтний період.

Разом з тим, п.1.12.1 Договору сторони погодили, що у разі користування Позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду строк дії Кредитної лінії продовжується, а зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Таким чином, сторонами погоджено щоденну автоматичну пролонгацію кредитного договору у випадку неповернення відповідачем суми кредиту, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Зважаючи на вказане, виходячи з фактичних обставин справи строк дії Договору було продовжено по 19.05.2025, що узгоджується з наданими позивачем розрахунками заборгованості, а тому суд відхиляє заперечення відповідача щодо безпідставного нарахування відсотків.

Відповідач будь-яких альтернативних розрахунків суми заборгованості суду не подав.

Зважаючи на вказане, суд доходить висновку про задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ТОВ «Юніт Капітал» задоволено повністю, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн, суд зазначає таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Із положень ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В силу частин 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.06. 2020 у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).

На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З матеріалів справи вбачається, 10.03.2025 між ТОВ «Юніт Капітал», в особі директора Хлопкової М.С., та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І. укладено договір про надання правничої допомоги № 10/03/25-02, відповідно до якого адвокатське бюро «Тараненко та партнери» уповноважене представляти права та інтереси інтересів товариства у всіх судових установах.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору про надання правничої допомоги № 10/03/25-02, отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару, при визначенні розміру якого враховуються: обсяг та час роботи,що потрібний для належного виконання доручення, ступінь складності правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатським бюро інших доручень, або суттєво ускладнить їх виконання, необхідність виїзду у відрядження, важливість доручення з точки зору інтересів клієнта, особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків доручення, характер і тривалість професійних відносин адвокатського бюро з клієнтом, професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвокатського бюро.

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 10.03.2025 адвокатом Тараненком А.І. надано клієнту ТОВ «Юніт Капітал» юридичні послуги, у виді:

- складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 329975184 від 20.01.2022. Кількість годин 2 години, вартість послуги - 5000 грн;

- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 329975184 від 20.01.2022. Кількість годин 2 години, вартість послуги - 1000 грн;

- надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 329975184 від 20.01.2022. Кількість годин 1 година, вартість послуги - 500 грн.

- підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 329975184 від 20.01.2022. Кількість годин 1 година, вартість послуги - 500 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві вважав заявлені стороною позивача витрати на професійну правничу допомогу завищеними з огляду на незначну складність справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 у справі № 490/7096/21 та від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, аналіз документів, підготовка позовної заяви.

Водночас, суд враховує, що відповідно до Додаткової Угоди № 8 до Договору про надання правничої допомоги № 10/03/25-02 від 10.03.2025, укладеної 10.03.2025 між ТОВ «Юніт Капітал», а особі директора Хлопкової М.С., та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І., ТОВ «Юніт Капітал» доручило, а адвокатське бюро «Тараненко та партнери» прийняло на себе зобов`язання, окрім надання правничої допомоги стосовно відповідача Терещенка Я.М., надати правову допомогу у представництві інтересів ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості з боржників згідно списку у загальній кількості 100 осіб.

Вказане свідчить про те, що вказана категорія справ є типовою, та для представника позивача адвоката Тараненка А.І., який є керівником адвокатського бюро «Тараненко та партнери», не потребувала значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви.

Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів. Справа є малозначною.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн., який на думку суду є завищеним.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 633, 634, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 329975184 від 20.01.2022 року у розмірі 17061 гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок, та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Суддя Р. В. Вознюк